San Lucas 20
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y ACONTECIÓ un día, que enseñando él al pueblo en el templo, y anunciando el evangelio, llegáronse los príncipes de los sacerdotes y los escribas, con los ancianos;
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2Y le hablaron, diciendo: Dinos: ¿con qué potestad haces estas cosas? ¿ó quién es el que te ha dado esta potestad?
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3Respondiendo entonces Jesús, les dijo: Os preguntaré yo también una palabra; respondedme:
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
4El bautismo de Juan, ¿era del cielo, ó de los hombres?
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
5Mas ellos pensaban dentro de sí, diciendo: Si dijéremos, del cielo, dirá: ¿Por qué, pues, no le creísteis?
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6Y si dijéremos, de los hombres, todo el pueblo nos apedreará: porque están ciertos que Juan era profeta.
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7Y respondieron que no sabían de dónde.
7І відказали, що не знають, звідкіля.
8Entonces Jesús les dijo: Ni yo os digo con qué potestad hago estas cosas.
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9Y comenzó á decir al pueblo esta parábola: Un hombre plantó una viña, y arrendóla á labradores, y se ausentó por mucho tiempo.
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
10Y al tiempo, envió un siervo á los labradores, para que le diesen del fruto de la viña; mas los labradores le hirieron, y enviaron vacío.
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
11Y volvió á enviar otro siervo; mas ellos á éste también, herido y afrentado, le enviaron vacío.
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
12Y volvió á enviar al tercer siervo; mas ellos también á éste echaron herido.
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13Entonces el señor de la viña dijo: ¿Qué haré? Enviaré mi hijo amado: quizás cuando á éste vieren, tendrán respeto.
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14Mas los labradores, viéndole, pensaron entre sí, diciendo: Este es el heredero; venid, matémosle para que la heredad sea nuestra.
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15Y echáronle fuera de la viña, y le mataron. ¿Qué pues, les hará el señor de la viña?
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16Vendrá, y destruirá á estos labradores, y dará su viña á otros. Y como ellos lo oyeron, dijeron: ¡Dios nos libre!
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17Mas él mirándolos, dice: ¿Qué pues es lo que está escrito: La piedra que condenaron los edificadores, ésta fué por cabeza de esquina?
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
18Cualquiera que cayere sobre aquella piedra, será quebrantado; mas sobre el que la piedra cayere, le desmenuzará.
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19Y procuraban los príncipes de los sacerdotes y los escribas echarle mano en aquella hora, porque entendieron que contra ellos había dicho esta parábola: mas temieron al pueblo.
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20Y acechándole enviaron espías que se simulasen justos, para sorprenderle en palabras, para que le entregasen al principado y á la potestad del presidente.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
21Los cuales le preguntaron, diciendo: Maestro, sabemos que dices y enseñas bien, y que no tienes respeto á persona; antes enseñas el camino de Dios con verdad.
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
22¿Nos es lícito dar tributo á César, ó no?
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23Mas él, entendiendo la astucia de ellos, les dijo: ¿Por qué me tentáis?
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
24Mostradme la moneda. ¿De quién tiene la imagen y la inscripción? Y respondiendo dijeron: De César.
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
25Entonces les dijo: Pues dad á César lo que es de César; y lo que es de Dios, á Dios.
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26Y no pudieron reprender sus palabras delante del pueblo: antes maravillados de su respuesta, callaron.
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27Y llegándose unos de los Saduceos, los cuales niegan haber resurrección, le preguntaron,
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
28Diciendo: Maestro, Moisés nos escribió: Si el hermano de alguno muriere teniendo mujer, y muriere sin hijos, que su hermano tome la mujer, y levante simiente á su hermano.
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29Fueron, pues, siete hermanos: y el primero tomó mujer, y murió sin hijos.
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
30Y la tomó el segundo, el cual también murió sin hijos.
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
31Y la tomó el tercero: asimismo también todos siete: y murieron sin dejar prole.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
32Y á la postre de todos murió también la mujer.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
33En la resurrección, pues, ¿mujer de cuál de ellos será? porque los siete la tuvieron por mujer.
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
34Entonces respondiendo Jesús, les dijo: Los hijos de este siglo se casan, y son dados en casamiento:
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
35Mas los que fueren tenidos por dignos de aquel siglo y de la resurrección de los muertos, ni se casan, ni son dados en casamiento:
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
36Porque no pueden ya más morir: porque son iguales á los ángeles, y son hijos de Dios, cuando son hijos de la resurrección.
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37Y que los muertos hayan de resucitar, aun Moisés lo enseñó en el pasaje de la zarza, cuando llama al Señor: Dios de Abraham, y Dios de Isaac, y Dios de Jacob.
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38Porque Dios no es Dios de muertos, mas de vivos: porque todos viven á él.
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
39Y respondiéndole unos de los escribas, dijeron: Maestro, bien has dicho.
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40Y no osaron más preguntarle algo.
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
41Y él les dijo: ¿Cómo dicen que el Cristo es hijo de David?
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42Y el mismo David dice en el libro de los Salmos: Dijo el Señor á mi Señor: Siéntate á mi diestra,
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
43Entre tanto que pongo tus enemigos por estrado de tus pies.
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44Así que David le llama Señor: ¿cómo pues es su hijo?
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45Y oyéndole todo el pueblo, dijo á sus discípulos:
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46Guardaos de los escribas, que quieren andar con ropas largas, y aman las salutaciones en las plazas, y las primeras sillas en las sinagogas, y los primeros asientos en las cenas;
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47Que devoran las casas de las viudas, poniendo por pretexto la larga oración: éstos recibirán mayor condenación.
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.