Lukas 1
Lutherbibel 1912Translation
Lutherbibel 1912
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Sintemal sich's viele unterwunden haben, Bericht zu geben von den Geschichten, so unter uns ergangen sind,
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2wie uns das gegeben haben, die es von Anfang selbst gesehen und Diener des Worts gewesen sind:
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3habe ich's auch für gut angesehen, nachdem ich's alles von Anbeginn mit Fleiß erkundet habe, daß ich's dir, mein guter Theophilus, in Ordnung schriebe,
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4auf das du gewissen Grund erfahrest der Lehre, in welcher du unterrichtet bist.
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5Zu der Zeit des Herodes, des Königs von Judäa, war ein Priester von der Ordnung Abia, mit Namen Zacharias, und sein Weib war von den Töchtern Aarons, welche hieß Elisabeth.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6Sie waren aber alle beide fromm vor Gott und wandelten in allen Geboten und Satzungen des HERRN untadelig.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7Und sie hatten kein Kind; denn Elisabeth war unfruchtbar, und waren beide wohl betagt.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8Und es begab sich, da er des Priesteramtes pflegte vor Gott zur Zeit seiner Ordnung,
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9nach Gewohnheit des Priestertums, und an ihm war, daß er räuchern sollte, ging er in den Tempel des HERRN.
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10Und die ganze Menge des Volks war draußen und betete unter der Stunde des Räucherns.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11Es erschien ihm aber der Engel des HERRN und stand zur rechten Hand am Räucheraltar.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12Und als Zacharias ihn sah, erschrak er, und es kam ihn eine Furcht an.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13Aber der Engel sprach zu ihm: Fürchte dich nicht, Zacharias! denn dein Gebet ist erhört, und dein Weib Elisabeth wird dir einen Sohn gebären, des Namen sollst du Johannes heißen.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14Und du wirst des Freude und Wonne haben, und viele werden sich seiner Geburt freuen.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15Denn er wird groß sein vor dem HERRN; Wein und starkes Getränk wird er nicht trinken und wird noch im Mutterleibe erfüllt werden mit dem heiligen Geist.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16Und er wird der Kinder Israel viele zu Gott, ihrem HERRN, bekehren.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17Und er wird vor ihm her gehen im Geist und Kraft des Elia, zu bekehren die Herzen der Väter zu den Kindern und die Ungläubigen zu der Klugheit der Gerechten, zuzurichten dem HERRN ein bereitet Volk.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18Und Zacharias sprach zu dem Engel: Wobei soll ich das erkennen? Denn ich bin alt und mein Weib ist betagt.
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19Der Engel antwortete und sprach zu ihm: Ich bin Gabriel, der vor Gott steht, und bin gesandt, mit dir zu reden, daß ich dir solches verkündigte.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20Und siehe, du wirst verstummen und nicht reden können bis auf den Tag, da dies geschehen wird, darum daß du meinen Worten nicht geglaubt hast, welche sollen erfüllt werden zu ihrer Zeit.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21Und das Volk wartete auf Zacharias und verwunderte sich, daß er so lange im Tempel verzog.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22Und da er herausging, konnte er nicht mit ihnen reden; und sie merkten, daß er ein Gesicht gesehen hatte im Tempel. Und er winkte ihnen und blieb stumm.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23Und es begab sich, da die Zeit seines Amts aus war, ging er heim in sein Haus.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24Und nach den Tagen ward sein Weib Elisabeth schwanger und verbarg sich fünf Monate und sprach:
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25Also hat mir der HERR getan in den Tagen, da er mich angesehen hat, daß er meine Schmach unter den Menschen von mir nähme.
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26Und im sechsten Monat ward der Engel Gabriel gesandt von Gott in eine Stadt in Galiläa, die heißt Nazareth,
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27zu einer Jungfrau, die vertraut war einem Manne mit Namen Joseph, vom Hause David: und die Jungfrau hieß Maria.
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28Und der Engel kam zu ihr hinein und sprach: Gegrüßet seist du, Holdselige! Der HERR ist mit dir, du Gebenedeite unter den Weibern!
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29Da sie aber ihn sah, erschrak sie über seine Rede und gedachte: Welch ein Gruß ist das?
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30Und der Engel sprach zu ihr: Fürchte dich nicht, Maria! du hast Gnade bei Gott gefunden.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31Siehe, du wirst schwanger werden und einen Sohn gebären, des Namen sollst du Jesus heißen.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32Der wird groß sein und ein Sohn des Höchsten genannt werden; und Gott der HERR wird ihm den Stuhl seines Vaters David geben;
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33und er wird ein König sein über das Haus Jakob ewiglich, und seines Königreiches wird kein Ende sein.
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34Da sprach Maria zu dem Engel: Wie soll das zugehen, da ich von keinem Manne weiß?
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35Der Engel antwortete und sprach zu ihr: Der heilige Geist wird über dich kommen, und die Kraft des Höchsten wird dich überschatten; darum wird auch das Heilige, das von dir geboren wird, Gottes Sohn genannt werden.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36Und siehe, Elisabeth, deine Gefreunde, ist auch schwanger mit einem Sohn in ihrem Alter und geht jetzt im sechsten Monat, von der man sagt, daß sie unfruchtbar sei.
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37Denn bei Gott ist kein Ding unmöglich.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38Maria aber sprach: Siehe ich bin des HERRN Magd; mir geschehe, wie du gesagt hast. Und der Engel schied von ihr.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39Maria aber stand auf in den Tagen und ging auf das Gebirge eilends zu der Stadt Juda's
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40und kam in das Haus des Zacharias und grüßte Elisabeth.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41Und es begab sich, als Elisabeth den Gruß Marias hörte, hüpfte das Kind in ihrem Leibe. Und Elisabeth ward des heiligen Geistes voll
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42und rief laut und sprach: Gebenedeit bist du unter den Weibern, und gebenedeit ist die Frucht deines Leibes!
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43Und woher kommt mir das, daß die Mutter meines HERRN zu mir kommt?
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44Siehe, da ich die Stimme deines Grußes hörte, hüpfte mit Freuden das Kind in meinem Leibe.
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45Und o selig bist du, die du geglaubt hast! denn es wird vollendet werden, was dir gesagt ist von dem HERRN.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46Und Maria sprach: Meine Seele erhebt den HERRN,
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47und mein Geist freuet sich Gottes, meines Heilands;
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48denn er hat die Niedrigkeit seiner Magd angesehen. Siehe, von nun an werden mich selig preisen alle Kindeskinder;
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49denn er hat große Dinge an mir getan, der da mächtig ist und des Name heilig ist.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50Und seine Barmherzigkeit währet immer für und für bei denen, die ihn fürchten.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51Er übet Gewalt mit seinem Arm und zerstreut, die hoffärtig sind in ihres Herzens Sinn.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52Er stößt die Gewaltigen vom Stuhl und erhebt die Niedrigen.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53Die Hungrigen füllt er mit Gütern und läßt die Reichen leer.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54Er denkt der Barmherzigkeit und hilft seinem Diener Israel wieder auf,
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55wie er geredet hat unsern Vätern, Abraham und seinem Samen ewiglich.
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56Und Maria blieb bei ihr bei drei Monaten; darnach kehrte sie wiederum heim.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57Und Elisabeth kam ihre Zeit, daß sie gebären sollte; und sie gebar einen Sohn.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58Und ihre Nachbarn und Gefreunde hörten, daß der HERR große Barmherzigkeit an ihr getan hatte, und freuten sich mit ihr.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59Und es begab sich am achten Tage, da kamen sie, zu beschneiden das Kindlein, und hießen ihn nach seinem Vater Zacharias.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60Aber seine Mutter antwortete und sprach: Mitnichten, sondern er soll Johannes heißen.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61Und sie sprachen zu ihr: Ist doch niemand in deiner Freundschaft, der also heiße.
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62Und sie winkten seinem Vater, wie er ihn wollte heißen lassen.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63Und er forderte ein Täfelein und schrieb also: Er heißt Johannes. Und sie verwunderten sich alle.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64Und alsbald ward sein Mund und seine Zunge aufgetan, und er redete und lobte Gott.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65Und es kam eine Furcht über alle Nachbarn; und die ganze Geschichte ward ruchbar auf dem ganzen jüdischen Gebirge.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66Und alle, die es hörten, nahmen's zu Herzen und sprachen: Was, meinst du, will aus dem Kindlein werden? Denn die Hand des HERRN war mit ihm.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67Und sein Vater Zacharias ward des heiligen Geistes voll, weissagte und sprach:
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68Gelobet sei der HERR, der Gott Israels! denn er hat besucht und erlöst sein Volk
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69und hat uns aufgerichtet ein Horn des Heils in dem Hause seines Dieners David,
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70wie er vorzeiten geredet hat durch den Mund des Propheten:
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71daß er uns errettete von unseren Feinden und von der Hand aller, die uns hassen,
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72und Barmherzigkeit erzeigte unsern Vätern und gedächte an seinen heiligen Bund
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73und an den Eid, den er geschworen hat unserm Vater Abraham, uns zu geben,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74daß wir, erlöst aus der Hand unserer Feinde, ihm dienten ohne Furcht unser Leben lang
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75in Heiligkeit und Gerechtigkeit, die ihm gefällig ist.
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76Und du, Kindlein, wirst ein Prophet des Höchsten heißen. Du wirst vor dem HERRN her gehen, daß du seinen Weg bereitest
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77und Erkenntnis des Heils gebest seinem Volk, das da ist in Vergebung ihrer Sünden;
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78durch die herzliche Barmherzigkeit unsers Gottes, durch welche uns besucht hat der Aufgang aus der Höhe,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79auf daß er erscheine denen, die da sitzen in Finsternis und Schatten des Todes, und richte unsere Füße auf den Weg des Friedens.
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80Und das Kindlein wuchs und ward stark im Geist; und er war in der Wüste, bis daß er sollte hervortreten vor das Volk Israel.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.