Lucas 22
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ora, aproximava-se a festa dos pães asmos, que se chama a Páscoa.
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
2Os principais sacerdotes e os escribas procuravam como o matariam, pois temiam o povo.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
3Satanás entrou em Judas, que também era chamado Iscariotes, o qual era contado entre os doze.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
4Ele foi e falou com os principais sacerdotes e capitães sobre como poderia entregá-lo a eles.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
5Eles se alegraram e concordaram em lhe dar dinheiro.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
6Ele consentiu e buscou uma oportunidade para entregá-lo a eles na ausência da multidão.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
7Chegou o dia dos pães asmos, no qual a Páscoa devia ser sacrificada.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
8Jesus enviou Pedro e João, dizendo: “Vão e preparem a Páscoa para nós, para que possamos comer.”
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
9Eles lhe disseram: “Onde queres que a preparemos?”
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
10Ele lhes disse: “Eis que, ao entrarem na cidade, um homem carregando um cântaro de água virá ao encontro de vocês. Sigam-no até a casa em que ele entrar.
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
11Digam ao dono da casa: ‘O Mestre te diz: “Onde está o aposento de hóspedes, onde eu possa comer a Páscoa com os meus discípulos?”’
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
12Ele lhes mostrará uma grande sala mobiliada no andar de cima. Façam os preparativos lá.”
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
13Eles foram, acharam as coisas como Jesus lhes havia dito e prepararam a Páscoa.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
14Quando chegou a hora, ele se sentou à mesa com os doze apóstolos.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
15Ele lhes disse: “Desejei ardentemente comer esta Páscoa com vocês antes de sofrer,
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16pois eu lhes digo que de modo algum comerei dela novamente até que ela se cumpra no Reino de Deus.”
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17Ele recebeu um cálice e, tendo dado graças, disse: “Tomem isto e repartam entre vocês,
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
18pois eu lhes digo que não beberei mais do fruto da videira, até que venha o Reino de Deus.”
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19Ele tomou o pão e, tendo dado graças, o partiu e lhes deu, dizendo: “Este é o meu corpo que é dado por vocês. Façam isto em memória de mim.”
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20Da mesma forma, ele tomou o cálice depois da ceia, dizendo: “Este cálice é a nova aliança no meu sangue, que é derramado por vocês.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21Mas eis que a mão daquele que me trai está comigo à mesa.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22O Filho do Homem, na verdade, vai conforme foi determinado, mas ai daquele homem por quem ele é traído!”
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23Eles começaram a perguntar entre si qual deles seria o que faria tal coisa.
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24Surgiu também uma discussão entre eles, sobre qual deles era considerado o maior.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25Ele lhes disse: “Os reis das nações dominam sobre elas, e os que têm autoridade sobre elas são chamados ‘benfeitores’.
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
26Mas não será assim com vocês. Pelo contrário, o que for maior entre vocês, torne-se como o mais jovem, e o que governa, como o que serve.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
27Pois qual é maior: o que está sentado à mesa, ou o que serve? Não é o que está sentado à mesa? Mas eu estou entre vocês como aquele que serve.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28“Mas vocês são os que têm permanecido comigo nas minhas provações.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29Eu lhes confiro um reino, assim como meu Pai o conferiu a mim,
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30para que comam e bebam à minha mesa no meu Reino. Vocês se assentarão em tronos, julgando as doze tribos de Israel.”
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31O Senhor disse: “Simão, Simão, eis que Satanás pediu para ter todos vocês, para que pudesse peneirá-los como trigo,
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
32mas eu orei por você, para que a sua fé não desfaleça. E você, quando tiver voltado, fortaleça os seus irmãos.”
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33Ele lhe disse: “Senhor, estou pronto para ir contigo tanto para a prisão quanto para a morte!”
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34Ele disse: “Eu lhe digo, Pedro, que de modo algum o galo cantará hoje, antes que você negue três vezes que me conhece.”
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35Ele lhes disse: “Quando eu os enviei sem bolsa, alforje e sandálias, faltou-lhes alguma coisa?” Eles disseram: “Nada.”
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36Então ele lhes disse: “Mas agora, quem tem uma bolsa, que a pegue, e da mesma forma um alforje. Quem não tem, venda a sua capa e compre uma espada.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37Pois eu lhes digo que isto que está escrito ainda deve se cumprir em mim: ‘Ele foi contado com os transgressores.’ Pois aquilo que me diz respeito está se cumprindo.”
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38Eles disseram: “Senhor, eis aqui duas espadas.” Ele lhes disse: “É o suficiente.”
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
39Ele saiu e foi, como era o seu costume, para o Monte das Oliveiras. Seus discípulos também o seguiram.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40Quando chegou ao lugar, ele lhes disse: “Orem para que vocês não entrem em tentação.”
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41Ele se afastou deles cerca de um arremesso de pedra, ajoelhou-se e orou,
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
42dizendo: “Pai, se for da tua vontade, afasta de mim este cálice. Contudo, não seja feita a minha vontade, mas a tua.”
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
43Um anjo do céu lhe apareceu, fortalecendo-o.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
44Estando em agonia, ele orava mais intensamente. O seu suor tornou-se como grandes gotas de sangue caindo no chão.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
45Quando ele se levantou da oração, foi até os discípulos e os encontrou dormindo de tristeza,
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46e lhes disse: “Por que vocês estão dormindo? Levantem-se e orem para que não entrem em tentação.”
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
47Enquanto ele ainda falava, apareceu uma multidão. Aquele que se chamava Judas, um dos doze, os liderava. Ele se aproximou de Jesus para beijá-lo.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
48Mas Jesus lhe disse: “Judas, com um beijo você trai o Filho do Homem?”
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
49Quando os que estavam ao seu redor viram o que estava para acontecer, disseram-lhe: “Senhor, devemos ferir com a espada?”
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
50Um deles feriu o servo do sumo sacerdote, cortando-lhe a orelha direita.
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51Mas Jesus respondeu: “Deixem-me ao menos fazer isto” — e tocando-lhe a orelha, o curou.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52Jesus disse aos principais sacerdotes, capitães do templo e anciãos, que tinham vindo contra ele: “Vocês vieram como se eu fosse um salteador, com espadas e porretes?
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53Quando eu estava com vocês no templo todos os dias, não estenderam as mãos contra mim. Mas esta é a hora de vocês, e o poder das trevas.”
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54Eles o prenderam e o levaram, e o introduziram na casa do sumo sacerdote. Mas Pedro o seguia de longe.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
55Quando acenderam um fogo no meio do pátio e se sentaram juntos, Pedro sentou-se entre eles.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56Uma certa serva o viu sentado à luz e, olhando fixamente para ele, disse: “Este homem também estava com ele.”
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
57Ele negou a Jesus, dizendo: “Mulher, eu não o conheço.”
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
58Pouco depois, outra pessoa o viu e disse: “Você também é um deles!” Mas Pedro respondeu: “Homem, eu não sou!”
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59Cerca de uma hora depois, outro afirmou com confiança, dizendo: “Verdadeiramente este homem também estava com ele, pois é galileu!”
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
60Mas Pedro disse: “Homem, não sei do que você está falando!” Imediatamente, enquanto ele ainda falava, um galo cantou.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61O Senhor voltou-se e olhou para Pedro. Então Pedro se lembrou da palavra do Senhor, de como lhe havia dito: “Antes que o galo cante, você me negará três vezes.”
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
62Ele saiu e chorou amargamente.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
63Os homens que detinham Jesus zombavam dele e o espancavam.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
64Tendo-o vendado, batiam-lhe no rosto e lhe perguntavam: “Profetiza! Quem foi que te bateu?”
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65Eles disseram muitas outras coisas contra ele, insultando-o.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66Assim que amanheceu, reuniu-se a assembleia dos anciãos do povo, tanto os principais sacerdotes quanto os escribas, e o levaram ao conselho deles, dizendo:
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
67“Se você é o Cristo, diga-nos.” Mas ele lhes disse: “Se eu lhes disser, vocês não acreditarão,
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
68e se eu perguntar, de modo algum me responderão ou me deixarão ir.
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
69De agora em diante, o Filho do Homem estará assentado à direita do poder de Deus.”
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
70Todos eles disseram: “Você é, então, o Filho de Deus?” Ele lhes disse: “Vocês o dizem, porque eu sou.”
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71Eles disseram: “Por que precisamos de mais testemunhas? Pois nós mesmos ouvimos da sua própria boca!”
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.