Palungha Lok 15
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Loknaem mah palungphuihaih to dipsak; toe lokham mah loe palungphuihaih to tacawtsak.
1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2Palungha kami loe palai to katoeng ah patoh; toe kamthu ih pakha mah loe amthuhaih to tacawtsak.
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3Angraeng ih mik loe ahmuen kruekah oh moe, kasae kahoih to khet.
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4Kahoih lok kathui palai loe kami ngantuihaih ah oh; toe aling thaih palai loe poekhaih patangkhangsak.
4Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
5Kamthu loe ampa thuitaekhaih to patoek; toe palungha kami loe thuitaekhaih lok to tahngaih.
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
6Katoeng kami ih im ah loe hmuenmae oh mangh; toe kasae kami ih phoisa mah loe raihaih to tacawtsak.
6В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
7Palungha kami ih pahni mah palunghahaih to pungsak; toe kamthu ih palung ah loe palunghahaih to om ai.
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8Kami zae angbawnhaih loe Angraeng mah panuet; toe katoeng kami lawkthuihaih mah Angraeng to anghoesak.
8Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9Kasae kami ih loklam loe Angraeng mah panuet; toe toenghaih pakrong kaminawk loe anih mah palung.
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
10Lam amkhraeng kaminawk loe thuitaekhaih to koeh o ai; toe thuitaekhaih hnuma kami loe dueh tih.
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
11Hell hoi amrohaih mataeng doeh Angraeng hmaa ah amtueng phaeng nahaeloe, kaminawk ih palung cae loe kawkruk maw amtueng aep tih?
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
12Minawk patoek kami loe thuitaek naah palungphui; palungha kami khaeah lokduenghaih to tawn mak ai.
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13Palung anghoe naah mikhmai pan; toe palungset naah loe poekhaih patangkhang.
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14Khopoek thaih palung mah loe palunghahaih to pakrong; toe kamthu ih pakha loe amthuhaih to zok ah amthlam.
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15Amtanghaih tlim ah khosah kaminawk ih aninawk loe sethaih hoiah koi; toe poeknawmhaih loe sak toepsoep ih buhraenghaih poih ah oh.
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16Dawnraihaih hoiah hmuenmae angraeng parai pongah loe, Angraeng zithaih hoiah hmuen zetta tawnh to hoih kue.
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17Kathawk hruk maitaw to boh moe, anghnukmahaih ahmuen ah buhcaak pongah loe, amlunghaih kaom ahmuen ah aan hoiah buhcaak to hoih kue.
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18Palungphuihaih mah ampraekhaih to tacawtsak; toe pauephaih tawn kami loe angzoehhaih to dipsak.
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19Thasae kami ih loklam loe soekhring hoiah koi; toe katoeng kami caehhaih loklam loe manglaih lampui ah oh.
19Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
20Palungha capa mah ampa to anghoesak; toe kamthu loe amno to hnaphnae.
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21Kamthu loe poekhaih tawn ai kami to kawnh haih; toe palungha kami loe katoengah lamcaeh.
21Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22Poekhaih kahoih paek ih om ai ah loe sak atimhaih to amro; toe poekhaih kahoih paek kami pop naah sak atimhaih to cak.
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23Kami loe lokduenghaih pathim naah anghoe; atue nathuem ah apaeh ih lok loe kawkruk maw hoih!
23Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
24Hell thung hoi loih hanah, palungha kami loe hinghaih loklam bangah caeh tahang.
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25Amoek kami ih im loe Angraeng mah phrae tih; toe lamhmai ih ramri loe caksak tih.
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26Kasae kami poekhaih loe Angraeng mah panuet; toe poekciim kaminawk ih poekhaihnawk loe a kawnh pae.
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27Kamthlai koeh hmoek kami imthung ah raihaih to phak; toe bokhaih tangqum hnuma kami loe hing tih.
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28Katoeng kami loe lok pathim hanah palung thung hoiah lok to khingh; toe kasae kami ih pakha loe loksae to pathaak.
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29Kasae kami loe Angraeng mah amhoe taak; toe katoeng kaminawk ih lawkthuihaih lok loe anih mah tahngaih pae.
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30Mikhmai panhaih mah palung anghoesak; kahoih tamthang mah huhong ngantuisak.
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31Hinghaih paek thaih thuitaekhaih lok tahngai kami loe, palungha kaminawk ohhaih im ah om toeng tih.
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32Thuitaekhaih lok tahngai ai kami loe a hinghaih patoek kami ah oh.
32Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
33Angraeng zithaih loe palungha amtuenghaih ih ni; kami tlim ah khosakhaih loe minawk mah pakoeh ih loklam ah oh.
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.