ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 19
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϢⲈ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲚⲀϤⲘⲞϢⲒ ⲠⲈ ϦⲈⲚⲒⲈⲢⲒⲬⲰ
1І вийшовши проходив через Єрихон.
2ⲞⲨⲞϨ ⲒⲤ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲚ ϪⲈ ⲌⲀⲔⲬⲈⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲪⲀⲒ ⲚⲈⲞⲨⲀⲢⲬⲒⲦⲈⲖⲰⲚⲎ ⲤⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈⲞⲨⲢⲀⲘⲀⲞ ⲠⲈ
2І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲔⲰϮ ⲠⲈ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲈⲐⲂⲈ ⲠⲒⲘⲎϢ ϪⲈ ⲚⲈⲞⲨⲔⲞⲨϪⲒ ⲠⲈ ϦⲈⲚⲦⲈϤⲘⲀⲒⲎ
3І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту.
4ⲈⲦⲀϤϬⲞϪⲒ ⲈⲦϨⲎ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲞⲨⲤⲨⲔⲞⲘⲞⲢⲈⲀ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲤⲒⲚⲒ ⲠⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲞⲦⲤ.
4І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.
5ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲒⲘⲀ ⲀϤⲤⲞⲘⲤ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲌⲀⲔⲬⲈⲞⲤ ⲬⲰⲖⲈⲘ ⲘⲘⲞⲔ ⲀⲘⲞⲨ ⲈⲠⲈⲤⲎⲦ ⲘⲪⲞⲞⲨ ⲄⲀⲢ ϨⲰϮ ⲈⲢⲞⲒ ⲚⲦⲀϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲠⲈⲔⲎⲒ.
5І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути.
6ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲬⲰⲖⲈⲘ ⲘⲘⲞϤ ⲀϤⲒ ⲈⲠⲈⲤⲎ ⲦⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲞⲠϤ ⲈⲢⲞϤ ⲈϤⲢⲀϢⲒ.
6І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
7ⲞⲨⲞϨ ⲚⲎ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲀⲨⲈⲢⲬⲢⲈⲘⲢⲈⲘ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲎⲒ ⲚⲞⲨⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲚⲢⲰⲘⲒ ⲈⲘⲦⲞⲚ ⲘⲘⲞϤ.
7І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8ⲀϤⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦϤ ⲚϪⲈⲌⲀⲔⲬⲈⲞⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲘⲠϬⲞⲒⲤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ϨⲎⲠⲠⲈ ϮϮ ⲚⲦⲪⲀϢⲒ ⲚⲚⲀϨⲨⲠⲀⲢⲬ ⲞⲚⲦⲀ ⲚⲚⲒϨⲎⲔⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲪⲎ ⲈⲦⲀⲒϬⲒⲦϤ ⲚϪⲞⲚⲤ ⲚϨⲖⲒ ϮⲚⲀⲔⲞⲂⲞⲨ ⲚⲀϤ ⲚⲆ ⲚⲔⲰⲂ.
8Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲘⲪⲞⲞⲨ ⲠⲞⲨϪⲀⲒ ϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲠⲀⲒⲎⲒ ϪⲈ ⲚⲐⲞϤ ϨⲰϤ ⲞⲨϢⲎⲢⲒ ⲚⲦⲈⲀⲂⲢⲀⲀⲘ ⲠⲈ
9Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10ⲀϤⲒ ⲄⲀⲢ ⲚϪⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲈⲔⲰϮ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲚⲞϨⲈⲘ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲔⲞ.
10прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11ⲈⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲈⲚⲀⲒ ⲀϤⲞⲨⲀϨⲦⲞⲦϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲈⲐⲂⲈϪⲈ ⲚⲀϤϦⲈⲚⲦ ⲠⲈ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲘⲈⲨⲒ ϪⲈ ϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲚⲀⲞⲨⲰⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲤⲀⲦⲞⲦⲤ ⲠⲈ.
11Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12ⲠⲈϪⲀϤ ⲞⲨⲚ ϪⲈ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲚⲈⲨⲄⲈⲚⲎⲤ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲞⲨⲬⲰⲢⲀ ⲈⲤⲞⲨⲎⲞⲨ ⲈϬⲒ ⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤⲐⲞ.
12Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13ⲈⲦⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲆⲈ ⲈⲒ ⲘⲂⲰⲔ ⲚⲦⲀϤ ⲀϤϮ ⲘⲒ ⲚⲈⲘⲚⲀ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲢⲒⲒⲈⲂϢⲰⲦ ϦⲈⲚⲚⲀⲒ ϢⲀϮⲒ
13Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14ⲚⲈϤⲠⲞⲖⲒⲦⲎⲤ ⲆⲈ ⲚⲀⲨⲘⲞⲤϮ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲞⲨⲰⲢⲠ ⲚⲞⲨⲠⲢⲈⲤⲂⲒⲀ ⲤⲀⲪⲀϨⲞⲨ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲦⲈⲚⲞⲨⲈϢ ⲪⲀⲒ ⲀⲚ ⲈⲐⲢⲈϤⲈⲢⲞⲨⲢⲞ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰⲚ.
14Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
15ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲤⲐⲞ ⲈⲀϤϬⲒ ⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲀϤϪⲞⲤ ⲈⲐⲢⲞⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲚⲒⲈⲂⲒⲀⲒⲔ ⲚⲀⲒ ⲈⲦⲀϤϮ ⲘⲠⲒϨⲀⲦ ⲚⲰⲞⲨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲞⲨ ⲘⲘⲈⲦⲒⲈⲂϢⲰⲦ ⲈⲦⲀⲨⲀⲒⲤ.
15І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що зʼорудував.
16ⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲠⲒϨⲞⲨⲒⲦ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ⲀⲠⲈⲔⲈⲘⲚⲀ ⲀϤⲈⲢ ⲒⲚⲈⲘⲚⲀ.
16Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲔⲀⲖⲰⲤ ⲠⲒⲂⲰⲔ ⲈⲐⲚⲀⲚⲈϤ ⲈⲐⲂⲈϪⲈ ⲀⲔϢⲰⲠⲒ ⲈⲔⲈⲚϨⲞⲦ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲔⲞⲨϪⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲈⲔ ⲈⲢϢⲒϢⲒ ⲘⲘⲀⲨ ⲈϪⲈⲚ ⲒⲘⲂⲀⲔⲒ.
17І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲘⲀϨⲂ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ⲀⲠⲈⲔⲘⲚⲀ ⲀϤⲈⲢ ⲈⲚⲘⲚⲀ
18І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
19ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲞⲚ ⲘⲠⲀⲒⲬⲈⲦ ϪⲈ ϢⲰⲠⲒ ϨⲰⲔ ⲈϪⲈⲚ ⲈⲘⲂⲀⲔⲒ.
19Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲠⲀϬⲞⲒⲤ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲒⲤ ⲠⲈⲔⲘⲚⲀ ϤⲬⲎ ⲚⲦⲞⲦ ⲀⲒⲔⲞⲨⲖⲰⲖϤ ϦⲈⲚⲞⲨⲤⲞⲨⲆⲀⲢⲒⲞⲚ.
20Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21ⲚⲀⲒⲈⲢϨⲞϮ ϦⲀⲦⲈⲔϨⲎ ⲠⲈ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈϤⲚⲀϢⲦ ⲔⲰⲖⲒ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈⲘⲠⲈⲔⲬⲀϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲔⲰⲤϦ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈⲘⲠⲈⲔⲤⲀⲦϤ.
21боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲢⲰⲔ ϮⲚⲀϮϨⲀⲠ ⲈⲢⲞⲔ ⲠⲒⲂⲰⲔ ⲈⲦϨⲰⲞⲨ ⲒⲤϪⲈ ⲔⲤⲰⲞⲨⲚ ϪⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈϤⲚⲀϢⲦ ⲈⲒⲰⲖⲒ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈⲘⲠⲒⲬⲀϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲒⲰⲤϦ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈⲘⲠⲒⲤⲀⲦϤ.
22Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲘⲠⲈⲔϮ ⲘⲠⲀϨⲀⲦ ⲈϮⲦⲢⲀⲠⲈⲌⲀ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ⲀⲒϢⲀⲚⲒ ⲚⲀⲒⲚⲀⲈⲢⲠⲢⲀⲤⲤⲒⲚ ⲘⲘⲞϤ ⲚⲈⲘ ⲦⲈϤⲘⲎⲤⲒ.
23а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
24ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲖⲒⲞⲨⲒ ⲘⲠⲒⲘⲚⲀ ⲚⲦⲞⲦϤ ⲘⲪⲀⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲎⲒϤ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲠⲒⲒ ⲚⲘⲚⲀ ⲚⲦⲞⲦϤ.
24І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨⲞⲚ ⲒⲚⲈⲘⲚⲀ ⲚⲦⲞⲦϤ
25(І казали йому: Пане, має десять мин.)
26ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲀϤ ⲈⲨⲈϮⲚⲀϤ ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲈ ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲦⲀϤ ⲠⲈⲦⲈⲚⲦⲞⲦϤ ⲤⲈⲚⲀⲞⲖϤ ⲚⲦⲞⲦϤ.
26Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27ⲠⲖⲎⲚ ⲚⲀϪⲀϪⲒ ⲚⲀⲒ ⲈⲦⲈⲘⲠⲞⲨⲞⲨⲰϢ ⲈⲐⲢⲒⲈⲢⲞⲨⲢⲞ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰⲞⲨ ⲀⲚⲒⲦⲞⲨ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ⲞⲨⲞϨ ϦⲈⲖϦⲰⲖⲞⲨ ⲘⲠⲀⲘⲐⲞ ⲈⲂⲞⲖ.
27А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϪⲈ ⲚⲀⲒ ⲚⲀϤⲘⲞϢⲒ ⲠⲈ ϨⲒⲦϨⲎ ⲈϤⲚⲀ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈⲒⲈⲢⲞⲤⲀⲖⲎⲘ.
28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲦⲀϤϦⲰⲚⲦ ⲈⲂⲎⲐⲪⲀⲄⲎ ⲚⲈⲘ ⲂⲎⲐⲀⲚⲒⲀ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲈϢⲀⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞϤ ϪⲈ ⲪⲀⲚⲒϪⲰⲒⲦ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ⲘⲂ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ
29І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈⲠⲀⲒϮⲘⲒ ⲈⲦⲬⲎ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲘⲐⲞ ⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀϪⲒⲘⲒ ⲚⲞⲨⲤⲎϪ ⲈϤⲤⲞⲚϨ ⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲘⲠⲈ ϨⲖⲒ ⲚⲢⲰⲘⲒ ⲀⲖⲎⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲈⲚⲈϨ ⲂⲞⲖϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲀⲚⲒⲦϤ
30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31ⲞⲨⲞϨ ⲈϢⲰⲠ ⲀⲢⲈϢⲀⲚ ⲞⲨⲀⲒ ϢⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲦⲈⲦⲈⲚⲂⲰⲖ ⲘⲘⲞϤ ⲀϪⲞⲤ ⲘⲠⲀⲒⲢⲎϮ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠⲈⲦⲈⲢⲬⲢⲒⲀ ⲘⲘⲞϤ.
31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32ⲈⲦⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨⲞⲨⲞⲢⲠⲞⲨ ⲀⲨϪⲒⲘⲒ ⲔⲀⲦⲀ ⲪⲢⲎϮ ⲈⲦⲀϤϪⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ.
32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33ⲈⲨⲂⲰⲖ ⲆⲈ ⲘⲠⲒⲤⲎϪ ⲈⲂⲞⲖ ⲠⲈϪⲈ ⲚⲈϤϬⲒⲤⲈⲨ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲦⲈⲦⲈⲚⲂⲰⲖ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲠⲒⲤⲎϪ
33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲠⲈⲦⲈⲢⲬⲢⲒⲀ ⲘⲘⲞϤ.
34Вони ж сказали: Господеві його треба.
35ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲚϤ ϨⲀ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲂⲞⲢⲂⲈⲢ ⲚⲚⲞⲨϨⲂⲰⲤ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲒⲤⲎϪ ⲀⲨⲦⲀⲖⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲈⲢⲞϤ
35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36ⲈⲨⲘⲞϢⲒ ⲆⲈ ⲚⲀⲨⲪⲰⲢϢ ⲚⲚⲞⲨϨⲂⲰⲤ ϨⲒ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ.
36Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37ⲈϤⲚⲀϦⲰⲚⲦ ⲆⲈ ϨⲎⲆⲎ ⲈⲠⲒⲘⲀ ⲚⲒ ⲈⲠⲈⲤⲎⲦ ⲚⲦⲈⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲚⲦⲈⲚⲒϪⲰⲒⲦ ⲀϤⲈⲢϨⲎ ⲦⲤ ⲚϪⲈⲠⲒⲘⲎϢ ⲦⲎⲢϤ ⲚⲦⲈⲚⲒⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲈⲨⲢⲀϢⲒ ⲈⲨⲤⲘⲞⲨ ⲈⲪⲚⲞⲨϮ ϦⲈⲚⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲤⲘⲎ ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲒϪⲞⲘ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ
37Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ϤⲤⲘⲀⲢⲰⲞⲨⲦ ⲚϪⲈⲠⲒⲞⲨⲢⲞ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ϦⲈⲚⲪⲢⲀⲚ ⲘⲠϬⲞⲒⲤ ⲞⲨϨⲒⲢⲎ ⲚⲎ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲰⲞⲨ ϦⲈⲚⲚⲎ ⲈⲦϬⲞⲤⲒ.
38говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39ⲞⲨⲞϨ ϨⲀⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲈⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲘⲎϢ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲒⲢⲈϤϮ ⲤⲂⲰ ⲀⲢⲒⲈⲠⲒⲦⲒⲘⲀⲚ ⲚⲚⲈⲔⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ.
39А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲀⲢⲈϢⲀⲚ ⲚⲀⲒ ⲬⲀⲢⲰⲞⲨ ⲤⲈⲚⲀⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲚⲀⲒⲰⲚⲒ.
40І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41ⲞⲨⲞϨ ϨⲰⲤ ⲈⲦⲀϤϦⲰⲚⲦ ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲈϮⲂⲀⲔⲒ ⲀϤⲢⲒⲘⲒ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰⲤ
41І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲈⲚⲀⲢⲈⲈⲘⲒ ϨⲰⲒ ⲠⲈ ϦⲈⲚⲠⲀⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲈⲚⲀ ⲦⲈϨⲒⲢⲎⲚⲎ ϮⲚⲞⲨ ⲆⲈ ⲀⲨϨⲰⲠ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀ ⲚⲈⲂⲀⲖ.
42глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43ϪⲈ ⲤⲈⲚⲀⲒ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲈϪⲰ ⲚϪⲈϨⲀⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲚⲀⲦⲀⲔⲦⲈ ⲔⲀϢ ⲈⲢⲞ ⲚϪⲈⲚⲈϪⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲚⲀⲔⲰϮ ⲈⲢⲞ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲚⲀϨⲈϪϨⲰϪⲒ ⲤⲀⲤⲀ ⲚⲒⲂⲈⲚ
43Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲈⲢⲰϦⲦ ⲘⲘⲞ ⲈⲠⲈⲤⲎⲦ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϢⲎⲢⲒ ⲚϦⲎϮ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲚⲞⲨⲬⲀ ⲞⲨⲰⲚⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲞⲨⲰⲚⲒ ⲚϦⲎϮ ⲈⲪⲘⲀ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲈⲘⲒ ⲈⲠⲤⲎⲞⲨ ⲚⲦⲈⲠⲈϪⲈⲘⲠϢⲒⲚⲒ.
44І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϢⲈ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲀϤⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚϨⲒⲞⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲚⲎ ⲈⲦϮ ⲈⲂⲞⲖ
45І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲤⲤϦⲎⲞⲨⲦ ϪⲈ ⲠⲀⲎⲒ ⲈϤⲈϢⲰⲠⲒ ⲚⲞⲨⲎⲒ ⲘⲠⲢⲞⲤⲈⲨⲬⲎ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲆⲈ ⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲀⲒϤ ⲘⲂⲎⲂ ⲚⲤⲞⲚⲒ.
46глаголючи їм: Писано: Дом мій — дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤϮⲤⲂⲰ ⲘⲘⲎⲒⲚⲒ ϦⲈⲚⲠⲒⲈⲢⲪⲈⲒ ⲚⲒⲀⲢⲬⲎⲈⲢⲈⲨⲤ ⲆⲈ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀϦ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϨⲞⲨⲀϮ ⲚⲦⲈⲠⲒⲖⲀⲞⲤ ⲚⲀⲨⲔⲰϮ ⲠⲈ ⲚⲤⲀⲦⲀⲔⲞϤ.
47І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϪⲒⲘⲒ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲞⲨⲚⲀⲀⲒϤ ⲠⲒⲖⲀⲞⲤ ⲄⲀⲢ ⲦⲎⲢϤ ⲚⲀⲨⲀϢⲒ ⲚⲤⲰϤ ⲈⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲞϤ.
48І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.