Luka 19
Meriam Mir GospelsTranslation
Meriam Mir Gospels
Kulish and Puluj Bible (1905)
1E Ieriko ge osemelu, a bakeamulu.
1І вийшовши проходив через Єрихон.
2Dasmer nerute le, abara nei Sakaio; E au telona le, a lu giz.
2І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3E laglag dasmer, Iesu nako; a umer kak abelelam gaire le lakub, a nerute, E teupei.
3І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту.
4Ege E au koreder gaire le la opem, E ogi nerute lu ge, nei sukamoru, E laglag abi dasmer: abelelam E abi gab dirier.
4І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.
5Ege Iesu tabakeamulu abele uteb ge, a egreemalu, a abi erdar, E abi detager, kega, Sakaio, ma tarabu; abkoreb kaka emeri mara meta abele gerger.
5І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути.
6Ege E tabu, abi detager, E au sererege.
6І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
7Ege gaire le giz abi erdarare, a uiaba mudmer, kega, E bakeamu uit le la meta.
7І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8A Sakaio ekuei, a abi detager, kega, Opole, dasmer, kaka arage karbara lu uader nole lu kak; ese nerute le au ueku karim kaka uapum, a kaka bodomalam neis a neis gaber.
8Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9Ege Iesu de abi detager, kega, Azimoaret tabarki abele boai abele gerger ge, abelelam E dali Aberahama ra uerem.
9Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10Abelelam Ade ra Uerem tabarki deraimerare le badimirida, ueakai uerkabu.
10прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11Ui ge dimiruartare abele lu, ege E uiabim ko detager nerute mer babisdarie, iaueakai maike Ierusalema, abelelam ui dikiaporare Ade ra baselaia pe detomereta.
11Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12Abelelam E uiabi detager, kega, Nerute kele bakeamu nerute muriz gedim, ueakai nagri lu, a E lagelag opole, a iako takomeda.
12Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13Ege E darabgerare ten abara memeg le, E uiabi naisuerare ten paun, E uiabi daratagerare, Ua erapare a iako uatabakomeret.
13Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14Ege abara ged au ueku abim, abelelam uiaba emarkare, a detagerare, kega, Keriba nole lagelag abele le keriba opole.
14Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
15E ge ko akomelu abelelam E nagri lu, ueakai E opole, ege E uiabi darabgerare, tabara memeg le, nagri abara mani uiabi dog, iaueakai E umele nako abara mani dordor lu terapei.
15І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що зʼорудував.
16A nerute le tabakeamulu, a abi detager, kega, Kole, mara paun, kaka nagri ten paun ko.
16Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17E abi detager, kega, Au debele, debe memeg le: abelelam ma ageakar kebi lu, ma sirdam ten uteb.
17І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18Nerute le tabakeamu, a abi detager, kega, Kole, mara paun, kaka nagri faif paun ko.
18І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
19E abi detager, kega, Ma sirdam faif uteb.
19Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20Nerute le tabakeamu, a abi detager, kega, Kole, dasmer, mara paun, kaka ikedi ages:
20Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21Abelelam kaka mari geum, kaka umele mara tonar: ma ais abele lu ma nolea ikedi lokod ge, ma igiri abele saito ma nolea ariti kak.
21боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22Ege E abi detager, kega, abele memeg le adud tonar, Mara mer abelelam kaka mari bodomalam. Ma umele kara tonar, kaka ais abele lu kaka nolea ikedi lokod ge, a igiri abele saito nolea kara aritilam;
22Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23Nalugelam ma nolea ais kara mani abele meta mani terapei, iaueakai kaka iako tarakomelu nagri lu abkoreb?
23а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
24E uiabi daratagerare, uader obako, Uaba itkamer abele paun, ikuar nerute le ten paun.
24І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25Ui ge abi detagerare, kega, Kole, nagri ten paun.
25(І казали йому: Пане, має десять мин.)
26Abelelam kaka uabi detagereda, Ese le nagri lu, E ais; ese nerute le nolea lu kak, E itkamer abara lu.
26Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27Nerute, uader kari derar, uiaba nolea kari lakak ko uiaba opole, uaba kari eguatumur peike abele uteb ge, uaba ipit kara opem.
27А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28Ege mer eseemulu, E kekiam bakeamulu Ierusalema ge.
28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29Ege maike Bethefage a Bethania, abele paser ge, nei Oliua, epe E namarid neis abara kaimeg giz,
29І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30E uiabi daratager, kega, Ua bakeamulam abele uteb uabi opem, ese ua osemedariei abele uteb ge, uaba erdali kebi asina didbaredi, nolea le abi sor agimur kak: uaba abi detue, karim tegared.
30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31Ese nerute le uabi itimer, Nalugelam uaba abi detue? A ua abi detageram, kega, Opole abi lagelag.
31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32Ui ge bakeamulei, a ui erdali, mokakalam abara mer uiabi daratager,
32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33Ui ge detuei abele kebi asina, a uader le giz uiabi nautumerare, kega, Nalugem uaba detuei abele kebi asina?
33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34A uiaba detaut, kega, Opole abi lagelag.
34Вони ж сказали: Господеві його треба.
35Ege ui abi egaredelei Iesuim: ui ge uiaba ame uali abi sor ge dikmerikare abele kebi asina ge, ui ge Iesui agiserare abi sorge igimerare.
35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36E bakeamulu, a uiaba ame uali gab ge esagerare.
36Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37Ege maike abele gorgor paser ge, nei Oliua, ui ge, abara kaimeg giz uridili, ditimedarare sererege, uiaba au ereretikri Ade despelare, abelelam atamelam uridili uiaba erdali;
37Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38Ege uiaba detautare, kega, Uerkab pe abele Opole, tabarki Iehoua ra nei ge: uerkab kotor ge, a deseper abele lu tumege.
38говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39Ege uader Faresaio giz, pako lekub ge, uiaba abim detager, kega, Ereuer le, ma bardaratkare mabara kaimeg giz.
39А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40E uiabi daratagerare, kega, Kaka uabi detager, ese uiaba nole mer kak, a baker peike umele detaut.
40І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41Maike, E erdali abele uteb, E ezoli,
41І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42E abi detager, kega, Ese ma umele abele gerger, abele lu ueakai marim debele! a nerute, ma nole erdali.
42глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43Abelelam keubu gerger uatabaruk, gaire uaba taip uanartare a uanatumdare, uader au ueku uabim, uiaba deraueli marim, gaire uteb uridili,
43Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44A uiaba mari ikeli no sep ise, pako mara omasker muige mari dog; nole nerute baker ko igi tumem nerute baker muige mari dog; abelelam ma nole umer kak na uar ge uatabaruk mari uanardar.
44І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45E balu muige zogo meta, ge, E namuare adem uader le uiaba lu terapeirare,
45І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46E uiabi daratagerare, kega, Emetu detali, Kara meta, esorerapare meta: a uaba ikeli mokakalam baker kur ge eruam le giz.
46глаголючи їм: Писано: Дом мій — дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47Ege E ereuerem muige zogo meta gaire gerger. A zogozogo le giz, pako aotale giz, pako tarim le, abele ged ge, ege uiaba lagelag abi ipit:
47І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48A nerute, uiaba umer kak ikeli; abelelam abele ged ge uridili au lagelag abi asoli.
48І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.