San Lucas 1
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1HABIENDO muchos tentado á poner en orden la historia de las cosas que entre nosotros han sido ciertísimas,
1Яко ж бо многі заходились споряджувати повість про добре знані нам речі,
2Como nos lo enseñaron los que desde el principio lo vieron por sus ojos, y fueron ministros de la palabra;
2як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3Me ha parecido también á mí , después de haber entendido todas las cosas desde el principio con diligencia, escribírtelas por orden, oh muy buen Teófilo,
3то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4Para que conozcas la verdad de las cosas en las cuales has sido enseñado.
4щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5HUBO en los días de Herodes, rey de Judea, un sacerdote llamado Zacarías, de la suerte de Abías; y su mujer, de las hijas de Aarón, llamada Elisabet.
5Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6Y eran ambos justos delante de Dios, andando sin reprensión en todos los mandamientos y estatutos del Señor.
6Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всїх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7Y no tenían hijo, porque Elisabet era estéril, y ambos eran avanzados en días.
7І не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8Y aconteció que ejerciendo Zacarías el sacerdocio delante de Dios por el orden de su vez,
8Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9Conforme á la costumbre del sacerdocio, salió en suerte á poner el incienso, entrando en el templo del Señor.
9то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10Y toda la multitud del pueblo estaba fuera orando á la hora del incienso.
10А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11Y se le apareció el ángel del Señor puesto en pie á la derecha del altar del incienso.
11Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12Y se turbó Zacarías viéndo le , y cayó temor sobre él.
12І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13Mas el ángel le dijo: Zacarías, no temas; porque tu oración ha sido oída, y tu mujer Elisabet te parirá un hijo, y llamarás su nombre Juan.
13Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14Y tendrás gozo y alegría, y muchos se gozarán de su nacimiento.
14І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15Porque será grande delante de Dios, y no beberá vino ni sidra; y será lleno del Espíritu Santo, aun desde el seno de su madre.
15Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16Y á muchos de los hijos de Israel convertirá al Señor Dios de ellos.
16І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17Porque él irá delante de él con el espíritu y virtud de Elías, para convertir los corazones de los padres á los hijos, y los rebeldes á la prudencia de los justos, para aparejar al Señor un pueblo apercibido.
17І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18Y dijo Zacarías al ángel: ¿En qué conoceré esto? porque yo soy viejo, y mi mujer avanzada en días.
18І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19Y respondiendo el ángel le dijo: Yo soy Gabriel, que estoy delante de Dios; y soy enviado á hablarte, y á darte estas buenas nuevas.
19І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20Y he aquí estarás mudo y no podrás hablar, hasta el día que esto sea hecho, por cuanto no creíste á mis palabras, las cuales se cumplirán á su tiempo.
20І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21Y el pueblo estaba esperando á Zacarías, y se maravillaban de que él se detuviese en el templo.
21І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22Y saliendo, no les podía hablar: y entendieron que había visto visión en el templo: y él les hablaba por señas, y quedó mudo.
22Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23Y fué, que cumplidos los días de su oficio, se vino á su casa.
23І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24Y después de aquellos días concibió su mujer Elisabet, y se encubrió por cinco meses, diciendo:
24Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи:
25Porque el Señor me ha hecho así en los días en que miró para quitar mi afrenta entre los hombres.
25Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26Y al sexto mes, el ángel Gabriel fué enviado de Dios á una ciudad de Galilea, llamada Nazaret,
26Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27A una virgen desposada con un varón que se llamaba José, de la casa de David: y el nombre de la virgen era María.
27до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28Y entrando el ángel á donde estaba, dijo, ¡Salve, muy favorecida! el Señor es contigo: bendita tú entre las mujeres.
28І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29Mas ella, cuando le vió, se turbó de sus palabras, y pensaba qué salutación fuese ésta.
29Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30Entonces el ángel le dijo: María, no temas, porque has hallado gracia cerca de Dios.
30І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31Y he aquí, concebirás en tu seno, y parirás un hijo, y llamarás su nombre JESUS.
31І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32Este será grande, y será llamado Hijo del Altísimo: y le dará el Señor Dios el trono de David su padre:
32Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
33Y reinará en la casa de Jacob por siempre; y de su reino no habrá fin.
33і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця.
34Entonces María dijo al ángel: ¿Cómo será esto? porque no conozco varón.
34Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35Y respondiendo el ángel le dijo: El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y la virtud del Altísimo te hará sombra; por lo cual también lo Santo que nacerá, será llamado Hijo de Dios.
35І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36Y he aquí, Elisabet tu parienta, también ella ha concebido hijo en su vejez; y este es el sexto mes á ella que es llamada la estéril:
36І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною.
37Porque ninguna cosa es imposible para Dios.
37Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38Entonces María dijo: He aquí la sierva del Señor; hágase á mí conforme á tu palabra. Y el ángel partió de ella.
38Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39En aquellos días levantándose María, fué á la montaña con priesa, á una ciudad de Judá;
39Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40Y entró en casa de Zacarías, y saludó á Elisabet.
40і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41Y aconteció, que como oyó Elisabet la salutación de María, la criatura saltó en su vientre; y Elisabet fué llena del Espíritu Santo,
41І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42Y exclamó á gran voz, y dijo: Bendita tú entre las mujeres, y bendito el fruto de tu vientre.
42і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43¿Y de dónde esto á mí, que la madre de mi Señor venga á mí?
43І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44Porque he aquí, como llegó la voz de tu salutación á mis oídos, la criatura saltó de alegría en mi vientre.
44Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45Y bienaventurada la que creyó, porque se cumplirán las cosas que le fueron dichas de parte del Señor.
45І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46Entonces María dijo: engrandece mi alma al Señor;
46І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47Y mi espíritu se alegró en Dios mi Salvador.
47і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48Porque ha mirado á la bajeza de su criada; porque he aquí, desde ahora me dirán bienaventurada todas las generaciones.
48що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49Porque me ha hecho grandes cosas el Poderoso; y santo es su nombre.
49бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50Y su misericordia de generación á generación á los que le temen.
50І милость Його від роду до роду на боячих ся Його.
51Hizo valentía con su brazo: esparció los soberbios del pensamiento de su corazón.
51Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх;
52Quitó los poderosos de los tronos, y levantó á los humildes.
52поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53A los hambrientos hinchió de bienes; y á los ricos envió vacíos.
53голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54Recibió á Israel su siervo, acordándose de la misericordia,
54прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
55Como habló á nuestros padres á Abraham y á su simiente para siempre.
55(як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки.
56Y se quedó María con ella como tres meses: después se volvió á su casa.
56Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57Y á Elisabet se le cumplió el tiempo de parir, y parió un hijo.
57Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58Y oyeron los vecinos y los parientes que Dios había hecho con ella grande misericordia, y se alegraron con ella.
58І чули сусїде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59Y aconteció, que al octavo día vinieron para circuncidar al niño; y le llamaban del nombre de su padre, Zacarías.
59І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотїли назвати його ймям батька його, Захарією.
60Y respondiendo su madre, dijo: No; sino Juan será llamado.
60І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61Y le dijeron: ¿Por qué? nadie hay en tu parentela que se llame de este nombre.
61І казали до неї: Що нїкого нема в родинї твоїй, щоб звав ся імям сим.
62Y hablaron por señas á su padre, cómo le quería llamar.
62Кивали ж батькові його, як схотїв би назвати його.
63Y demandando la tablilla, escribió, diciendo: Juan es su nombre. Y todos se maravillaron.
63І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64Y luego fué abierta su boca y su lengua, y habló bendiciendo á Dios.
64Відкрили ся ж уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65Y fué un temor sobre todos los vecinos de ellos; y en todas las montañas de Judea fueron divulgadas todas estas cosas.
65І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66Y todos los que las oían, las conservaban en su corazón, diciendo: ¿Quién será este niño? Y la mano del Señor estaba con él.
66І положили всї, хто чув, у серцї своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67Y Zacarías su padre fué lleno de Espíritu Santo, y profetizó, diciendo:
67І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68Bendito el Señor Dios de Israel, que ha visitado y hecho redención á su pueblo,
68Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69Y nos alzó un cuerno de salvación en la casa de David su siervo,
69і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
70Como habló por boca de sus santos profetas que fueron desde el principio:
70(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх,)
71Salvación de nuestros enemigos, y de mano de todos los que nos aborrecieron;
71спасеннє од ворогів наших і з руки всїх ненавидників наших,
72Para hacer misericordia con nuestros padres, y acordándose de su santo pacto;
72щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73Del juramento que juró á Abraham nuestro padre, que nos había de dar,
73клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74Que sin temor librados de nuestros enemigos, le serviríamos
74та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75En santidad y en justicia delante de él, todos los días nuestros.
75служити Йому в сьвятостї та праведностї перед Ним, по всї днї життя нашого.
76Y tú, niño, profeta del Altísimo serás llamado; porque irás ante la faz del Señor, para aparejar sus caminos;
76А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнїм, готовити дороги Його;
77Dando conocimiento de salud á su pueblo, para remisión de sus pecados,
77щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78Por las entrañas de misericordia de nuestro Dios, con que nos visitó de lo alto el Oriente,
78по благій милостї Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79Para dar luz á los que habitan en tinieblas y en sombra de muerte; para encaminar nuestros pies por camino de paz.
79щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертнїй, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80Y el niño crecía, y se fortalecía en espíritu: y estuvo en los desiertos hasta el día que se mostró á Israel.
80Хлопятко ж росло та міцнїло духом, і пробувало в пустинї аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.