Luke 1
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)Translation
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Forasmuch as many have taken in hand to set forth in order a narration of the things that have been accomplished among us;
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2According as they have delivered them unto us, who from the beginning were eyewitnesses and ministers of the word:
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3It seemed good to me also, having diligently attained to all things from the beginning, to write to thee in order, most excellent Theophilus,
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4That thou mayest know the verity of those words in which thou hast been instructed.
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5There was in the days of Herod, the king of Judea, a certain priest named Zachary, of the course of Abia; and his wife was of the daughters of Aaron, and her name Elizabeth.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6And they were both just before God, walking in all the commandments and justifications of the Lord without blame.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7And they had no son, for that Elizabeth was barren, and they both were well advanced in years.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8And it came to pass, when he executed the priestly function in the order of his course before God,
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9According to the custom of the priestly office, it was his lot to offer incense, going into the temple of the Lord.
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10And all the multitude of the people was praying without, at the hour of incense.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11And there appeared to him an angel of the Lord, standing on the right side of the alter of incense.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12And Zachary seeing him, was troubled, and fear fell upon him.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13But the angel said to him: Fear not, Zachary, for thy prayer is heard; and thy wife Elizabeth shall bear thee a son, and thou shalt call his name John:
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14And thou shalt have joy and gladness, and many shall rejoice in his nativity.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15For he shall be great before the Lord; and shall drink no wine nor strong drink: and he shall be filled with the Holy Ghost, even from his mother’s womb.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16And he shall convert many of the children of Israel to the Lord their God.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17And he shall go before him in the spirit and power of Elias; that he may turn the hearts of the fathers unto the children, and the incredulous to the wisdom of the just, to prepare unto the Lord a perfect people.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18And Zachary said to the angel: Whereby shall I know this? for I am an old man, and my wife is advanced in years.
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19And the angel answering, said to him: I am Gabriel, who stand before God: and am sent to speak to thee, and to bring thee these good tidings.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20And behold, thou shalt be dumb, and shalt not be able to speak until the day wherein these things shall come to pass, because thou hast not believed my words, which shall be fulfilled in their time.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21And the people were waiting for Zachary; and they wondered that he tarried so long in the temple.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22And when he came out, he could not speak to them: and they understood that he had seen a vision in the temple. And he made signs to them, and remained dumb.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23And it came to pass, after the days of his office were accomplished, he departed to his own house.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24And after those days, Elizabeth his wife conceived, and hid herself five months, saying:
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25Thus hath the Lord dealt with me in the days wherein he hath had regard to take away my reproach among men.
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26And in the sixth month, the angel Gabriel was sent from God into a city of Galilee, called Nazareth,
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27To a virgin espoused to a man whose name was Joseph, of the house of David; and the virgin’s name was Mary.
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28And the angel being come in, said unto her: Hail, full of grace, the Lord is with thee: blessed art thou among women.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29Who having heard, was troubled at his saying, and thought with herself what manner of salutation this should be.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30And the angel said to her: Fear not, Mary, for thou hast found grace with God.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31Behold thou shalt conceive in thy womb, and shalt bring forth a son; and thou shalt call his name Jesus.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32He shall be great, and shall be called the Son of the most High; and the Lord God shall give unto him the throne of David his father; and he shall reign in the house of Jacob for ever.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33And of his kingdom there shall be no end.
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34And Mary said to the angel: How shall this be done, because I know not man?
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35And the angel answering, said to her: The Holy Ghost shall come upon thee, and the power of the most High shall overshadow thee. And therefore also the Holy which shall be born of thee shall be called the Son of God.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36And behold thy cousin Elizabeth, she also hath conceived a son in her old age; and this is the sixth month with her that is called barren:
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37Because no word shall be impossible with God.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38And Mary said: Behold the handmaid of the Lord; be it done to me according to thy word. And the angel departed from her.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39And Mary rising up in those days, went into the hill country with haste into a city of Juda.
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40And she entered into the house of Zachary, and saluted Elizabeth.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41And it came to pass, that when Elizabeth heard the salutation of Mary, the infant leaped in her womb. And Elizabeth was filled with the Holy Ghost:
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42And she cried out with a loud voice, and said: Blessed art thou among women, and blessed is the fruit of thy womb.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43And whence is this to me, that the mother of my Lord should come to me?
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44For behold as soon as the voice of thy salutation sounded in my ears, the infant in my womb leaped for joy.
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45And blessed art thou that hast believed, because those things shall be accomplished that were spoken to thee by the Lord.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46And Mary said: My soul doth magnify the Lord.
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47And my spirit hath rejoiced in God my Saviour.
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48Because he hath regarded the humility of his handmaid; for behold from henceforth all generations shall call me blessed.
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49Because he that is mighty, hath done great things to me; and holy is his name.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50And his mercy is from generation unto generations, to them that fear him.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51He hath shewed might in his arm: he hath scattered the proud in the conceit of their heart.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52He hath put down the mighty from their seat, and hath exalted the humble.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53He hath filled the hungry with good things; and the rich he hath sent empty away.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54He hath received Israel his servant, being mindful of his mercy:
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55As he spoke to our fathers, to Abraham and to his seed for ever.
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56And Mary abode with her about three months; and she returned to her own house.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57Now Elizabeth’s full time of being delivered was come, and she brought forth a son.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58And her neighbours and kinsfolks heard that the Lord had shewed his great mercy towards her, and they congratulated with her.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59And it came to pass, that on the eighth day they came to circumcise the child, and they called him by his father’s name Zachary.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60And his mother answering, said: Not so; but he shall be called John.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61And they said to her: There is none of thy kindred that is called by this name.
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62And they made signs to his father, how he would have him called.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63And demanding a writing table, he wrote, saying: John is his name. And they all wondered.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64And immediately his mouth was opened, and his tongue loosed, and he spoke, blessing God.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65And fear came upon all their neighbours; and all these things were noised abroad over all the hill country of Judea.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66And all they that had heard them laid them up in their heart, saying: What an one, think ye, shall this child be? For the hand of the Lord was with him.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67And Zachary his father was filled with the Holy Ghost; and he prophesied, saying:
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68Blessed be the Lord God of Israel; because he hath visited and wrought the redemption of his people:
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69And hath raised up an horn of salvation to us, in the house of David his servant:
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70As he spoke by the mouth of his holy prophets, who are from the beginning:
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71Salvation from our enemies, and from the hand of all that hate us:
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72To perform mercy to our fathers, and to remember his holy testament,
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73The oath, which he swore to Abraham our father, that he would grant to us,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74That being delivered from the hand of our enemies, we may serve him without fear,
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75In holiness and justice before him, all our days.
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76And thou, child, shalt be called the prophet of the Highest: for thou shalt go before the face of the Lord to prepare his ways:
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77To give knowledge of salvation to his people, unto the remission of their sins:
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78Through the bowels of the mercy of our God, in which the Orient from on high hath visited us:
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79To enlighten them that sit in darkness, and in the shadow of death: to direct our feet into the way of peace.
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80And the child grew, and was strengthened in spirit; and was in the deserts until the day of his manifestation to Israel.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.