Proverbs 3
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1My son, forget not my law, and let thy heart keep my commandments.
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї.
2For they shall add to thee length of days, and years of life and peace.
2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі.
3Let not mercy and truth leave thee, put them about thy neck, and write them in the tables of thy heart:
3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, —
4And thou shalt And grace and good understanding before God and men.
4А станешся любим і приятним і Богові й людям.
5Have confidence in the Lord with all thy heart, and lean not upon thy own prudence.
5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум.
6In all thy ways think on him, and he will direct thy steps.
6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої.
7I Be not wise in thy own conceit: fear God, and depart from evil:
7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого.
8For it shall be health to thy navel, and moistening to thy bones.
8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої.
9Honour the Lord with thy substance, and give him of the first of all thy fruits:
9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить,
10And thy barns shall be filled with abundance, and thy presses shall run over with wine.
10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином.
11My son, reject not the correction of the Lord: and do not faint when thou art chastised by him:
11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його;
12For whom the Lord loveth, he chastiseth: and as a father in the son he pleaseth himself.
12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого.
13Blessed is the man that findeth wisdom and is rich in prudence:
13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання.
14The purchasing thereof is better than the merchandise of silver, and her fruit than the chiefest and purest gold:
14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота.
15She is more precious than all riches: and all the things that are desired, are not to be compared with her.
15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею.
16Length of days is in her right hand, and in her left hand riches and glory.
16В правій руцї в неї — життє на сьвітї довге, а в лївій у неї — багацтво й слава.
17Her ways are beautiful ways, and all her paths are peaceable.
17Усї шляхи її — шляхи приятні, і всї стежки її — задоволеннє (серця).
18She is a tree of life to them that lay hold on her: and he that shall retain her is blessed.
18Вона — деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться.
19The Lord by wisdom hath founded the earth, hath established the heavens by prudence.
19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо.
20By his wisdom the depths have broken out, and the clouds grow thick with dew.
20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою.
21My son, let not these things depart from thy eyes: keep the law and counsel:
21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність.
22And there shall be life to thy soul, and grace to thy mouth.
22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе.
23Then shalt thou walk confidently in thy way, and thy foot shall not stumble:
23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться.
24If thou sleep, thou shalt not fear: thou shalt rest, and thy sleep shall be sweet.
24Коли лягати меш — не будеш боятись, а коли заснеш, — сон твій солодкий буде.
25Be not afraid of sudden fear, nor of the power of the wicked falling upon thee.
25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде;
26For the Lord will be at thy side, and will keep thy foot that thou be not taken.
26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався.
27Do not withhold him from doing good, who is able: if thou art able, do good thyself also.
27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити.
28Say not to thy friend: Go, and come again: and tomorrow I will give to thee: when thou canst give at present.
28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.)
29Practise not evil against thy friend, when he hath confidence in thee.
29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе.
30Strive not against a man without cause, when he hath done thee no evil.
30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого.
31Envy not the unjust man, and do not follow his ways:
31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його;
32For every mocker is an abomination to the Lord, and his communication is with the simple.
32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність.
33Want is from the Lord in the house of the wicked: but the habitations of the just shall be blessed.
33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить.
34He shall scorn the scorners, and to the meek he will give grace.
34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать.
35The wise shall possess glory: the promotion of fools is disgrace.
35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.