ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 24
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲟⲩⲁⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲥⲁⲃⲃⲁⲧⲟⲛ ⳿ⲛϣⲱⲣⲡ ⳿ⲉⲙⲁϣⲱ ⲁⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲙϩⲁⲩ ⳿ⲉⲁⲩ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲛⲓ⳿ⲥⲑⲟⲓ ⳿ⲉⲧⲁⲩⲥⲉⲃⲧⲱⲧⲟⲩ.
1Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
2ⲁⲩϫⲓⲙⲓ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲱⲛⲓ ⳿ⲉⲁⲩ⳿ⲥⲕⲉⲣⲕⲱⲣϥ ⲥⲁⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲙϩⲁⲩ.
2Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
3⳿ⲉⲧⲁⲩϣⲉ ⲇⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲙⲡⲟⲩϫⲉⲙ ⳿ⲡⲥⲱⲙⲁ ⳿ⲛⲧⲉ Ⲡ⳪ Ⲓⲏ̅ⲥ̅.
3І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
4ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ⲉⲩⲉⲣⲁⲡⲟⲣⲓⲥⲑⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲣⲱⲙⲓ ⲃ̅ ⲁⲩⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲥⲁ⳿ⲡϣⲱⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛϩⲉⲃⲥⲱ ⲉⲩϩⲓⲥⲉⲧⲉⲃⲣⲏϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
4І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
5ⲉⲧⲁⲩϣⲱⲡⲓ ⲇⲉ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲟϯ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩⲣⲓⲕⲓ ⳿ⲙⲡⲟⲩϩⲟ ⳿ⲉ⳿ⲡⲕⲁϩⲓ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⲧⲉⲧⲉⲛⲕⲱϯ ⳿ⲛⲥⲁ ⲡⲉⲧⲟⲛϧ ⲛⲉⲙ ⲓⲣⲉϥⲙⲱⲟⲩⲧ.
5Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
6⳿ⲛ⳿ϥⲭⲏ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ⲁⲛ ⲁⲗⲗⲁ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲁⲣⲓ⳿ⲫⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲱⲧⲉⲛ ⲉⲧⲓ ⲉϥϧⲉⲛ ϯⲅⲁⲗⲓⲗⲉ⳿ⲁ.
6Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
7ϥϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ϩⲱϯ ⳿ⲛⲧⲟⲩϯ ⳿ⲙ⳿ⲡϣⲏ ⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲉⲛⲉⲛϫⲓϫ ⳿ⲛϩⲁⲛⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛⲣⲉϥⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲥⲉⲁϣϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲱⲛϥ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲁϩⲅ̅ ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ.
7глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
8ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲉⲣ⳿ⲫⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲛⲛⲉϥⲥⲁϫⲓ.
8І згадали слова Його,
9ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲩⲧⲁⲥⲑⲟ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁ ⲡⲓ⳿ⲙϩⲁⲩ ⲁⲩⲧⲁⲙⲉ ⲡⲓⲓ̅ⲁ̅ ⳿ⲉⲛⲁⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲓⲥⲱϫⲡ ⲧⲏⲣⲟⲩ.
9і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
10ⲛⲉ ⲙⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⲇⲉ ⲧⲉ ϯⲙⲁⲅⲇⲁⲗⲓⲛⲏ ⲛⲉⲙ ⲓⲱⲁⲛⲛⲁ ⲛⲉⲙ ⲙⲁⲣⲓ⳿ⲁ ⳿ⲛⲧⲉ ⲓⲁⲕⲱⲃⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⳿ⲡⲥⲱϫⲡ ⲉⲑⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲛⲏ ⳿ⲉⲛⲁⲩϫⲱ ⳿ⲛⲛⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲓⲁⲡⲟⲥⲧⲟⲗⲟⲥ.
10Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
11ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲡⲟⲩ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲟⲩⲉⲃϣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲧⲉⲛϩⲟⲧⲟⲩ ⲁⲛ ⲡⲉ.
11І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
12ⲉⲧⲣⲟⲥ ⲇⲉ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⲁϥϭⲟϫⲓ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲙϩⲁⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲥⲟⲙⲥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ϩⲃⲱⲥ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉⲡⲉϥⲏⲓ ⲉϥⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲙⲫⲏⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ.
12Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
13ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲃ̅ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲛⲁⲩⲙⲟϣⲓ ⲡⲉ ϧⲉⲛ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉⲩⲛⲁ ⳿ⲉⲟⲩϯⲙⲓ ⲉⲥⲟⲩⲏⲟⲩ ⳿ⲛ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲁⲩ ⲝ̅ ⳿ⲛ⳿ⲥⲧⲁⲇⲓⲟⲛ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲣⲁⲛ ⲉⲙⲙⲁⲟⲩⲥ.
13І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
14ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲛⲁⲩⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲟⲩⲉⲣⲏ ⲟⲩ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲁⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ.
14І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
15ⲟⲩⲟϩ ⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲩⲥⲁϫⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩⲕⲱϯ ⳿ⲛⲑⲟϥ ϩⲱϥ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲁϥϧⲱⲛⲧ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ.
15І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
16ⲛⲁⲩ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲃⲁⲗ ⳿ⲉ⳿ϣⲧⲉⲙⲥⲟⲩⲱⲛϥ.
16Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
17ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲟⲩ ⲛⲉ ⲉⲧⲉⲧⲉⲛϫⲱ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲉⲧⲉⲛⲉⲣⲏⲟⲩ ⲉⲣⲉⲧⲉⲛⲙⲟϣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ⲉⲩⲟⲕⲉⲙ.
17Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
18ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲁⲓ ⳿ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⲡⲉ ⲕⲗⲉⲟⲡⲁⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⳿ⲙⲙⲁⲩⲁⲧⲕ ⲉⲧϣⲟⲡ ϧⲉⲛ ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲙⲡⲉⲕ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉⲛⲏ ⲧⲁⲩϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲥ ϧⲉⲛ ⲛⲁⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ.
18Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
19ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲟⲩ ⲛⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲛⲏⲉⲧⲁⲩϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲒⲏ̅ⲥ̅ ⲓⲣⲉⲙⲛⲁⲍⲁⲣⲉⲑ ⲫⲏⲉⲧⲁϥϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲙ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ⳿ϣϫⲟⲙ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϧⲉⲛ ⳿ⲡϩⲱⲃ ⲛⲉⲙ ⳿ⲡⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲙⲫϯ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲗⲁⲟⲥ ⲧⲏⲣϥ.
19І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
20ϩⲱⲥⲇⲉ ⲁⲩⲧⲏⲓϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲁⲣⲭⲓⲉⲣⲉⲩⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲁⲣⲭⲱⲛ ⲉⲩϩⲁⲡ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲫⲙⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲁϣϥ.
20як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
21⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲇⲉ ⲁⲛⲉⲣϩⲉⲗⲡⲓⲥ ϫⲉ ⲁⲓ ⲡⲉⲑⲛⲁⲥⲱϯ ⳿ⲙⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲉⲙ ⲛⲁⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲧⲉϥⲙⲁϩⲅ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲡⲉ ⲫⲁⲓ ⲓⲥϫⲉⲛ ⲉⲧⲁ ⲛⲁⲓ ϣⲱⲡⲓ.
21Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
22ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲉⲙ ϩⲁⲛⲕⲉϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲉⲛ ⲁⲩ⳿ⲑⲣⲉⲛⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⳿ⲉⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲙϩⲁⲩ ⳿ⲛϣⲱⲣⲡ.
22тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
23ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲡⲟⲩϫⲉⲙ ⲡⲉϥⲥⲱⲙⲁ ⲁⲩ⳿ⲓ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲛⲛⲁⲩ ⲉⲟⲩⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲛⲧⲉ ϩⲁⲛⲁⲅⲅⲉⲗⲟⲥ ⲛⲏⲉⲧϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⳿ϥⲟⲛϧ.
23і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
24ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲡⲓ⳿ⲙϩⲁⲩ ⲩϫⲓⲙⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁ ⲛⲓⲕⲉϩⲓ⳿ⲟⲙⲓ ϫⲟⲥ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
24І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
25ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲱ ⲛⲓⲁⲛⲟⲏⲧⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲟⲥⲕ ⲉⲛ ⲟⲩϩⲏⲧ ⳿ⲉⲛⲁϩϯ ⳿ⲉϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧⲁⲩⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲓⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ.
25І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
26ⲙⲏ ⲛⲁⲥⲭⲏ ⲁⲛ ⲉⲑⲣⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ϭⲓ ⳿ⲛⲛⲁⲓ⳿ⲙⲕⲁⲩϩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥϣⲉ ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲉϥⲱⲟⲩ.
26Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
27ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲙⲱ⳿ⲩⲥⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲁϥⲉⲣⲙⲏ ⲛⲉⲩⲓⲛ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲟⲩ ⲛⲉ ⲛⲏ ⲧϧⲉⲛ ⲛⲓ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲉⲑⲃⲏⲧϥ.
27І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
28ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϧⲱⲛⲧ ⳿ⲉⲡⲓϯⲙⲓ ⲉⲛⲁⲩⲛⲁϣⲉ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲇⲉ ⲁϥⲉⲣ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉϥⲛⲁⲟⲩⲉⲓ ⲉϥⲙⲟϣⲓ.
28І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
29ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩ⳿ⲁⲙⲟⲛⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲛϫⲟⲛⲥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟϩⲓ ⲛⲉⲙⲁⲛ ϫⲉ ⲣⲟⲩϩⲓ ⲟⲩⲟϩ ϩⲏⲇⲏ ⲁϥⲣⲓⲕⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲉ ⲛⲧⲉϥⲟϩⲓ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ.
29Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
30ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲧⲁϥⲣⲱⲧⲉⲃ ⲛⲉⲙⲱⲟⲩ ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲱⲓⲕ ⲁϥ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥⲫⲁϣϥ ⲛⲁϥϯ ⲛⲱⲟⲩ ⲡⲉ.
30І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
31⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲁ ⲛⲟⲩⲃⲁⲗ ⲟⲩⲱⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲥⲟⲩⲱⲛϥ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲟϥ ⲁϥⲉⲣⲁⲑⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲉⲃⲟⲗϩⲁⲣⲱⲟⲩ.
31Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
32ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲛⲟⲩ⳿ⲉⲣⲏⲟⲩ ϫⲉ ⲙⲏ ⲛⲁⲣⲉ ⲡⲉⲛϩⲏⲧ ⲣⲟⲕϩ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲉⲛ ϩⲱⲥ ⲁϥⲥⲁϫⲓ ⲛⲉⲙⲁⲛ ϩⲓ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲉϥⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ⲛⲁⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
32І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
33ⲩⲟϩ ⲁⲩⲧⲱⲟⲩⲛⲟⲩ ϧⲉⲛ ϯⲟⲩⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲁⲩⲧⲁⲥⲑⲟ ⳿ⲉⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩϫⲓⲙⲓ ⳿ⲙⲡⲓⲓ̅ⲁ̅ ⲉⲩⲑⲟⲩⲏⲧ ⲛⲉⲙ ⲛⲏⲉⲑⲛⲉⲙⲱⲟⲩ.
33І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
34ⲉⲩϫⲱ ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲟⲛⲧⲱⲥ ⲁϥⲧⲱⲛϥ ⳿ⲛϫⲉ Ⲡ⳪ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲟⲩⲟⲛϩϥ ⳿ⲉⲥⲓⲙⲱⲛ.
34як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
35ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲛⲁⲩⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ ⲛⲉⲙ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲧⲁϥⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲉ⳿ⲣⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲫⲱϣ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲱⲓⲕ.
35І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
36ⲛⲁⲓ ⲇⲉ ⲉⲩⲥⲁϫⲓ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲟϥ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲁϥⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ ϧⲉⲛ ⲧⲟⲩⲙⲏϯ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ϯϩⲓⲣⲏⲛⲏ ⲛⲱⲧⲉⲛ.
36Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
37ⲉⲧⲁⲩ⳿ϣⲑⲟⲣⲧⲉⲣ ⲇⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲩϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩϩⲟϯ ⲛⲁⲩⲙⲉⲩⲓ ϫⲉ ⲟⲩⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲡⲉ ⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
37Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
38ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⲧⲉⲧⲉⲛ⳿ϣⲧⲉⲣⲑⲱⲣ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⲥⲉⲛⲏⲟⲩ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛⲙⲉⲩⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲉⲧⲉⲛϩⲏⲧ.
38І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
39⳿ⲁⲛⲁⲩ ⲉⲛⲁϫⲓϫ ⲛⲉⲙ ⲛⲁϭⲁⲗⲁⲩϫ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲉ ϫⲟⲙϫⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲛⲁⲩ ϫⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⲡ͞ⲛⲁ̅ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛⲧⲉϥ ⲥⲁⲣⲝ ϩⲓ ⲕⲁⲥ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁⲩ ⲉⲣⲟⲓ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲓ.
39Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
40ⲟⲩⲟϩ ⲫⲁⲓ ⲉⲧⲁϥϫⲟϥ ⲁϥⲧⲁⲙⲱⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲉϥϫⲓϫ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϥϭⲁⲗⲁⲩϫ.
40І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
41ⲉⲧⲓ ⲇⲉ ⲉⲩⲟⲓ ⳿ⲛⲁⲑⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲣⲁϣⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩⲉⲣ⳿ϣⲫⲏⲣⲓ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛⲧⲉⲧⲉⲛ ⳿ⲛⲭⲁⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲙ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ.
41Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
42⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲁⲩϯ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲉⲣⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲩⲧⲉⲃⲧ ⲉϥϫⲉϥϫⲱϥ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲙⲟⲩⲗϩ ⳿ⲛ⳿ⲉⲃⲓⲱ.
42Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
43ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϭⲓ ⳿ⲙⲡⲟⲩ⳿ⲙⲑⲟ ⲁϥⲟⲩⲱⲙ.
43І взявши, їв перед ними.
44ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⲁⲥⲁϫⲓ ⲉⲧⲁⲓϫⲟⲧⲟⲩ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⲉⲧⲓ ⲉⲓⲭⲏ ⲛⲉⲙⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ϩⲱϯ ⳿ⲛⲧⲟⲩϫⲱⲕ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲱⲃ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲛⲟⲙⲟⲥ ⳿ⲙⲙⲱ⳿ⲩⲥⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲓ⳿ⲡⲣⲟⲫⲏⲧⲏⲥ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲯⲁⲗⲙⲟⲥ ⲉⲑⲃⲏⲧ.
44Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
45ⲧⲟⲧⲉ ⲁϥⲟⲩⲱⲛ ⳿ⲙⲡⲟⲩϩⲏⲧ ⲉⲑⲣⲟⲩⲕⲁϯ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲱⲟⲩ.
45Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
46ϫⲉ ⲥ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲉⲑⲣⲉ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ϣⲉⲡ⳿ⲙⲕⲁϩ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲧⲉϥⲧⲱⲛϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲑⲙⲱⲟⲩⲧ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲁϩⲅ̅ ⳿ⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ.
46і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
47ⲟⲩⲟϩ ⲛⲧⲟⲩϩⲓⲱⲓϣ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲉⲧⲁⲛⲟⲓ⳿ⲁ ϧⲉⲛ ⲡⲉϥⲣⲁⲛ ⳿ⲉ⳿ⲡⲭⲁ ⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⳿ⲉⲁⲧⲉⲧⲉⲛⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⲓⲥϫⲉⲛ ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅.
47і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
48⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲧⲉⲣⲙⲉⲑⲣⲉ ϧⲁ ⲛⲁⲓ.
48Ви ж сьвідки сього.
49ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ϯⲛⲁⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲙⲡⲓⲱϣ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲁⲓⲱⲧ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲇⲉ ϩⲉⲙⲥⲓ ϧⲉⲛ ϯⲃⲁⲕⲓ ϣⲁⲧⲉⲧⲉⲛϭⲓ ⲛⲟⲩϫⲟⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲡϭⲓⲥⲓ.
49І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
50ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲉⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϣⲁ ⲃⲏⲑⲁⲛⲓ⳿ⲁ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϥⲁⲓ ⳿ⲛⲛⲉϥϫⲓϫ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⲁϥ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ.
50І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
51ⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⳿ⲡϫⲓⲛⲧⲉϥ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ⲁϥⲟⲩⲱϯ ⲥⲁⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲙⲱⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲡⲉ ⳿ⲉ⳿ⲡϣⲱⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧⲫⲉ.
51І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
52ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲧⲁⲩⲟⲩⲱϣⲧ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁⲩⲕⲟⲧⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛⲣⲁϣⲓ.
52Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
53ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲭⲏ ⳿ⲛⲥⲏⲟⲩ ⲛⲓⲃⲉⲛ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲉⲣⲫⲉⲓ ⲉⲩ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲫϯ
53і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.