Luc 1
Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)Translation
Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Kalz o vezañ kemeret ar garg da skrivañ istor an traoù c'hoarvezet, hag anavezet mat evit bezañ gwir en hon touez,
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2hervez m'o deus degaset deomp ar re o deus o gwelet adalek ar penn-kentañ, hag a zo bet ministred ar Ger,
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3kredet em eus ivez, Teofil mat-meurbet, e tleen o skrivañ dit dre urzh, goude bezañ graet un enklask pizh warno holl, gant evezh,
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4evit ma'c'h anavezi ar wirionez diwar-benn ar pezh a zo bet desket dit.
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5En amzer Herodez, roue Judea, e oa ur beleg anvet Zakaria, eus lignez Abia; e wreg a oa eus lignez Aaron, hag en em c'halve Elizabed.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6Reizh e oant o-daou dirak an Aotrou, hag e heulient holl gourc'hemennoù hag urzhioù an Aotrou, en un doare divlam.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7N'o devoa ket a vugale, rak Elizabed a oa gaonac'h, hag o-daou, e oant aet war an oad.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8Erruout a reas, evel ma rae Zakaria e garg a veleg dirak Doue, hervez urzh e dro,
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9ma voe galvet dre ar sord, hervez giz ar velegiezh, da vont e-barzh templ an Aotrou, evit deviñ an ezañs.
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10An holl bobl a oa er-maez o pediñ, d'an eur ma teved an ezañs.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11Neuze un ael eus an Aotrou en em ziskouezas dezhañ en e sav, en tu dehou da aoter an ezañs.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12Zakaria, o welout anezhañ, a voe trubuilhet, hag ar spont a grogas ennañ.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13Met an ael a lavaras dezhañ: Zakaria, na'z pez ket aon, rak da bedenn a zo bet selaouet, Elizabed a c'hano dit ur mab, hag e roi dezhañ an anv a Yann.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14Bez' e vo evidout un abeg a joa hag a laouenidigezh, ha kalz en em laouenaio eus e c'hanedigezh.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15Rak bras e vo dirak an Aotrou; n'evo na gwin, nag evaj kreñv ebet, ha leuniet e vo eus ar Spered-Santel adalek kof e vamm;
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16distreiñ a raio kalz eus bugale Israel d'an Aotrou o Doue,
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17hag e valeo dirazañ e spered hag e nerzh Elia, evit treiñ kalonoù an tadoù ouzh ar vugale, hag ar re disentus ouzh furnez ar re reizh, evit aozañ d'an Aotrou ur bobl tuet mat.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18Zakaria a lavaras d'an ael: A betra ec'h anavezin kement-se? Rak me a zo kozh, ha va gwreg a zo aet war an oad?
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19An ael a respontas dezhañ: Me eo Gabriel, an hini a chom dirak Doue; degaset on bet evit komz ouzhit ha disklêriañ dit ar c'heloù mat-mañ.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20Ha setu, te a ya da vezañ mut, ha ne c'helli ken komz, betek an deiz ma c'hoarvezo an traoù-mañ, abalamour ne'c'h eus ket kredet da'm c'homzoù, hag a erruo en o amzer.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21Koulskoude, ar bobl a c'hortoze Zakaria, hag a oa souezhet ma talee en templ.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22Pa voe deuet er-maez, ne c'helle ket komz outo, hag ec'h anavezjont en devoa bet ur welidigezh en templ, rak dre sinoù en roe da gompren dezho; hag e chomas mut.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23Pa voe echuet deizioù e garg, ez eas d'e di.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24Un nebeut amzer goude, Elizabed, e wreg, en em gavas dougerez, hag en em guzhas e-pad pemp miz, o lavarout:
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25Evel-se eo, en deus graet an Aotrou em c'heñver en deizioù-mañ, m'en deus sellet ouzhin, evit lemel an dismegañs a oa warnon dirak an dud.
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26Er c'hwec'hvet miz, Doue a gasas an ael Gabriel en ur gêr a C'halilea galvet Nazared,
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27d'ur werc'hez a zlee dimeziñ d'un den anvet Jozef, eus tiegezh David; ar werc'hez-se a oa anvet Mari.
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28An ael, o vezañ aet el lec'h ma oa, a lavaras dezhi: Da saludiñ a ran, te a zo bet resevet en gras, an Aotrou a zo ganit. [Benniget out e-touez ar gwragez.]
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29O vezañ gwelet an ael, e voe trubuilhet gant e gomzoù, hag e soñje enni ec'h-unan petra a c'helle ar salud-se bezañ.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30Neuze an ael a lavaras dezhi: Mari, na'z pez ket aon, rak kavet ec'h eus gras dirak Doue.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31Setu, te a vo dougerez, hag e c'hani ur mab, hag e c'halvi e anv Jezuz.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32Bras e vo, hag e vo galvet mab an Uhelañ-Meurbet, hag an Aotrou Doue a roio dezhañ tron David e dad.
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33Ren a raio da virviken war diegezh Jakob, hag e ren n'en devo ken a fin.
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34Neuze Mari a lavaras d'an ael: Penaos e c'hoarvezo kement-se, pa n'anavezan gwaz ebet?
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35An ael a respontas dezhi: Ar Spered-Santel a zeuio warnout, ha galloud an Uhelañ-Meurbet a c'holoio ac'hanout gant e skeud; dre-se ar bugel santel a vo ganet ac'hanout a vo galvet Mab Doue.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36Ha setu, Elizabed da geniterv a zoug ivez ur mab en he c'hozhni, hag hemañ eo ar c'hwec'hvet miz eus an hini a oa galvet gaonac'h.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37Rak n'eus netra dibosupl da Zoue.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38Ha Mari a lavaras: Setu servijerez an Aotrou, ra vo graet din hervez da gomz. Hag an ael a bellaas diouti.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39Neuze Mari a savas, hag a yeas buan da vro ar menezioù, en ur gêr eus Bro-Juda,
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40hag, o vezañ aet e ti Zakaria, e saludas Elizabed.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41Kerkent ha ma klevas Elizabed Salud Mari, ar bugel bihan a dridas en he c'hof; hag Elizabed a voe leuniet eus ar Spered-Santel.
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42Hag o sevel he mouezh, e krias: Te a zo benniget e-touez ar gwragez, ha benniget eo frouezh da gof.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43A-belec'h e teu kement-mañ din, ma teu mamm va Aotrou etrezek ennon?
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44Rak mouezh da salud n'he deus ket kentoc'h skoet va divskouarn, m'en deus ar bugel bihan tridet gant levenez em c'hof.
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45Eürus eo an hini he deus kredet, rak graet e vo an traoù a zo bet lavaret dezhi a-berzh an Aotrou.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46Neuze Mari a lavaras: Va ene a veul an Aotrou,
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47ha va spered en em laouena e Doue va Salver,
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48abalamour m'en deus sellet ouzh izelded e servijerez. Ha setu, diwar vremañ, e vin galvet eürus gant an holl rummadoù,
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49rak an Holl-C'halloudek en deus graet traoù bras din; e anv a zo santel,
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50hag e drugarez en em astenn a oad en oad war ar re a zouj anezhañ.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51Diskouezet en deus nerzh e vrec'h; stlabezet en deus ar soñjezonoù a rae ar re lorc'hus en o c'halon.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52Didronet en deus ar re c'halloudek, ha savet en deus ar re vihan.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53Leuniet en deus a vadoù a re o devoa naon, ha kaset en deus kuit ar re binvidik er goullo.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54Sikouret en deus Israel e servijer, o kaout soñj eus e drugarez,
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55evel m'en devoa e lavaret d'hon tadoù, da Abraham ha d'e lignez da viken.
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56Mari a chomas gant Elizabed war-dro tri miz; neuze e tistroas d'he zi.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57Neuze, amzer Elizabed o vezañ deuet, e c'hanas ur mab.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58He amezeien hag he c'herent, o vezañ anavezet penaos en devoa an Aotrou diskouezet e drugarez en he c'heñver, en em laouenajont ganti.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59O vezañ deuet an eizhvet deiz evit amdroc'hañ ar bugel, e c'halvjont anezhañ Zakaria, eus anv e dad.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60Met e vamm, o kemer ar gomz, a lavaras: Nann, met Yann e vo galvet.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61Hag e lavarjont dezhi: N'eus den ez kerentiezh hag a zo galvet eus an anv-se.
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62Neuze e c'houlennjont dre sin ouzh e dad penaos e felle dezhañ e vije galvet.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63Zakaria, o vezañ goulennet taolennoùigoù, a skrivas ar gerioù-mañ: Yann eo e anv. Hag an holl a voe souezhet.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64Kerkent e c'henou a zigoras, e deod a ziereas, hag e komze en ur veuliñ Doue.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65O holl amezeien a voe leuniet a spont, hag an holl draoù-mañ en em vrude dre holl venezioù Judea.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66An holl re o c'hleve, o mire en o c'halon, hag e lavarent: Petra eta e vo ar bugel bihan-se? Ha dorn an Aotrou a oa warnañ.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67Neuze Zakaria e dad a voe leuniet eus ar Spered-Santel, hag e tiouganas, o lavarout:
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68Benniget ra vo an Aotrou, Doue Israel, dre ma'z eo deuet da welout ha da zasprenañ e bobl,
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69hag abalamour m'en deus savet deomp ur Salver Galloudek e tiegezh David e servijer,
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70evel m'en devoa lavaret dre c'henou e brofeded santel, abaoe penn-kentañ ar bed,
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71dre m'en deus hor saveteet a zaouarn hon enebourien, hag eus dorn an holl re a gasae ac'hanomp,
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72evit ober trugarez e-keñver hon tadoù, o kaout soñj eus e emglev santel,
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73eus al le en devoa graet da Abraham hon tad,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74penaos, o vezañ hon tennet eus dorn hon enebourien, e roje deomp da servijañ anezhañ hep aon,
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75er santelezh hag er reizhder dirazañ e-pad holl deizioù hor buhez.
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76Ha te, bugel bihan, ta a vo galvet profed an Uhelañ-Meurbet; rak te a gerzho dirak dremm an Aotrou, evit kempenn e hentoù,
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77evit reiñ anaoudegezh ar silvidigezh d'e bobl dre pardon eus o fec'hedoù,
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78dre garantez trugarezus hon Doue; drezi, ar sav-heol eus an nec'h en deus hor gwelet,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79evit sklêrijennañ ar re a zo azezet en deñvalijenn hag e skeud ar marv, hag evit ren hor c'hammedoù e hent ar peoc'h.
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80Ar bugel bihan a greske hag en em greñvae er spered; hag e chomas el lec'hioù distro betek an deiz ma tlee bezañ diskouezet da Israel.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.