Proverbs 9
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Wisdom hath built herself a house, she hath hewn her out seven pillars.
1Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,
2She hath slain her victims, mingled her wine, and set forth her table.
2Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;
3She hath sent her maids to invite to the tower, and to the walls of the city:
3Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:
4Whosoever is a little one, let him come to me. And to the unwise she said:
4Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:
5Come, eat my bread, and drink the wine which I have mingled for you.
5Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;
6Forsake childishness, and live, and walk by the ways of prudence.
6Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!
7He that teacheth a scorner, doth an injury to himself: and he that rebuketh a wicked man, getteth himself a blot.
7Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.
8Rebuke not a scorner lest he hate thee. Rebuke a wise man, and he will love thee.
8Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;
9Give an occasion to a wise man, and wisdom shall be added to him. Teach a just man, and he shall make haste to receive it.
9Дай науку мудрому, — зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.
10The fear of the Lord is the beginning of wisdom: and the knowledge of the holy is prudence.
10Почин премудростї — страх Господень, а пізнаннє сьвятого — се розум;
11For by me shall thy days be multiplied, and years of life shall be added to thee.
11Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
12If thou be wise, thou shalt be so to thyself: and if a scorner, thou alone shalt bear the evil.
12Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.
13A foolish woman and clamorous, and full of allurements, and knowing nothing at all,
13Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,
14Sat at the door of her house, upon a seat, in a high place of the city,
14Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,
15To call them that pass by the way, and go on their journey:
15Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:
16He that is a little one, let him turn to me. And to the fool she said:
16Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:
17Stolen waters are sweeter, and hid den bread is more pleasant.
17Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.
18And he did not know that giants are there, and that her guests are in the depths of hell.
18А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, — в преисподнїй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.