Луки 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.