Proverbs 21
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1As the divisions of waters, so the heart of the king is in the hand of the Lord: whithersoever he will he shall turn it.
1В руках у Господа цареве серце; як розтоки води, він їх, куди захоче, справляє.
2Every way of a man seemeth right to himself: but the Lord weigheth the hearts.
2В очах у людини путь її здається шляхом правим, Господь же на вазї всяке серце важить.
3To do mercy and judgment, pleaseth the Lord more than victims.
3Як хто чинить правду й правий суд, се подобаєсь Господу більше, нїж жертва.
4Haughtiness of the eyes is the enlarging of the heart: the lamp of the wicked is sin.
4Дивитись на людей високом згорда оком і серцем надутим — се гріх.
5The thoughts of the industrious always bring forth abundance: but every sluggard is always in want.
5Гадки трудящого змагають до багацтва, а хто поквапний, терпить недостачу.
6He that gathereth treasures by a lying tongue, is vain and foolish, and shall stumble upon the snares of death.
6Надбане добро язиком льживим — се проминаючий подих, се погибельні сїти.
7The robberies of the wicked shall be their downfall, because they would not do judgment.
7Насильство злюк лихих саме їх погубляє, вони зареклись, не хоронити справедливість.
8The perverse way of a man is strange: but as for him that is pure, his work is right.
8Дорога в грішника крива, а хто чистий, того поступки праві.
9It is better to sit in a corner of the housetop, than with a brawling women, and in a common house.
9На криші в кутку далеко лучше жити, анїж із жінкою сварливою в сьвітлицї.
10The soul of the wicked desireth evil, he will not have pity on his neighbour.
10Безбожного душа бажає зла; не найде змилування в очах його навіть приятель його.
11When a pestilent man is punished, the little one will be wiser: and if he follow the wise, he will receive knowledge.
11Як карають зрадливого, то й неук зрозумнїє, а як розумного навчають, він приймає науку.
12The just considereth seriously the house of the wicked, that he may withdraw the wicked from evil.
12Праведний назирає дом безбожного, як безбожні попадають в нещастє.
13He that stoppeth his ear against the cry of the poor, shall also cry himself and shall not be heard.
13Хто чує крик і плач убогого байдужно, той сам кричати ме, й вислуханий не буде.
14A secret present quencheth anger: and a gift in the bosom the greatest wrath.
14Гостинець, тайкома даний, гасить гнїв, і дар у пазуху — велику досаду.
15It is joy to the just to do judgment: and dread to them that work iniquity.
15Правий суд — се радість праведному, а страх лиходїєві.
16A man that shall wander out of the way of doctrine, shall abide in the company of the giants.
16Чоловік, що зійшов з путя розумного, між мертвими опиниться.
17He that loveth good cheer, shall be in want: he that loveth wine, and fat things, shall not be rich.
17Хто любить веселощі, той збіднїє, а хто вино й товщ — тому не збогатїти.
18The wicked is delivered up for the just: and the unjust for the righteous.
18Викупом буває за праведного безбожний, й за правого — лукавий.
19It is better to dwell in a wilderness, than with a quarrelsome and passionate woman.
19В пустинї одиноко відраднїйще жити, нїж із сварливою жоною й сердитою.
20There is a treasure to be desired, and oil in the dwelling of the just: and the foolish man shall spend it.
20В господї мудрого — омаста й достатки, яких забажає, а дурний чоловік все те прогайнує.
21He that followeth justice and mercy, shall find life, justice, and glory.
21Хто справедливий і милосерний, знайде той життє, правду і повагу.
22The wise man hath scaled the city of the strong, and hath cast down the strength of the confidence thereof.
22Мудрий здобуває місто хоробрих, і валить твердинї, що на них вповали.
23He that keepeth his mouth and his tongue, keepeth his soul from distress.
23Хто стереже уста свої й язик свій, той од біди життє охороняє.
24The proud and the arrogant is called ignorant, who in anger worketh pride.
24Надутий лиходїй — безʼумом зовуть його — порпаєсь в попелї гординї.
25Desires kill the slothful: for his hands have refused to work at all.
25Жаданнє лїнивого вбє його, бо приложити рук не хоче нї до чого;
26He longeth and desireth all the day: but he that is just, will give, and will not cease.
26Що дня його кортить їда, а праведний дає, не жалує нїчого.
27The sacrifices of the wicked are abominable, because they are offered of wickedness.
27Гидота Господу безбожників жертва, а надто, як її в лукавстві приносять.
28A lying witness shall perish: an obedient man shall speak of victory.
28Ложний сьвідок погибне, а чоловік, що говорить те, що знає, буде все говорити правду.
29The wicked man impudently hardeneth his face: but he that is righteous, correcteth his way.
29Чоловік безбожний не має стиду в лицї свойму, людина ж праведна путя свого не скривить.
30There is no wisdom, there is no prudence, there is no counsel against the Lord.
30Нема премудростї, нї розуму, нї ради в того, хто противен Господеві.
31The horse is prepared for the day of battle: but the Lord giveth safety.
31Коня готують на день бою, та побіда — від Господа.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.