ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 15
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲛⲁⲩϧⲱⲛⲧ ⲇⲉ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲧⲉⲗⲱⲛⲏⲥ ⲏⲣⲟⲩ ⲉⲙ ⲛⲓⲣⲉϥⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲉⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
2ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩ⳿ⲭⲣⲉⲙⲣⲉⲙ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲫⲁⲣⲓⲥⲉⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲁϧ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲫⲁⲓ ϣⲱⲡ ⳿ⲛⲛⲓⲣⲉϥⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⲉⲣⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ϥⲟⲩⲱⲙ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ.
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
3ⲁϥϫⲉ ⲧⲁⲓⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ⲛⲱⲟⲩ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ.
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
4ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⲉⲧϧⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⲉⲧⲉ ⲟⲩⲟⲛⲧⲉϥ ⲣ̅ ⲛ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲁϥϣⲁⲛⲧⲁⲕⲉ ⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲙⲏ ⳿ⲙⲡⲁϥⲭⲁ ⲡⲓϥ̅ⲑ̅ ⳿ⲛⲥⲱϥ ϩⲓ ⳿ⲡϣⲁϥⲉ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲧⲉϥⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲁ ⲫⲏ ⲧⲁϥⲧⲁⲕⲟ ϣⲁⲧⲉϥϫⲉⲙϥ.
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
5ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲁⲛϫⲉⲙϥ ϣⲁϥⲧⲁⲗⲟϥ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲉϥⲙⲟϯ ⲉϥⲣⲁϣⲓ.
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
6ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲁⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲡⲓⲏⲓ ϣⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲛⲉϥ⳿ϣⲫⲏⲣ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥⲑⲉϣⲉⲩ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲣⲁϣⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ϫⲉ ⲁⲓϫⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲡⲁ⳿ⲉⲥⲱⲟⲩ ⲉⲧⲁϥⲧⲁⲕⲟ.
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
7ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲱⲧⲉⲛ ⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲣⲁϣⲓ ⲛⲁϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⳿ⲧⲫⲉ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲟⲩⲣⲉϥⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⲉϥⲉⲣⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲛ ⲓⲉ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓϥ̅ⲑ̅ ⳿ⲛ⳿ⲑⲙⲏⲓ.
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
8ⲓⲉ ⲛⲓⲙ ⳿ⲛ⳿ⲥϩⲓⲙⲓ ⲉⲧⲉ ⲩⲟⲛⲧⲉⲥ ⲓ̅ ⳿ⲛϫⲉⲥⲕⲓϯ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉϣⲱⲡ ⲁⲥϣⲁⲛⲧⲁⲕⲉ ⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲙⲏ ⳿ⲙⲡⲁⲥϭⲉⲣⲉ ⲟⲩϧⲏⲃⲥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲥⲥⲁⲣϩ ⲡⲓⲏⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲥⲕⲱϯ ϧⲉⲛ ⲩϥⲓⲣⲱⲟⲩϣ ϣⲁⲧⲉⲥϫⲉⲙⲥ.
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
9ⲟⲩⲟϩ ⲉϣⲱⲡ ⲁⲥϣⲁⲛϫⲉⲙⲥ ϣⲁⲥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲛⲉⲥ⳿ϣⲫⲏⲣ ⲛⲉⲙ ⲛⲉⲥⲑⲉϣⲉⲩ ⲉⲥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲣⲁϣⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ϫⲉ ⲓϫⲓⲙⲓ ⳿ⲛⲧⲁϫⲉⲥⲕⲓϯ ⲉⲧⲁⲥⲧⲁⲕⲟ.
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
10ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ϣⲁⲣⲉ ⲟⲩⲣⲁϣⲓ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲛⲛⲓⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲩⲣⲉϥⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⲉϥⲉⲣⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓⲛ.
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ϫⲉ ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛⲧⲉϥ ϣⲏⲣⲓ ⲃ̅ ⳿ⲙⲙⲁⲩ.
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
12ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲉ ⲓⲕⲟⲩϫⲓ ⲉⲧⲉ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲉϥⲓⲱⲧ ϫⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲙⲟⲓ ⲛⲏⲓ ⳿ⲛⲧⲁⲧⲟⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲟⲩⲥⲓⲁ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥⲫⲱϣ ⳿ⲙⲡⲓⲱⲛϧ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲁⲩ.
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
13ⲟⲩⲟϩ ⲙⲉⲛⲉⲛⲥⲁ ⲩⲙⲏϣ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲁⲛ ⲁϥⲑⲱⲟⲩⲧ ⳿ⲛϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲕⲟⲩϫⲓ ⳿ⲛϣⲏⲣⲓ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲉⲙⲙⲟ ⳿ⲉⲟⲩⲭⲱⲣⲁ ⲉⲥⲟⲩⲏⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϫⲉⲣ ⲧⲉϥⲟⲩⲥⲓ⳿ⲁ ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉϥⲟⲛϧ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲙⲉⲧⲁⲧⲟⲩϫⲁⲓ.
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14ⲉⲧⲁϥⲟⲩⲱ ⲇⲉ ⲉϥϭⲟ ⳿ⲛϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛ⳿ϩⲃⲱⲛ ϧⲉⲛ ⲭⲱⲣⲁ ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ϩⲱϥ ⲁϥⲉⲣϩⲏ ⲧⲥ ⳿ⲛⲉⲣϧⲁ⳿ⲉ.
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
15ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⲁϥⲧⲟⲙϥ ⳿ⲉⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲣⲉⲙⲃⲁⲕⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲭⲱⲣⲁ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲟⲣⲡϥ ⳿ⲉ⳿ⲧⲕⲟⲓ ⳿ⲉⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲛϩⲁⲛⲉϣⲁⲩ.
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
16ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲉⲣⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓⲛ ⳿ⲉⲙⲁϩ ϧⲏⲧϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲓϫⲓⲛ⳿ⲓⲣⲓ ⲛⲏ ⲉⲛⲁⲩⲟⲩⲟⲙⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲉϣⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲉ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ϩⲗⲓ ϯ ⲛⲁϥ ⲡⲉ.
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
17ⲉⲧⲁ ⲡⲉϥϩⲏⲧ ⲇⲉ ⲓ̅ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲏⲣ ⳿ⲛⲣⲉⲙⲃⲉⲭⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲡⲓⲱⲓⲕ ⲟⲓ ⲛϩⲟⲩ⳿ⲟ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲁⲛⲟⲕ ⲇⲉ ϯⲛⲁⲧⲁⲕⲟ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ϧⲉⲛ ⲟⲩ⳿ϩⲃⲱⲛ.
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18ϯⲛⲁⲧⲱⲛⲧ ⳿ⲛⲧⲁϣⲉ ⲛⲏⲓ ϩⲁ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲁϫⲟⲥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲁⲓⲱⲧ ⲓⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧⲫⲉ ⲛⲉⲙ ⲡⲉⲕ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19⳿ⲛϯ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲁ ⲁⲛ ϫⲉ ⲉⲑⲣⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ϫⲉ ⲡⲉⲕϣⲏⲣⲓ ⲁⲣⲓⲧ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲉⲕⲣⲉⲙⲃⲉⲭ ⲉ.
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲁϥ⳿ⲓ ϩⲁ ⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲉⲧⲓ ⲇⲉ ⲓⲥϫⲉⲛ ⲉϥⲟⲩⲏⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉⲛϩⲏⲧ ⲁϥ ϭⲟϫⲓ ϥϩⲓⲧϥ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲧⲉϥⲛⲁϩⲃⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ ϯⲫⲓ ⳿ⲉⲣⲱϥ.
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
21ⲡⲉϫⲉ ⲡⲉϥϣⲏⲣⲓ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⲁⲓⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧⲫⲉ ⲛⲉⲙ ⲡⲉⲕ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϯ ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲁ ⲁⲛ ϫⲉ ⲉⲑⲣⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ϫⲉ ⲡⲉⲕϣⲏ ⲣⲓ.
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
22ⲡⲉϫⲉ ⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲇⲉ ⳿ⲛⲛⲉϥⲉⲃⲓⲁⲓⲕ ⲭⲱⲗⲉⲙ ⳿ⲁⲛⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϯϩⲟⲩⲓϯ ⳿ⲛ⳿ⲥⲧⲟⲗⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲏⲓⲥ ϩⲓⲱⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲁ ⲟⲩ⳿ϣϭⲟⲩⲣ ⳿ⲉⲧⲉϥϫⲓϫ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲑⲱⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲛⲉϥϭⲁⲗⲁⲩϫ.
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲛⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲙⲁⲥⲓ ⲉⲧϣⲁⲛⲉⲩϣ ϣⲁⲧϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲧⲉⲛⲟⲩⲱⲙ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲛⲟⲩⲛⲟϥ ⳿ⲙⲙⲟⲛ.
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
24ϫⲉ ⲡⲁϣⲏⲣⲓ ⲫⲁⲓ ⲛⲁϥⲙⲱⲟⲩⲧ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲱⲛϧ ⲛⲁϥⲧⲁⲕⲏⲟⲩⲧ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲛϫⲉⲙϥ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛⲟⲩⲛⲟϥ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ.
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
25ⲡⲉϥⲛⲓϣϯ ⲇⲉ ⳿ⲛϣⲏⲣⲓ ⲛⲁϥⲭⲏ ϧⲉⲛ ⳿ⲧⲕⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ϩⲱⲥ ⲉϥⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⲁϥϧⲱⲛⲧ ⳿ⲉⲡⲓⲏⲓ ϥⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲟⲩⲥⲩⲙⲫⲱⲛⲓⲁ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛ ⲭⲟⲣⲟⲥ.
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
26ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲓ⳿ⲁⲗⲱⲟⲩ⳿ⲓ ⲛⲁϥϣⲓⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϫⲉ ⲟⲩ ⲛⲉ ⲛⲁⲓ.
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲉⲕⲥⲟⲛ ⲁϥ⳿ⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉⲕⲓⲱⲧ ϣⲱⲧ ⳿ⲙⲡⲓⲙⲁⲥⲓ ⲉⲧϣⲁⲛⲉⲩϣ ϫⲉ ⲁϥϭⲓⲧϥ ⲉϥⲟⲩⲟϫ.
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28ⲁϥϫⲱⲛⲧ ⲇⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲡⲉϥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲉ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲡⲉϥⲓⲱⲧ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲛⲁϥϯϩⲟ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲡⲉ.
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲙⲡⲉϥⲓⲱⲧ ϫⲉ ⲓⲥ ⲟⲩⲏⲣ ⲛⲣⲟⲙⲡⲓ ϯⲟⲓ ⳿ⲙⲃⲱⲕ ⲛⲁⲕ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲓⲉⲣⲥⲁⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲟⲩⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⳿ⲛⲧⲁⲕ ⲉⲛⲉϩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲙⲡⲉⲕϯ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲁⲥⲓ ⳿ⲙⲃⲁⲉⲙⲡⲓ ⲛⲏⲓ ⲉⲛⲉϩ ϩⲓⲛⲁ ⲛⲧⲁⲟⲩⲛⲟϥ ⳿ⲙⲙⲟⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲁ⳿ϣⲫⲏⲣ.
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
30ϩⲟⲧⲉ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲉⲕϣⲏⲣⲓ ⲫⲁⲓ ⲉⲧⲁϥⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲙⲡⲉϥⲱⲛϧ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲡⲟⲣⲛⲟⲥ ⲁⲕϣⲱⲧ ⲛⲁϥ ⲙⲡⲓⲙⲁⲥⲓ ⲉⲧϣⲁⲛⲉⲩϣ.
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
31⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲁϣⲏⲣⲓ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲭⲏ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⳿ⲛⲥⲏⲟⲩ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏⲉⲧⲉⲛⲟⲩ⳿ⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲟⲩⲕ ⲛⲉ.
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
32ⲛⲁⲥ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲁ ⳿ⲛⲧⲉⲛⲟⲩⲛⲟϥ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉⲛⲣⲁϣⲓ ϫⲉ ⲡⲉⲕⲥⲟⲛ ⲫⲁⲓ ⲛⲁϥⲙⲱⲟⲩⲧ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲱⲛϧ ⲛⲁϥⲧⲁⲕⲏⲟⲩⲧ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛϫⲉⲙϥ
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.