Proverbs 23
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1When thou shalt sit to eat with a prince, consider diligently what is set before thy face.
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2And put a knife to thy throat, if it be so that thou have thy soul in thy own power.
2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3Be not desirous of his meats, in which is the bread of deceit.
3На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4Labour not to be rich: but set bounds to thy prudence.
4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5Lift not up thy eyes to riches which thou canst not have: because they shall make themselves wings like those of an eagle, and shall fly towards heaven.
5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6Eat not with an envious man, and desire not his meats:
6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7Because like a soothsayer, and diviner, he thinketh that which he knoweth not. Eat and drink, will he say to thee: and his mind is not with thee.
7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: „Іж і пий!‟ — припрошує він, а серце його не при тобі.
8The meats which thou hadst eaten, thou shalt vomit up: and shalt loose thy beautiful words.
8Шматок, що зʼїв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9Speak not in the ears of fools: because they will despise the instruction of thy speech.
9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10Touch not the bounds of little ones: and enter not into the field of the fatherless:
10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11For their near kinsman is strong: and he will judge their cause against thee.
11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12Let thy heart apply itself to instruction: and thy ears to words of knowledge.
12Прихили серце твоє до науки, й уши твої — до слів розумних.
13Withhold not correction from a child: for if thou strike him with the rod, he shall not die.
13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною — він не вмре;
14Thou shalt beat him with the rod, and deliver his soul from hell.
14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15My son, if thy mind be wise, my heart shall rejoice with thee:
15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16And my reins shall rejoice, when thy lips shall speak what is right.
16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17Let not thy heart envy sinners: but be thou in the fear of the Lord all the day long:
17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18Because thou shalt have hope in the latter end, and thy expectation shall not be taken away.
18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19Hear thou, my son, and be wise: and guide thy mind in the way.
19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20Be not in the feasts of great drinkers, nor in their revellings, who contribute flesh to eat:
20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, —
21Because they that give themselves to drinking, and that club together shall be consumed; and drowsiness shall be clothed with rags.
21Пяницї бо й немірні зʼубожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22Hearken to thy father, that beget thee: and despise not thy mother when she is old.
22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23Buy truth, and do not sell wisdom, and instruction, and understanding.
23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24The father of the just rejoiceth greatly: he that hath begotten a wise son, shall have joy in him.
24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25Let thy father, and thy mother be joyful, and let her rejoice that bore thee.
25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26My son, give me thy heart: and let thy eyes keep my ways.
26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27For a harlot is a deep ditch: and a strange woman is a narrow pit.
27Блудниця — се глибока пропасть; тїсний колодїзь — чужая жінка;
28She lieth in wait in the way as a robber, and him whom she shall see unwary, she will kill.
28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29Who hath woe? whose father hath woe? who hath contentions? who falls into pits? who hath wounds without cause? who hath redness of eyes?
29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30Surely they that pass their time in wine, and study to drink of their cups.
30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31Look not upon the wine when it is yellow, when the colour thereof shineth in the glass: it goeth in pleasantly,
31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32But in the end, it will bite like a snake, and will spread abroad poison like a basilisk.
32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33Thy eyes shall behold strange women, and thy heart shall utter perverse things.
33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34And thou shalt be as one sleeping in the midst of the sea, and as a pilot fast asleep, when the stern is lost.
34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35And thou shalt say: They have beaten me, but I was not sensible of pain: they drew me, and I felt not: when shall I awake, and find wine again?
35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.