Proverbs 26
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1As snow in summer, and rain in harvest, so glory is not seemly for a fool.
1Як лїтом снїг, а в жнива дощ, так дурневі почесть не лицює.
2As a bird flying to other places, and a sparrow going here or there: so a curse uttered without cause shall come upon a man.
2Як пурхне горобець і ластівка полине, так і незаслужене прокляттє прогуде.
3A whip for a horse, and a snaffle for an ass, and a rod for the back of fools.
3Як пуга на коня, як на осла лозина, так на дурних ломака.
4Answer not a fool according to his folly, lest thou be made like him.
4Не відказуй безумному по дурному, щоб не стався похожим на його.
5Answer a fool according to his folly, lest he imagine himself to be wise.
5Не відказуй безумному по дурощам його, щоб він не вважав себе мудрим ув очах своїх.
6He that sendeth words by a foolish messenger, is lame of feet and drinketh iniquity.
6Той ноги сам собі підрізує на свою муку, хто розпорядок свій дає через дурного.
7As a lame man hath fair legs in vain: so a parable is unseemly in the mouth of fools.
7Як ноги в кривого підоймаються не рівно, так само й приповість в устах безумних.
8As he that casteth a stone into the heap of Mercury: so is he that giveth honour to a fool.
8Що камінь дорогий укладати в пращу, те саме — дурневі віддати шану.
9As if a thorn should grow in the hand of a drunkard: so is a parable in the mouth of fools.
9Що в пяного в руцї колючая тернина, — те приповість ув устах дурного.
10Judgment determineth causes: and he that putteth a fool to silence, appeaseth anger.
10Розумний господарь усячину сам робить, дурний наймає всїх, кого де нї зустріне.
11As a dog that returneth to his vomit, so is the fool that repeateth his folly.
11Як пес вертаєсь до блювотини своєї, так дурний повторяє дурощі свої.
12Hast thou seen a man wise in his own conceit? there shall be more hope of a fool than of him.
12Бачив ти чоловіка, що себе за мудрого має? На дурного більш надїї, анїж на такого.
13The slothful man saith: There is a lion in the way, and a lioness in the roads.
13Лїнивий каже: „Лев на дорозї! лев на царинї!‟
14As the door turneth upon its hinges, so doth the slothful upon his bed.
14Як двері обертаються все на своїх завісах, так легун — на свойму ложі.
15The slothful hideth his hand under his armpit, and it grieveth him to turn it to his mouth.
15Лїнивий спускає руку свою в миску, та тяжко йому донести її до рота.
16The sluggard is wiser in his own conceit, than seven men that speak sentences.
16Легун здається сам собі мудрійшим за семеро, що в лад, подумавши, відповідають.
17As he that taketh a dog by the ears, so is he that passeth by in anger, and meddleth with another man’s quarrel.
17Ловить той пса за уші, хто, переходячи мимо, вдається в сварку других.
18As he is guilty that shooteth arrows, and lances unto death:
18Як той, хто з засїдки мече огонь, стріли й смерть,
19So is the man that hurteth his friend deceitfully: and when he is taken, saith: I did it in jest.
19Так і чоловік, що зрадливо шкодить ближньому свому, а потім каже: „Я тільки жартував!‟
20When the wood faileth, the fire shall go out: and when the talebearer is taken away, contentions shall cease.
20Як дров не підкладай, огонь потухне хутко: На ухо не шепчи, — втихне ворожнета.
21As coals are to burning coals, and wood to fire, so an angry man stirreth up strife.
21Як уголь про жар, а дерево про огонь, так і сварливий про те, щоб роздувати сварку.
22The words of a talebearer are as it were simple, but they reach to the innermost parts of the belly.
22Слова підшепника — як ласощі, й вони ввіходять в черево глибоко.
23Swelling lips joined with a corrupt heart, are like an earthen vessel adorned with silver dross.
23Що глиняна посудина, обтягнена нечистим сріблом, те саме бутні уста й злобнеє серце.
24An enemy is known by his lips, when in his heart he entertaineth deceit.
24Устами ворог придобряєсь, а в серцї зраду він голубить.
25When he shall speak low, trust him not: because there are seven mischiefs in his heart.
25Не вір йому, як він ласкавенько говорить, бо сїм гидот седить у його серцї.
26He that covereth hatred deceitfully, his malice shall be laid open in the public assembly.
26Хоч ненависть він тайно ховає, то відкриєсь злоба його серед громади.
27He that diggeth a pit, shall fall into it: and he that rolleth a stone, it shall return to him.
27Хто яму вириє, сам упаде в неї, а хто котить каменя в гору, до того він і вернесь.
28A deceitful tongue loveth not truth: and a slippery mouth worketh ruin.
28Зрадливий язик ненавидить тих, кого він ранить, і лестючі слова погибель готують.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.