Proverbiorum 21
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[Sicut divisiones aquarum, ita cor regis in manu Domini: quocumque voluerit, inclinabit illud.
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
2Omnis via viri recta sibi videtur: appendit autem corda Dominus.
2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
3Facere misericordiam et judicium magis placet Domino quam victimæ.
3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
4Exaltatio oculorum est dilatatio cordis; lucerna impiorum peccatum.
4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.
5Cogitationes robusti semper in abundantia; omnis autem piger semper in egestate est.]
5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
6[Qui congregat thesauros lingua mendacii vanus et excors est, et impingetur ad laqueos mortis.
6Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.
7Rapinæ impiorum detrahent eos, quia noluerunt facere judicium.
7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
8Perversa via viri aliena est; qui autem mundus est, rectum opus ejus.
8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
9Melius est sedere in angulo domatis, quam cum muliere litigiosa, et in domo communi.
9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
10Anima impii desiderat malum: non miserebitur proximo suo.
10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
11Mulctato pestilente, sapientior erit parvulus, et si sectetur sapientem, sumet scientiam.
11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
12Excogitat justus de domo impii, ut detrahat impios a malo.]
12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
13[Qui obturat aurem suam ad clamorem pauperis, et ipse clamabit, et non exaudietur.
13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
14Munus absconditum extinguit iras, et donum in sinu indignationem maximam.
14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.
15Gaudium justo est facere judicium, et pavor operantibus iniquitatem.
15Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.
16Vir qui erraverit a via doctrinæ in cœtu gigantum commorabitur.
16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
17Qui diligit epulas in egestate erit; qui amat vinum et pinguia non ditabitur.
17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.
18Pro justo datur impius, et pro rectis iniquus.
18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.
19Melius est habitare in terra deserta quam cum muliere rixosa et iracunda.
19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
20Thesaurus desiderabilis, et oleum in habitaculo justi: et imprudens homo dissipabit illud.
20В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
21Qui sequitur justitiam et misericordiam inveniet vitam, justitiam, et gloriam.
21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
22Civitatem fortium ascendit sapiens, et destruxit robur fiduciæ ejus.
22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
23Qui custodit os suum et linguam suam custodit ab angustiis animam suam.
23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
24Superbus et arrogans vocatur indoctus, qui in ira operatur superbiam.
24Надутий лиходїй — безʼумом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.
25Desideria occidunt pigrum: noluerunt enim quidquam manus ejus operari.
25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
26Tota die concupiscit et desiderat; qui autem justus est, tribuet, et non cessabit.
26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
27Hostiæ impiorum abominabiles, quia offeruntur ex scelere.
27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
28Testis mendax peribit; vir obediens loquetur victoriam.
28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
29Vir impius procaciter obfirmat vultum suum; qui autem rectus est corrigit viam suam.
29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
30Non est sapientia, non est prudentia, non est consilium contra Dominum.
30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
31Equus paratur ad diem belli; Dominus autem salutem tribuit.]
31Коня готують на день бою, та побіда — від Господа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.