Proverbiorum 15
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Responsio mollis frangit iram; sermo durus suscitat furorem.
1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2Lingua sapientium ornat scientiam; os fatuorum ebullit stultitiam.
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3In omni loco, oculi Domini contemplantur bonos et malos.
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4Lingua placabilis lignum vitæ; quæ autem immoderata est conteret spiritum.
4Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
5Stultus irridet disciplinam patris sui; qui autem custodit increpationes astutior fiet. In abundanti justitia virtus maxima est: cogitationes autem impiorum eradicabuntur.
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
6Domus justi plurima fortitudo, et in fructibus impii conturbatio.
6В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
7Labia sapientium disseminabunt scientiam; cor stultorum dissimile erit.
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8Victimæ impiorum abominabiles Domino; vota justorum placabilia.
8Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9Abominatio est Domino via impii; qui sequitur justitiam diligitur ab eo.
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
10Doctrina mala deserenti viam vitæ; qui increpationes odit, morietur.
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
11Infernus et perditio coram Domino; quanto magis corda filiorum hominum !
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
12Non amat pestilens eum qui se corripit, nec ad sapientes graditur.]
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13[Cor gaudens exhilarat faciem; in mœrore animi dejicitur spiritus.
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14Cor sapientis quærit doctrinam, et os stultorum pascitur imperitia.
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15Omnes dies pauperis, mali; secura mens quasi juge convivium.
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16Melius est parum cum timore Domini, quam thesauri magni et insatiabiles.
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17Melius est vocari ad olera cum caritate, quam ad vitulum saginatum cum odio.
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18Vir iracundus provocat rixas; qui patiens est mitigat suscitatas.
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19Iter pigrorum quasi sepes spinarum; via justorum absque offendiculo.
19Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
20Filius sapiens lætificat patrem, et stultus homo despicit matrem suam.
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21Stultitia gaudium stulto, et vir prudens dirigit gressus suos.
21Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22Dissipantur cogitationes ubi non est consilium; ubi vero sunt plures consiliarii, confirmantur.
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23Lætatur homo in sententia oris sui, et sermo opportunus est optimus.
23Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
24Semita vitæ super eruditum, ut declinet de inferno novissimo.]
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25[Domum superborum demolietur Dominus, et firmos faciet terminos viduæ.
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26Abominatio Domini cogitationes malæ, et purus sermo pulcherrimus firmabitur ab eo.
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27Conturbat domum suam qui sectatur avaritiam; qui autem odit munera, vivet. Per misericordiam et fidem purgantur peccata: per timorem autem Domini declinat omnis a malo.
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28Mens justi meditatur obedientiam; os impiorum redundat malis.
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29Longe est Dominus ab impiis, et orationes justorum exaudiet.
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30Lux oculorum lætificat animam; fama bona impinguat ossa.
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31Auris quæ audit increpationes vitæ in medio sapientium commorabitur.
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32Qui abjicit disciplinam despicit animam suam; qui autem acquiescit increpationibus possessor est cordis.
32Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
33Timor Domini disciplina sapientiæ, et gloriam præcedit humilitas.]
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.