Proverbs 14
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1A wise woman buildeth her house: but the foolish will pull down with her hands that also which is built.
1Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2He that walketh in the right way, and feareth God, Cis despised by him that goeth by an infamous way.
2Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3In the mouth of a fool is the rod of pride: but the lips of the wise preserve them.
3В безумного в устах — бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4Where there are no oxen, the crib is empty: but where there is much corn, there the strength of the ox is manifest.
4Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5A faithful witness will not lie: but a deceitful witness uttereth a lie.
5Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6A scorner seeketh wisdom, and findeth it not: the learning of the wise is easy.
6Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7Go against a foolish man, and he knoweth not the lips of prudence.
7Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8The wisdom of a. discreet man is to understand his way: and the imprudence of fools erreth.
8Мудрість розумного — свою дорогу знати, дурнота ж безумних — збиватись із дороги.
9A fool will laugh at sin, but among the just grace shall abide.
9Недоумки з гріха сьміються, а між праведними — ласкавість.
10The heart that knoweth the bitterness of his own soul, in his joy the stranger shall not intermeddle.
10Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11The house of the wicked shall be destroyed: but the tabernacles of the just shall flourish.
11Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12There is a way which seemeth just to a man: but the ends thereof lead to death.
12Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх — се дорога до смертї.
13Laughter shall be mingled with sorrow, and mourning taketh hold of the end of joy.
13І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14A fool shall be filled with his own ways, and the good man shall be above him.
14Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий — зо своїх.
15The innocent believeth every word: the discreet man considereth his steps. No good shall come to the deceitful son: but the wise servant shall prosper in his dealings, and his way shall be made straight.
15Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16A wise man feareth and declineth from evil: the fool leapeth over and is confident.
16Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17The impatient man shall work folly: and the crafty man is hateful.
17Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, — ненависний.
18The childish shall possess folly, and the prudent, shall look for knowledge.
18Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19The evil shall fall down before the good: and the wicked before the gates of the just.
19Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні — в воротях праведника.
20The poor man shall be hateful even to his own neighbour: but the friends of the rich are many.
20Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21He that despiseth his neighbour, sinneth: but he that sheweth mercy to the poor, shall be blessed. He that believeth in the Lord, loveth mercy.
21Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22They err that work evil: but mercy and truth prepare good things.
22Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23In much work there shall be abundance: but where there are many words, there is oftentimes want.
23З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24The crown of the wise is their riches: the folly of fools, imprudence.
24Вінець мудрих — їх багацтво, а дурощі дурних — дурощами й остануть.
25A faithful witness delivereth souls: and the double dealer uttereth lies.
25Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26In the fear of the Lord is confidence of strength, and there shall be hope for his children.
26В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він — утечище.
27The fear of the Lord is a fountain of life, to decline from the ruin of death.
27Господень страх — се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28In the multitude of people is the dignity of the king: and in the small number of people the dishonour of the prince.
28Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей — біда князеві.
29He that is patient, is governed with much wisdom: but he that is impatient, exalteth his folly.
29Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30Soundness of heart is the life of the flesh: but envy is the rottenness of the bones.
30Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31He that oppresseth the poor, upbraideth his Maker: but he that hath pity on the poor, honoureth him.
31Хто вбогого тїснить — творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32The wicked man shall be driven out in his wickedness: but the just hath hope in his death.
32Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33In the heart of the prudent resteth wisdom, and it shall instruct all the ignorant.
33У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34Justice exalteth a nation: but sin maketh nations miserable.
34Праведність підносить у гору народ, а безбожність — сором народів.
35A wise servant is acceptable to the king: he that is good for nothing shall feel his anger.
35Ласкавість у царя — до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.