Lucas 15
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ora, todos os cobradores de impostos e pecadores se aproximavam dele para ouvi-lo.
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
2Os fariseus e os escribas murmuravam, dizendo: “Este homem recebe pecadores e come com eles.”
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
3Então ele lhes contou esta parábola:
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
4“Qual de vocês, se tivesse cem ovelhas e perdesse uma delas, não deixaria as noventa e nove no deserto e iria atrás daquela que se perdeu, até encontrá-la?
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
5Quando a encontra, ele a coloca sobre os ombros, alegrando-se.
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
6Ao chegar em casa, reúne seus amigos e vizinhos, dizendo-lhes: ‘Alegrem-se comigo, pois encontrei a minha ovelha que estava perdida!’
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
7Eu lhes digo que, da mesma forma, haverá mais alegria no céu por um pecador que se arrepende, do que por noventa e nove justos que não precisam de arrependimento.
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
8“Ou qual mulher, se tivesse dez moedas de dracma e perdesse uma delas, não acenderia uma candeia, varreria a casa e procuraria diligentemente até encontrá-la?
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
9Quando a encontra, ela reúne suas amigas e vizinhas, dizendo: ‘Alegrem-se comigo, pois encontrei a dracma que eu havia perdido!’
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
10Da mesma forma, eu lhes digo, há alegria na presença dos anjos de Deus por um pecador que se arrepende.”
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11Ele disse: “Certo homem tinha dois filhos.
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
12O mais jovem deles disse ao pai: ‘Pai, dá-me a parte dos bens que me cabe.’ Então ele dividiu os seus bens entre eles.
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
13Poucos dias depois, o filho mais jovem juntou tudo o que era seu e viajou para um país distante. Lá ele desperdiçou os seus bens vivendo de forma desregrada.
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14Depois de ter gasto tudo, houve uma grande fome naquele país, e ele começou a passar necessidade.
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
15Então ele se pôs a serviço de um dos cidadãos daquele país, que o mandou para os seus campos para apascentar porcos.
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
16Ele desejava encher o estômago com as vagens que os porcos comiam, mas ninguém lhe dava nada.
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
17Mas, quando caiu em si, disse: ‘Quantos empregados de meu pai têm pão com fartura, e eu aqui morrendo de fome!
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18Eu me levantarei, irei para meu pai e lhe direi: “Pai, pequei contra o céu e diante de ti.
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19Já não sou digno de ser chamado teu filho. Trata-me como um dos teus empregados.”’
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20“Ele se levantou e foi para seu pai. Mas, estando ele ainda longe, seu pai o viu e, movido de compaixão, correu, lançou-se ao seu pescoço e o beijou.
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
21O filho lhe disse: ‘Pai, pequei contra o céu e diante de ti. Já não sou digno de ser chamado teu filho.’
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
22“Mas o pai disse aos seus servos: ‘Tragam a melhor veste e vistam-no com ela. Coloquem um anel em sua mão e sandálias em seus pés.
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23Tragam o bezerro gordo, matem-no, e vamos comer e celebrar;
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
24pois este meu filho estava morto e voltou à vida. Ele estava perdido e foi achado.’ Então começaram a celebrar.
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
25“Ora, o seu filho mais velho estava no campo. Quando se aproximou da casa, ouviu música e dança.
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
26Ele chamou um dos servos e perguntou o que estava acontecendo.
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27Ele lhe disse: ‘Seu irmão chegou, e seu pai matou o bezerro gordo, porque o recebeu de volta são e salvo.’
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28Mas ele ficou irado e não queria entrar. Então seu pai saiu e implorou que entrasse.
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29Mas ele respondeu ao seu pai: ‘Há tantos anos eu sirvo você e nunca desobedeci a uma ordem sua, mas você nunca me deu um cabrito para que eu pudesse celebrar com os meus amigos.
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
30Mas, quando veio este seu filho, que devorou os seus bens com prostitutas, você matou o bezerro gordo para ele.’
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
31“Ele lhe disse: ‘Filho, você está sempre comigo, e tudo o que é meu é seu.
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
32Mas era apropriado celebrar e alegrar-se, pois este seu irmão estava morto, e voltou à vida. Ele estava perdido, e foi achado.’”
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.