ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 19
Coptic New TestamentTranslation
Coptic New Testament
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⲛⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲡⲉ ϧⲉⲛ ⲓⲉⲣⲓⲭⲱ.
1І вийшовши проходив через Єрихон.
2ⲟⲩⲟϩ ⲓⲥ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲉⲩⲙⲟⲩϯ ⲉⲡⲉϥⲣⲁⲛ ϫⲉ ⲍⲁⲕⲭⲉⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲁⲓ ⲛⲉ ⲟⲩⲁⲣⲭⲓⲧⲉⲗⲱⲛⲏ ⲥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲉ ⲟⲩⲣⲁⲙⲁ⳿ⲟ ⲡⲉ.
2І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲕⲱϯ ⲡⲉ ⳿ⲉⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲒⲏ̅ⲥ̅ ϫⲉ ⲛⲓⲙ ⲡⲉ ⲩⲟϩ ⲛⲁϥ⳿ϣϫⲉⲙϫⲟⲙ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲡⲓⲙⲏϣ ϫⲉ ⲛⲉ ⲟⲩⲕⲟⲩϫⲓ ⲡⲉ ϧⲉⲛ ⲧⲉϥⲙⲁⲓⲏ.
3І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту.
4ⲉⲧⲁϥϭⲟϫⲓ ⳿ⲉ⳿ⲧϩⲏ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲩⲥⲩⲕⲟⲙⲟⲣⲉ⳿ⲁ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥⲥⲓⲛⲓ ⲡⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲧⲥ.
4І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.
5ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓⲙⲁ ⲁϥⲥⲟⲙⲥ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛϫⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲡⲉϫⲁϥ ⲁϥ ϫⲉ ⲍⲁⲕⲭⲉⲟⲥ ⲭⲱⲗⲉⲙ ⳿ⲙⲙⲟⲕ ⳿ⲁⲙⲟⲩ ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ⳿ⲙⲫⲟⲟⲩ ⲅⲁⲣ ϩⲱϯ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ⳿ⲛⲧⲁϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲉⲕⲏⲓ.
5І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути.
6ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲭⲱⲗⲉⲙ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲁϥ⳿ⲓ ⲉⲡⲉⲥⲏ ⲧ ⲟⲩⲟϩ ⲁϥϣⲟⲡϥ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⲉϥⲣⲁϣⲓ.
6І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
7ⲟⲩⲟϩ ⲛⲏ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲉⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⲁⲩⲉⲣ⳿ⲭ ⲣⲉⲙⲣⲉⲙ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ⲡⲏⲓ ⲛⲟⲩⲣⲉϥⲉⲣⲛⲟⲃⲓ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉ⳿ⲙⲧⲟⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
7І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8ⲁϥⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲍⲁⲕⲭⲉⲟⲥ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲙⲠ⳪ ϫⲉ Ⲡ⳪ ϩⲏⲡⲡⲉ ϯϯ ⳿ⲛ⳿ⲧⲫⲁϣⲓ ⳿ⲛⲛⲁϩⲩⲡⲁⲣⲭ ⲟⲛⲧⲁ ⳿ⲛⲛⲓϩⲏⲕⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏⲉⲧⲁⲓϭⲓⲧϥ ⳿ⲛϫⲟⲛⲥ ⳿ⲛ⳿ϩⲗⲓ ϯⲛⲁⲕⲟⲃⲟⲩ ⲛⲁϥ ⳿ⲛⲇ̅ ⳿ⲛⲕⲱⲃ.
8Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲙⲫⲟⲟⲩ ⳿ⲡⲟⲩϫⲁⲓ ϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲁⲓⲏⲓ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟϥ ϩⲱϥ ⲟⲩϣⲏⲣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲁⲃⲣⲁⲁⲙ ⲡⲉ.
9Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10ⲁϥ⳿ⲓ ⲅⲁⲣ ⳿ⲛϫⲉ ⳿ⲡϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲉⲕⲱϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲛⲟϩⲉⲙ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲁϥⲧⲁⲕⲟ.
10прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11ⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⲇⲉ ⳿ⲉⲛⲁⲓ ⲁϥⲟⲩⲁϩⲧⲟⲧϥ ⳿ⲛϫⲉ ⲟⲩⲡⲁⲣⲁⲃⲟⲗⲏ ⲉⲑⲃⲉϫⲉ ⲛⲁϥϧⲉⲛⲧ ⲡⲉ ⳿ⲉ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩⲙⲉⲩⲓ ϫⲉ ϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲛⲁⲟⲩⲱⲛϩ ⲉⲃⲟⲗ ⲥⲁⲧⲟⲧⲥ ⲡⲉ.
11Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12ⲡⲉϫⲁϥ ⲟⲩⲛ ϫⲉ ⲛⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛⲉⲩⲅⲉⲛⲏⲥ ⲁϥϣⲉ ⲛⲁϥ ⳿ⲉⲟⲩⲭⲱⲣⲁ ⲉⲥⲟⲩⲏⲟⲩ ⳿ⲉϭⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲥⲑⲟ.
12Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13ⲉⲧⲁϥⲙⲟⲩϯ ⲇⲉ ⳿ⲉⲓ̅ ⳿ⲙⲃⲱⲕ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲁϥϯ ⳿ⲙⲓ̅ ⳿ⲛⲉⲙⲛⲁ ⲛⲱⲟⲩ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲁⲣⲓⲓⲉⲃϣⲱⲧ ϧⲉⲛ ⲛⲁⲓ ϣⲁϯ⳿ⲓ.
13Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14ⲉϥⲡⲟⲗⲓⲧⲏⲥ ⲇⲉ ⲛⲁⲩⲙⲟⲥϯ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲡⲣⲉⲥⲃⲓ⳿ⲁ ⲥⲁⲫⲁϩⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲧⲉⲛⲟⲩⲉϣ ⲫⲁⲓ ⲁⲛ ⲉⲑⲣⲉϥⲉⲣⲟⲩⲣⲟ ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲛ.
14Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
15ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲧⲁϥⲧⲁⲥⲑⲟ ⳿ⲉⲁϥϭⲓ ⳿ⲛϯⲙⲉⲧⲟⲩⲣⲟ ⲁϥϫⲟⲥ ⲉⲑⲣⲟⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲛⲓ⳿ⲉⲃⲓⲁⲓⲕ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲁϥϯ ⳿ⲙⲡⲓϩⲁⲧ ⲛⲱⲟⲩ ⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥ⳿ⲉⲙⲓ ϫⲉ ⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲉⲧⲓⲉⲃϣⲱⲧ ⲉⲧⲁⲩⲁⲓⲥ.
15І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що зʼорудував.
16ⲁϥ⳿ⲓ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓϩⲟⲩⲓⲧ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁϫ̅ⲥ̅ ⲁ ⲡⲉⲕⲉⲙⲛⲁ ⲁϥⲉⲣ ⲓ̅ ⳿ⲛⲉⲙⲛⲁ.
16Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲕⲁⲗⲱⲥ ⲡⲓⲃⲱⲕ ⲉⲑⲛⲁⲛⲉϥ ⲉⲑⲃⲉϫⲉ ⲁⲕϣⲱⲡⲓ ⲉⲕⲉⲛϩⲟⲧ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛⲕⲟⲩϫⲓ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲉⲟⲩⲟⲛⲧⲉⲕ ⲉⲣϣⲓϣⲓ ⲙⲙⲁⲩ ⲉϫⲉⲛ ⲓ̅ ⳿ⲙⲃⲁⲕⲓ.
17І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲙⲁϩⲃ̅ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁϫ̅ⲥ̅ ⲁ ⲡⲉⲕ⳿ⲙⲛⲁ ⲁϥⲉⲣ ⲉ̅ ⳿ⲛ⳿ⲙⲛⲁ.
18І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
19ⲡⲉϫⲁϥ ⲇⲉ ⲟⲛ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲭⲉⲧ ⲉ ⲱⲡⲓ ϩⲱⲕ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲉ̅ ⳿ⲙⲃⲁⲕⲓ.
19Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20ⲟⲩⲟϩ ⲁϥ⳿ⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲡⲁϫ̅ⲥ̅ ϩⲏⲡⲡⲉ ⲓⲥ ⲡⲉⲕ⳿ⲙⲛⲁ ⳿ϥⲭⲏ ⳿ⲛⲧⲟⲧ ⲁⲓⲕⲟⲩⲗⲱⲗϥ ϧⲉⲛ ⲩⲥⲟⲩⲇⲁⲣⲓⲟⲛ.
20Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21ⲛⲁⲓⲉⲣϩⲟϯ ϧⲁⲧⲉⲕϩⲏ ⲡⲉ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲉϥⲛⲁϣⲧ ⳿ⲕⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲉ⳿ⲙⲡⲉⲕⲭⲁϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲕⲱⲥϧ ⳿ⲙⲫⲏ ⲧⲉ⳿ⲙⲡⲉⲕⲥⲁⲧϥ.
21боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22ⲡⲉϫⲁϥ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲣⲱⲕ ϯⲛⲁϯϩⲁⲡ ⳿ⲉⲣⲟⲕ ⲡⲓⲃⲱⲕ ⲉⲧϩⲱⲟⲩ ⲓⲥϫⲉ ⳿ⲕⲥⲱⲟⲩⲛ ϫⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲟⲩⲣⲱⲙⲓ ⲉϥⲛⲁϣⲧ ⲓⲱⲗⲓ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲉ⳿ⲙⲡⲓⲭⲁϥ ⳿ⲉ⳿ϧⲣⲏⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲓⲱⲥϧ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲉ⳿ⲙⲡⲓⲥⲁⲧϥ.
22Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲉⲕϯ ⳿ⲙⲡⲁϩⲁⲧ ⳿ⲉϯ⳿ⲧⲣⲁⲡⲉⲍⲁ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⲁⲓϣⲁⲛ⳿ⲓ ⲁⲓⲛⲁⲉⲣ⳿ⲡⲣⲁⲥⲥⲓⲛ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⲛⲉⲙ ⲧⲉϥⲙⲏⲥⲓ.
23а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
24ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲁϥ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧⲟϩⲓ ⳿ⲉⲣⲁⲧⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲁⲗⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲙⲡⲓ⳿ⲙⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⳿ⲙⲫⲁⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲙⲏⲓϥ ⳿ⲙⲫⲏ ⲧⲉ ⲡⲓⲓ̅ ⳿ⲛ⳿ⲙⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ.
24І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25ⲟⲩⲟϩ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲟⲩⲟⲛ ⲓ̅ ⳿ⲛⲉⲙⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ.
25(І казали йому: Пане, має десять мин.)
26ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲉⲧⲉ ⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲉⲩ⳿ⲉϯⲛⲁϥ ⲫⲏ ⲇⲉ ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲁϥ ⲡⲉⲧⲉ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ ⲥⲉⲛⲁⲟⲗϥ ⳿ⲛⲧⲟⲧϥ.
26Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27⳿ⲡⲗⲏⲛ ⲛⲁϫⲁϫⲓ ⲛⲁⲓ ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲡⲟⲩⲟⲩⲱϣ ⲉⲑⲣⲓⲉⲣⲟⲩⲣⲟ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⲉϫⲱⲟⲩ ⳿ⲁⲛⲓⲧⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲙⲁ ⲟⲩⲟϩ ϧⲉⲗϧⲱⲗⲟⲩ ⳿ⲙⲡⲁ⳿ⲙⲑⲟ ⳿ⲉⲃⲟⲗ.
27А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϫⲉ ⲛⲁⲓ ⲛⲁϥⲙⲟϣⲓ ⲡⲉ ϩⲓ⳿ⲧϩⲏ ϥⲛⲁ ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉ⳿ⲓⲗ̅ⲏ̅ⲙ̅.
28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29ⲟⲩⲟϩ ⲁⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲧⲁϥϧⲱⲛⲧ ⳿ⲉⲃⲏⲑⲫⲁⲅⲏ ⲛⲉⲙ ⲃⲏⲑⲁⲛⲓ⳿ⲁ ϧⲁⲧⲉⲛ ⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⳿ⲉϣⲁⲩⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ϫⲉ ⲫⲁⲛⲓϫⲱⲓⲧ ϥⲟⲩⲱⲣⲡ ⳿ⲙⲃ̅ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲉϥⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ.
29І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲙⲁϣⲉ ⲛⲱⲧⲉⲛ ⳿ⲉⲡⲁⲓϯⲙⲓ ⲉⲧⲭⲏ ⳿ⲙⲡⲉⲧⲉⲛ⳿ⲙⲑⲟ ⲧⲉⲧⲉⲛⲛⲁϫⲓⲙⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲥⲏϫ ϥⲥⲟⲛϩ ⲫⲏⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲉ ⳿ϩⲗⲓ ⳿ⲛⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲁⲗⲏⲓ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲉⲛⲉϩ ⲃⲟⲗϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲁⲛⲓⲧϥ.
30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31ⲟⲩⲟϩ ⲉϣⲱⲡ ⲁⲣⲉϣⲁⲛ ⲟⲩⲁⲓ ϣⲉⲛ ⲑⲏⲛⲟⲩ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⲉⲧⲉⲛⲃⲱⲗ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲁϫⲟⲥ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲡⲉⲧⲉⲣ⳿ⲭⲣⲓⲁ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32ⲉⲧⲁⲩϣⲉ ⲛⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲏⲉⲧⲁⲩⲟⲩⲟⲣⲡⲟⲩ ⲁⲩϫⲓⲙⲓ ⲕⲁⲧⲁ ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧⲁϥϫⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ.
32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33ⲉⲩⲃⲱⲗ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲏϫ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲡⲉϫⲉ ⲛⲉϥϭⲓⲥⲉⲩ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⲧⲉⲧⲉⲛⲃⲱⲗ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲙⲡⲓⲥⲏϫ.
33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲇⲉ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ϫⲉ Ⲡ⳪ ⲡⲉⲧⲉⲣ⳿ⲭⲣⲓⲁ ⳿ⲙⲙⲟϥ.
34Вони ж сказали: Господеві його треба.
35ⲟⲩⲟϩ ⲁⲩ⳿ⲉⲛϥ ϩⲁ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁⲩⲃⲟⲣⲃⲉⲣ ⳿ⲛⲛⲟⲩ⳿ϩⲃⲱⲥ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲡⲓⲥⲏϫ ⲁⲩⲧⲁⲗⲉ Ⲓⲏ̅ⲥ̅ ⳿ⲉⲣⲟϥ.
35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36ⲉⲩⲙⲟϣⲓ ⲇⲉ ⲛⲁⲩⲫⲱⲣϣ ⳿ⲛⲛⲟⲩ⳿ϩⲃⲱⲥ ϩⲓ ⲡⲓⲙⲱⲓⲧ.
36Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37ⲉϥⲛⲁϧⲱⲛⲧ ⲇⲉ ϩⲏⲇⲏ ⳿ⲉⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲛ⳿ⲓ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲧⲱⲟⲩ ⲛⲧⲉ ⲛⲓϫⲱⲓⲧ ⲁϥⲉⲣϩⲏ ⲧⲥ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲙⲏϣ ⲧⲏⲣϥ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ ⲉⲩⲣⲁϣⲓ ⲉⲩ⳿ⲥⲙⲟⲩ ⳿ⲉⲫϯ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛ⳿ⲥⲙⲏ ⲉⲑⲃⲉ ⲛⲓϫⲟⲙ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲧⲁⲩⲛⲁⲩ ⲉⲣⲱⲟⲩ.
37Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38ⲉⲩϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⳿ϥ⳿ⲥⲙⲁⲣⲱⲟⲩⲧ ⳿ⲛϫⲉ ⲡⲓⲟⲩⲣⲟ ⲫⲏⲉⲑⲛⲏⲟⲩ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲣⲁⲛ ⳿ⲙⲠ⳪ ⲟⲩϩⲓⲣⲏⲛⲏ ϧⲉⲛ ⳿ⲧⲫⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲟⲩⲱⲟⲩ ϧⲉⲛ ⲛⲏⲉⲧϭⲟⲥⲓ.
38говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39ⲟⲩⲟϩ ϩⲁⲛⲟⲩⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲓⲫⲁⲣⲓⲥⲉⲟⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲏϣ ⲡⲉϫⲱⲟⲩ ⲛⲁϥ ϫⲉ ⲡⲓⲣⲉϥϯ ⳿ⲥⲃⲱ ⲁⲣⲓⲉⲡⲓⲧⲓⲙⲁⲛ ⳿ⲛⲛⲉⲕⲙⲁⲑⲏⲧⲏⲥ.
39А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40ⲟⲩⲟϩ ⲁϥⲉⲣⲟⲩⲱ ⲡⲉϫⲁϥ ϫⲉ ϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲧⲉⲛ ϫⲉ ⲁⲣⲉϣⲁⲛ ⲛⲁⲓ ⲭⲁⲣⲱⲟⲩ ⲥⲉⲛⲁⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲁⲓⲱⲛⲓ.
40І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41ⲟⲩⲟϩ ϩⲱⲥ ⲧⲁϥϧⲱⲛⲧ ⲉⲧⲁϥⲛⲁⲩ ⳿ⲉϯⲃⲁⲕⲓ ⲁϥⲣⲓⲙⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱⲥ.
41І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲉⲛⲁⲣⲉ⳿ⲉⲙⲓ ϩⲱⲓ ⲡⲉ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⳿ⲉⲛⲁ ⲧⲉϩⲓⲣⲏⲛⲏ ϯⲛⲟⲩ ⲉ ⲁⲩϩⲱⲡ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁ ⲛⲉⲃⲁⲗ.
42глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43ϫⲉ ⲥⲉⲛⲁ⳿ⲓ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲱ ⳿ⲛϫⲉ ϩⲁⲛ⳿ⲉϩⲟⲟⲩ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲉⲛⲁⲧⲁⲕⲧⲉ ⲕⲁϣ ⳿ⲉⲣⲟ ⳿ⲛϫⲉ ⲛⲉϫⲁϫⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲛⲁⲕⲱϯ ⲉⲣⲟ ⲟⲩⲟϩ ⲥⲉⲛⲁϩⲉϫϩⲱϫⲓ ⲥⲁⲥⲁ ⲛⲓⲃⲉⲛ.
43Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44ⲟⲩⲟϩ ⲉⲩ⳿ⲉⲣⲱϧⲧ ⳿ⲙⲙⲟ ⳿ⲉⲡⲉⲥⲏⲧ ⲛⲉⲙ ⲛⲉϣⲏⲣⲓ ⳿ⲛϧⲏϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲛⲟⲩⲭⲁ ⲟⲩⲱⲛⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲟⲩⲱⲛⲓ ⲛϧⲏϯ ⳿ⲉ⳿ⲫⲙⲁ ϫⲉ ⳿ⲙⲡⲉ⳿ⲉⲙⲓ ⳿ⲉ⳿ⲡⲥⲏⲟⲩ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉϫⲉⲙ⳿ⲡϣⲓⲛⲓ.
44І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45ⲟⲩⲟϩ ⲉⲧⲁϥϣⲉ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉⲡⲓⲉⲣⲫⲉⲓ ⲁϥⲉⲣϩⲏⲧⲥ ⳿ⲛϩⲓⲟⲩ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛⲛⲏⲉⲧϯ ⲉⲃⲟⲗ.
45І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46ⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲥ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ϫⲉ ⲡⲁⲏⲓ ⲉϥ⳿ⲉϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲏⲓ ⳿ⲙ⳿ⲡⲣⲟⲥⲉⲩⲭⲏ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲇⲉ ⲁⲣⲉⲧⲉⲛⲁⲓϥ ⳿ⲙⲃⲏⲃ ⳿ⲛⲥⲟⲛⲓ.
46глаголючи їм: Писано: Дом мій — дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁϥϯ⳿ⲥⲃⲱ ⳿ⲙⲙⲏⲛⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲉⲣⲫⲉⲓ ⲛⲓⲁⲣⲭⲏ⳿ⲉⲣⲉⲩⲥ ⲇⲉ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲥⲁϧ ⲛⲉⲙ ⲛⲓϩⲟⲩ⳿ⲁϯ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲗⲁⲟⲥ ⲛⲁⲩⲕⲱϯ ⲡⲉ ⳿ⲛⲥⲁ ⲧⲁⲕⲟϥ.
47І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲩϫⲓⲙⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⳿ⲙⲫⲏ⳿ⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲁⲓϥ ⲡⲓⲗⲁⲟⲥ ⲅⲁⲣ ⲧⲏⲣϥ ⲛⲁⲩ⳿ⲁϣⲓ ⳿ⲛⲥⲱϥ ⲉⲩⲥⲱⲧⲉⲙ ⳿ⲉⲣⲟϥ
48І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.