San Lucas 22
Reina-Valera 1909Translation
Reina-Valera 1909
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Y ESTABA cerca el día de la fiesta de los ázimos, que se llama la Pascua.
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
2Y los príncipes de los sacerdotes y los escribas buscaban cómo le matarían; mas tenían miedo del pueblo.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
3Y entró Satanás en Judas, por sobrenombre Iscariote, el cual era uno del número de los doce;
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
4Y fué, y habló con los príncipes de los sacerdotes, y con los magistrados, de cómo se lo entregaría.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
5Los cuales se holgaron, y concertaron de darle dinero.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
6Y prometió, y buscaba oportunidad para entregarle á ellos sin bulla.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
7Y vino el día de los ázimos, en el cual era necesario matar la pascua.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
8Y envió á Pedro y á Juan, diciendo: Id, aparejadnos la pascua para que comamos.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
9Y ellos le dijeron: ¿Dónde quieres que aparejemos?
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
10Y él les dijo: He aquí cuando entrareis en la ciudad, os encontrará un hombre que lleva un cántaro de agua: seguidle hasta la casa donde entrare,
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
11Y decid al padre de la familia de la casa: El Maestro te dice: ¿Dónde está el aposento donde tengo de comer la pascua con mis discípulos?
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
12Entonces él os mostrará un gran cenáculo aderezado; aparejad allí.
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
13Fueron pues, y hallaron como les había dicho; y aparejaron la pascua.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
14Y como fué hora, sentóse á la mesa, y con él los apóstoles.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
15Y les dijo: En gran manera he deseado comer con vosotros esta pascua antes que padezca;
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16Porque os digo que no comeré más de ella, hasta que se cumpla en el reino de Dios.
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17Y tomando el vaso, habiendo dado gracias, dijo: Tomad esto, y partidlo entre vosotros;
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
18Porque os digo, que no beberé más del fruto de la vid, hasta que el reino de Dios venga.
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19Y tomando el pan, habiendo dado gracias, partió, y les dió, diciendo: Esto es mi cuerpo, que por vosotros es dado: haced esto en memoria de mí.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20Asimismo también el vaso, después que hubo cenado, diciendo: Este vaso es el nuevo pacto en mi sangre, que por vosotros se derrama.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21Con todo eso, he aquí la mano del que me entrega, conmigo en la mesa.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22Y á la verdad el Hijo del hombre va, según lo que está determinado; empero ¡ay de aquel hombre por el cual es entregado!
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23Ellos entonces comenzaron á preguntar entre sí, cuál de ellos sería el que había de hacer esto.
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24Y hubo entre ellos una contienda, quién de ellos parecía ser el mayor.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25Entonces él les dijo: Los reyes de las gentes se enseñorean de ellas; y los que sobre ellas tienen potestad, son llamados bienhechores:
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
26Mas vosotros, no así: antes el que es mayor entre vosotros, sea como el más mozo; y el que es príncipe, como el que sirve.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
27Porque, ¿cuál es mayor, el que se sienta á la mesa, ó el que sirve? ¿No es el que se sienta á la mesa? Y yo soy entre vosotros como el que sirve.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28Empero vosotros sois los que habéis permanecido conmigo en mis tentaciones:
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29Yo pues os ordeno un reino, como mi Padre me lo ordenó á mí ,
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30Para que comáis y bebáis en mi mesa en mi reino, y os sentéis sobre tronos juzgando á las doce tribus de Israel.
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31Dijo también el Señor: Simón, Simón, he aquí Satanás os ha pedido para zarandaros como á trigo;
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
32Mas yo he rogado por ti que tu fe no falte: y tú, una vez vuelto, confirma á tus hermanos.
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33Y él le dijo: Señor, pronto estoy á ir contigo aun á cárcel y á muerte.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34Y él dijo: Pedro, te digo que el gallo no cantará hoy antes que tú niegues tres veces que me conoces.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35Y á ellos dijo: Cuando os envié sin bolsa, y sin alforja, y sin zapatos, ¿os faltó algo? Y ellos dijeron: Nada.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36Y les dijo: Pues ahora, el que tiene bolsa, tómela, y también la alforja, y el que no tiene, venda su capa y compre espada.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37Porque os digo, que es necesario que se cumpla todavía en mí aquello que está escrito: Y con los malos fué contado: porque lo que está escrito de mí, cumplimiento tiene.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38Entonces ellos dijeron: Señor, he aquí dos espadas. Y él les dijo: Basta.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
39Y saliendo, se fué, como solía, al monte de las Olivas; y sus discípulos también le siguieron.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40Y como llegó á aquel lugar, les dijo: Orad que no entréis en tentación.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41Y él se apartó de ellos como un tiro de piedra; y puesto de rodillas oró,
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
42Diciendo: Padre, si quieres, pasa este vaso de mí; empero no se haga mi voluntad, sino la tuya.
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
43Y le apareció un ángel del cielo confortándole.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
44Y estando en agonía, oraba más intensamente: y fué su sudor como grandes gotas de sangre que caían hasta la tierra.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
45Y como se levantó de la oración, y vino á sus discípulos, hallólos durmiendo de tristeza;
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46Y les dijo: ¿Por qué dormís? Levantaos, y orad que no entréis en tentación.
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
47Estando él aún hablando, he aquí una turba; y el que se llamaba Judas, uno de los doce, iba delante de ellos; y llegóse á Jesús para besarlo.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
48Entonces Jesús le dijo: Judas, ¿con beso entregas al Hijo del hombre?
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
49Y viendo los que estaban con él lo que había de ser, le dijeron: Señor, ¿heriremos á cuchillo?
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
50Y uno de ellos hirió á un siervo del príncipe de los sacerdotes, y le quitó la oreja derecha.
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51Entonces respondiendo Jesús, dijo: Dejad hasta aquí. Y tocando su oreja, le sanó.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52Y Jesús dijo á los que habían venido á él, los príncipes de los sacerdotes, y los magistrados del templo, y los ancianos: ¿Como á ladrón habéis salido con espadas y con palos?
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53Habiendo estado con vosotros cada día en el templo, no extendisteis las manos contra mí; mas ésta es vuestra hora, y la potestad de las tinieblas.
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54Y prendiéndole trajéronle, y metiéronle en casa del príncipe de los sacerdotes. Y Pedro le seguía de lejos.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
55Y habiendo encendido fuego en medio de la sala, y sentándose todos alrededor, se sentó también Pedro entre ellos.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56Y como una criada le vió que estaba sentado al fuego, fijóse en él, y dijo: Y éste con él estaba.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
57Entonces él lo negó, diciendo: Mujer, no le conozco.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
58Y un poco después, viéndole otro, dijo: Y tú de ellos eras. Y Pedro dijo: Hombre, no soy.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59Y como una hora pasada otro afirmaba, diciendo: Verdaderamente también éste estaba con él, porque es Galileo.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
60Y Pedro dijo: Hombre, no sé qué dices. Y luego, estando él aún hablando, el gallo cantó.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61Entonces, vuelto el Señor, miró á Pedro: y Pedro se acordó de la palabra del Señor como le había dicho: Antes que el gallo cante, me negarás tres veces.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
62Y saliendo fuera Pedro, lloró amargamente.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
63Y los hombres que tenían á Jesús, se burlaban de él hiriéndole;
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
64Y cubriéndole, herían su rostro, y preguntábanle, diciendo: Profetiza quién es el que te hirió.
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65Y decían otras muchas cosas injuriándole.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66Y cuando fué de día, se juntaron los ancianos del pueblo, y los príncipes de los sacerdotes, y los escribas, y le trajeron á su concilio,
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
67Diciendo: ¿Eres tú el Cristo? dínos lo . Y les dijo: Si os lo dijere, no creeréis;
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
68Y también si os preguntare, no me responderéis, ni me soltaréis:
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
69Mas después de ahora el Hijo del hombre se asentará á la diestra de la potencia de Dios.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
70Y dijeron todos: ¿Luego tú eres Hijo de Dios? Y él les dijo: Vosotros decís que yo soy.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71Entonces ellos dijeron: ¿Qué más testimonio deseamos? porque nosotros lo hemos oído de su boca.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.