ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 7
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲈⲦⲀϤⲞⲨⲰ ⲆⲈ ⲈϤϪⲰⲔ ⲚⲚⲈϤⲤⲀϪⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈⲚⲘⲀϢϪ ⲘⲠⲒⲖⲀⲞⲤ ⲀϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲔⲀⲪⲀⲢⲚⲀⲞⲨⲘ
1Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
2ⲞⲨⲈⲔⲀⲦⲞⲚⲦⲀⲢⲬⲞⲤ ⲆⲈ ⲈϤⲘⲞⲔϨ ⲚϪⲈⲠⲈϤⲂⲰⲔ ⲚⲀϤⲚⲀⲘⲞⲨ ⲠⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲒⲎⲞⲨⲦ ⲚⲦⲞⲦϤ.
2В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий.
3ⲈⲦⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲈⲐⲂⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϨⲀⲚⲠⲢⲈⲤⲂⲨⲦⲈⲢⲞⲤ ⲚⲦⲈⲚⲒⲒⲞⲨⲆⲀⲒ ⲈϤϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ϨⲞⲠⲰⲤ ⲚⲦⲈϤⲒ ⲚⲦⲈϤⲦⲞⲨϪⲈ ⲠⲈϤⲂⲰⲔ
3Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
4ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲨⲒ ϨⲀ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲀⲨϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲤⲠⲞⲨⲆⲈⲰⲤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ϤⲈⲘⲠϢⲀ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲈⲔⲚⲀⲈⲢ ⲪⲀⲒ ⲚⲀϤ.
4Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
5ϤⲘⲈⲒ ⲄⲀⲢ ⲘⲠⲈⲚⲈⲐⲚⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ϮⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲎ ⲚⲐⲞϤ ⲀϤⲔⲞⲦⲤ ⲚⲀⲚ.
5любить бо нарід наш, і школу він збудував нам.
6ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲚⲀϤⲘⲞϢⲒ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ ⲠⲈ ϨⲎⲆⲎ ⲆⲈ ⲈϤⲞⲨⲎⲞⲨ ⲘⲠⲒⲎⲒ ⲀⲚ ⲀϤⲞⲨⲰⲢⲠ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϨⲀⲚϢⲪⲎⲢ ⲚϪⲈⲠⲒⲈⲔⲀⲦⲞⲚⲦⲀⲢⲬⲞⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲘⲠⲈⲢϮϦⲒⲤⲒ ⲚⲀⲔ ϮⲘⲠϢⲀ ⲄⲀⲢ ⲀⲚ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈⲔⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ϦⲀ ⲐⲞⲨⲀϨⲤⲞⲒ ⲘⲠⲀⲎⲒ
6Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
7ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ⲞⲨⲆⲈ ⲀⲚⲞⲔ ⲘⲠⲒⲀⲒⲦ ⲚⲈⲘⲠϢⲀ ⲚⲒ ϢⲀⲢⲞⲔ ⲀⲖⲖⲀ ⲀϪⲞⲤ ϦⲈⲚⲠⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ϤⲚⲀⲞⲨϪⲀⲒ ⲚϪⲈⲠⲀⲀⲖⲞⲨ.
7тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
8ⲔⲈ ⲄⲀⲢ ⲀⲚⲞⲔ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ϨⲰ ⲈⲨⲈⲢⲦⲀⲤⲤⲒⲚ ⲘⲘⲞϤ ϦⲀ ⲞⲨⲈⲢϢⲒϢⲒ ⲈⲞⲨⲞⲚ ϨⲀⲚⲘⲀⲦⲞⲒ ϦⲀⲢⲀⲦ ⲞⲨⲞϨ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲘⲪⲀⲒ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲀⲔ ϢⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲀⲘⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ϢⲀϤⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲀⲂⲰⲔ ϪⲈ ⲀⲢⲒ ⲪⲀⲒ ⲞⲨⲞϨ ϢⲀϤⲀⲒϤ.
8Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
9ⲈⲦⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲆⲈ ⲈⲚⲀⲒ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲀϤⲈⲢϢⲪⲎ ⲢⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲪⲞⲚϨϤ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲞⲨⲆⲈ ϦⲈⲚⲠⲒⲤⲖ ⲦⲎⲢϤ ⲘⲠⲒϪⲈⲘ ⲞⲨⲚⲀϨϮ ⲚⲦⲀⲒⲘⲀⲒⲎ.
9Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлї, такої віри не знайшов я.
10ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲨⲔⲞⲦⲞⲨ ⲈⲠⲒⲎⲒ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨⲞⲨⲞⲢⲠⲞⲨ ⲀⲨϪⲒⲘⲒ ⲘⲠⲒⲂⲰⲔ ⲈⲀϤⲞⲨϪⲀⲒ.
10І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
11ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲤϮ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲞⲨⲂⲀⲔⲒ ⲈⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲀⲒⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲘⲞϢⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲘⲘⲎϢ.
11І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наін, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
12ϨⲰⲤⲆⲈ ⲈⲦⲀϤϦⲰⲚⲦ ⲈϮⲠⲨⲖⲎ ⲚⲦⲈϮⲂⲀⲔⲒ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲚⲀⲨⲰⲖⲒ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲀϤⲘⲞⲨ ⲈⲞⲨϢⲎⲢⲒ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦϤ ⲠⲈ ⲚⲦⲈⲦⲈϤⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲐⲀⲒ ⲚⲈⲞⲨⲬⲎⲢⲀ ⲦⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲈϤⲞϢ ⲚⲦⲈϮⲂⲀⲔⲒ ⲚⲈⲘⲀⲤ ⲠⲈ.
12Як же наближив ся до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
13ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲤ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲀϤϢⲈⲚϨⲎ ⲦϦⲀⲢⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀⲤ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲢⲢⲒⲘⲒ.
13І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
14ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲀϤϬⲒ ⲚⲈⲘ ϮⲤⲖⲎ ⲚⲎ ⲆⲈ ⲈⲦϤⲀⲒ ⲀⲨⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲠⲒϦⲈⲖϢⲒⲢⲒ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀⲔ ⲦⲰⲚⲔ.
14І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, зʼупинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
15ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϨⲈⲘⲤⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲢⲈϤⲘⲰⲞⲨⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲤⲀϪⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲎⲒϤ ⲚⲦⲈϤⲘⲀⲨ.
15І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
16ⲞⲨϨⲞϮ ⲆⲈ ⲀⲤϬⲒ ⲚⲞⲨⲞⲚ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϮⲰⲞⲨ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲘⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲚϦⲎⲦⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ϪⲈ ⲀⲪⲚⲞⲨϮ ϪⲈⲘⲠϢⲒⲚⲒ ⲘⲠⲈϤⲖⲀⲞⲤ.
16Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
17ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲈⲐⲂⲎⲦϤ ϦⲈⲚϮⲒⲞⲨⲆⲈⲀ ⲦⲎⲢⲤ ⲚⲈⲘ ϮⲠⲈⲢⲒⲬⲰⲢⲞⲤ ⲦⲎⲢⲤ.
17І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
18ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲦⲀⲘⲈ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎ ⲦⲎⲤ ⲈⲐⲂⲈ ⲚⲀⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲈⲂ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ
18І сповістили Йоана ученики його про все те.
19ⲀϤⲞⲨⲞⲢⲠⲞⲨ ϨⲀ ⲠϬⲞⲒⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ϢⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚϪⲞⲨϢⲦ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲀϪⲰϤ ⲚⲔⲈⲞⲨⲀⲒ.
19І покликавши двох учеників своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
20ⲈⲦⲀⲨⲒ ⲆⲈ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲠⲈϪⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲰⲘⲤ ⲀϤⲞⲨⲞⲢⲠⲦⲈⲚ ϨⲀⲢⲞⲔ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲐⲞⲔ ⲠⲈ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲎⲞⲨ ϢⲀⲚ ⲚⲦⲈⲚϪⲞⲨϢⲦ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲀϪⲰϤ ⲚⲔⲈⲞⲨⲀⲒ.
20Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
21ϦⲈⲚ ϮⲞⲨⲚⲞⲨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲀϤⲈⲢⲪⲀϦⲢⲒ ⲈϨⲀⲚⲘⲎϢ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϨⲀⲚϢⲰⲚⲒ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲘⲀⲤⲦⲒⲄⲄⲞⲤ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲨϨⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲘⲂⲈⲖⲖⲈ ⲀϤⲈⲢϨⲘⲞⲦ ⲚⲰⲞⲨ ⲘⲠⲒⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ.
21Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
22ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲘⲀⲦⲀⲘⲈ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲈⲚⲎ ⲈⲦⲈⲦⲈⲚⲚⲀⲨ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲤⲞⲐⲘⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲖⲖⲈⲨ ⲤⲈⲚⲀⲨ ⲘⲂⲞⲖ ⲚⲒϬⲀⲖⲈⲨ ⲤⲈⲘⲞϢⲒ ⲚⲒⲔⲀⲔⲤⲈϨⲦ ⲤⲈⲦⲞⲨⲂⲎⲞⲨⲦ ⲚⲒⲔⲞⲨⲢ ⲤⲈⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲒⲢⲈϤⲘⲰⲞⲨⲦ ⲤⲈⲦⲰⲞⲨⲚⲞⲨ ⲚⲒϨⲎⲔⲒ ⲤⲈϨⲒϢⲈⲚⲚⲞⲨϤⲒ ⲚⲰⲞⲨ.
22І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістїть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
23ⲞⲨⲞϨ ⲰⲞⲨⲚⲒⲀⲦϤ ⲘⲪⲎ ⲈⲦⲈⲚϤⲚⲀⲈⲢⲤⲔⲀⲚⲆⲀⲖⲒⲌⲈⲤⲐⲈ ⲀⲚ ⲚϦⲎⲦ.
23І блажен, хто не зблазнить ся мною.
24ⲈⲦⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲢⲈⲘⲚϨⲰⲂ ⲚⲦⲈⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲀϤⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚϪⲞⲤ ⲚⲚⲒⲘⲎϢ ⲈⲐⲂⲈ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ϪⲈ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲠϢⲀϤⲈ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨ ⲈⲞⲨⲔⲀϢ ⲈⲨⲔⲒⲘ ⲈⲢⲞϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲞⲨⲐⲎⲞⲨ.
24Як же пійшли посланцї Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
25ⲀⲖⲖⲀ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨ ⲈⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲞⲨⲞⲚ ϨⲀⲚϨⲈⲂⲤⲰ ⲈⲨϪⲎⲚ ⲦⲞⲒ ϨⲒⲰⲦϤ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲒⲤ ⲚⲀ ⲚⲒϨⲂⲰⲤ ⲚⲦⲈⲠⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲠⲞⲨⲚⲞϤ ⲤⲈⲬⲎ ϦⲈⲚⲠⲎⲒ ⲚⲚⲒⲞⲨⲢⲰⲞⲨ.
25Або чого ж виходили ви дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
26ⲀⲖⲖⲀ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲞⲨ ⲈⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲀϨⲀ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲞⲨϨⲞⲨⲞ ⲈⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ
26Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
27ⲪⲀⲒ ⲠⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲤϦⲎⲞⲨⲦ ⲈⲐⲂⲎⲦϤ ϪⲈ ϨⲎⲠⲠⲈ ϮⲚⲀⲞⲨⲞⲢⲠ ⲘⲠⲀⲄⲄⲈⲖⲞⲤ ϦⲀⲦϨⲎ ⲘⲠⲈⲔϨⲞ ⲪⲎ ⲈⲐⲚⲀⲤⲞⲂϮ ⲘⲠⲈⲔⲘⲰⲒⲦ ⲘⲠⲈⲔⲘⲐⲞ.
27Се той, про кого написано: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
28ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ϦⲈⲚⲠϪⲒⲚⲘⲒⲤⲒ ⲚⲦⲈⲚⲒϨⲒⲞⲘⲒ ⲘⲘⲞⲚ ϨⲖⲒ ⲚⲀⲀϤ ⲈⲒⲰⲀⲚⲚⲎ ⲤⲠⲒⲔⲞⲨϪⲒ ⲆⲈ ⲈⲢⲞϤ ϦⲈⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲚⲒⲪⲎⲞⲨⲒ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲈⲢⲞϤ ⲠⲈ.
28Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
29ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲖⲀⲞⲤ ⲦⲎⲢϤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲦⲈⲖⲰⲚⲎ ⲤⲀⲨⲐⲘⲀⲒⲈ ⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲦⲀⲨϬⲒⲰⲘⲤ ϦⲈⲚⲠⲒⲰⲘⲤ ⲚⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ
29І ввесь народ слухаючий, і митники, оправдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
30ⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲆⲈ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲚⲞⲘⲒⲔⲞⲤ ⲀⲨⲈⲢⲀⲐⲈⲦⲒⲚ ⲘⲠⲒⲤⲞϬⲚⲒ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲘⲠⲞⲨϬⲒⲰⲘⲤ ⲚⲦⲞⲦϤ.
30Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
31ⲀⲒⲚⲀⲦⲈⲚⲐⲰⲚⲦ ⲈⲚⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲦⲈⲠⲀⲒϪⲰⲞⲨ ⲈⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨ ⲠⲈ ⲈⲦⲞⲨⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ
31Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
32ⲤⲈⲞⲚⲒ ⲚϨⲀⲚⲀⲖⲰⲞⲨⲒ ⲚⲎ ⲈⲦϨⲈⲘⲤⲒ ϦⲈⲚⲞⲨⲀⲄⲞⲢⲀ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲘⲞⲨϮ ⲞⲨⲂⲈ ⲚⲞⲨⲈⲢⲎ ⲞⲨ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲚϪⲰ ⲈⲢⲰⲦⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚϬⲞⲤϪⲈⲤ ⲀⲚⲈⲢϨⲎⲂⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲦⲈⲚⲢⲒⲘⲒ.
32Подобні вони дїтям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
33ⲀϤⲒ ⲄⲀⲢ ⲚϪⲈⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲰⲘⲤ ⲈϤⲞⲨⲈⲘ ⲰⲒⲔ ⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚϤⲤⲈ ⲎⲢⲠ ⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲦⲈⲦⲈⲚϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲆⲈⲘⲰⲚ ⲚⲈⲘⲀϤ.
33Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола має.
34ⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲢⲰⲘⲒ ⲈϤⲞⲨⲰⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤⲤⲰ ⲞⲨⲞϨ ⲦⲈⲦⲈⲚϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲒⲤ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲚⲢⲈϤⲞⲨⲰⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲤⲀⲨⲎⲢⲠ ⲈϤⲞⲒ ⲚϢⲪⲎⲢ ⲈⲚⲒⲦⲈⲖⲰⲚⲎⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ.
34Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
35ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤⲐⲘⲀⲒⲞ ⲚϪⲈϮⲤⲞⲪⲒⲀ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈⲤϢⲎⲢⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ.
35І оправдилась премудрість од дїтей своїх усїх.
36ⲚⲀⲨϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲠⲈ ⲚϪⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲞⲨⲰⲘ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϢⲈ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲎⲒ ⲘⲠⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲀϤⲢⲰⲦⲈⲂ.
36Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши в господу Фарисеєву, сїв за столом.
37ⲞⲨⲞϨ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲒⲤ ⲞⲨⲤϨⲒⲘⲒ ⲚⲀⲤⲞⲒ ⲚⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ϦⲈⲚϮⲂⲀⲔⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤⲈⲘⲒ ϪⲈ ϤⲢⲞⲦⲈⲂ ϦⲈⲚⲠⲎⲒ ⲘⲠⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲀⲤϬⲒ ⲚⲞⲨⲀⲖⲀⲂⲀⲤⲦⲢⲞⲚ ⲚⲤⲞϪⲈⲚ
37І ось жінка у городї, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеєвій, принїсши любастровий збаночок мира,
38ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲤ ⲤⲀⲪⲀϨⲞⲨ ϦⲀⲢⲀⲦⲞⲨ ⲚⲚⲈϤϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲈⲤⲢⲒⲘⲒ ⲀⲤⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚϨⲰⲢⲠ ⲚⲚⲈϤϬⲀⲖⲀⲨϪ ϦⲈⲚⲚⲈⲤⲈⲢⲘⲰⲞⲨⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϤⲞⲦⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒϤⲰⲒ ⲚⲦⲈⲦⲈⲤⲀⲪⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲤϮⲪⲒ ⲈⲚⲈϤϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲈⲤⲐⲰϨⲤ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲘⲠⲒⲤⲞϪⲈⲚ.
38і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цїлувала ноги Його, й мастила миром.
39ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲠⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲈⲦⲀϤⲐⲀϨⲘⲈϤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦϤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲈⲚⲈ ⲞⲨⲠⲢⲞⲪⲎⲦⲎⲤ ⲠⲈ ⲪⲀⲒ ⲚⲀϤⲚⲀⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲞⲨ ⲦⲈ ⲞⲨⲞϨ ϪⲈ ⲞⲨ ⲀϢ ⲚⲢⲎϮ ⲦⲈ ⲦⲀⲒⲤϨⲒⲘⲒ ⲈⲦⲀⲤϬⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ϪⲈ ⲞⲨⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲦⲈ.
39Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
40ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲤⲒⲘⲰⲚ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲎⲒ ⲚⲞⲨⲤⲀϪⲒ ⲈϪⲞϤ ⲚⲀⲔ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲪⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲀϪⲞϤ.
40І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
41ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ϪⲈ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲬⲢⲈⲰⲤⲦⲎⲤ ⲂⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲈ ⲞⲨⲆⲀⲚⲒⲤⲦⲎⲤ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲠⲒⲞⲨⲀⲒ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲪⲚⲤⲀⲐⲈⲢⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲠⲒⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲚⲈⲢⲞϤ.
41Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
42ⲘⲘⲞⲚ ⲚⲦⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲘⲘⲀⲨ ⲈⲐⲢⲞⲨⲦⲞⲂⲞⲨ ⲀϤⲬⲀⲨ ⲚⲰⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲠⲂ ⲚϨⲘⲞⲦ ⲚⲒⲘ ⲞⲨⲚ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲈⲐⲚⲀⲘⲈⲚⲢⲒⲦϤ ⲚϨⲞⲨⲞ.
42Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
43ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲚϪⲈⲤⲒⲘⲰⲚ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ϮⲘⲈⲨⲒ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲬⲀ ⲠⲒϨⲞⲨⲞ ⲚⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϨⲘⲞⲦ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲀⲔϮϨⲀⲠ ϦⲈⲚⲞⲨⲤⲰⲞⲨⲦⲈⲚ.
43Озвав ся ж Симон і каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
44ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲪⲞⲚϨϤ ⲈϮⲤϨⲒⲘⲒ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲤⲒⲘⲰⲚ ϪⲈ ⲬⲚⲀⲨ ⲈⲦⲀⲒⲤϨⲒⲘⲒ ⲀⲒⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲈⲔⲎⲒ ⲘⲠⲈⲔϮ ⲚⲞⲨⲘⲰⲞⲨ ⲈⲚⲀϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲐⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲐⲞⲤ ⲀⲤϨⲰⲢⲠ ⲚⲚⲀϬⲀⲖⲀⲨϪ ϦⲈⲚⲚⲈⲤⲈⲢⲘⲰⲞⲨⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϤⲞⲦⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲈⲤϤⲰⲒ.
44І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, — води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
45ⲘⲠⲈⲔϮ ⲚⲞⲨⲪⲒ ⲈⲢⲰⲒ ⲐⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲐⲞⲤ ⲒⲤϪⲈⲚ ⲈⲦⲀⲒⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲘⲠⲈⲤⲬⲀⲦⲞⲦⲤ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲤϮⲪⲒ ⲈⲚⲀϬⲀⲖⲀⲨϪ.
45Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цїлувати ноги мої.
46ⲘⲠⲈⲔⲐⲰϨⲤ ⲚⲦⲀⲀⲪⲈ ⲚⲞⲨⲚⲈϨ ⲐⲀⲒ ⲆⲈ ⲚⲐⲞⲤ ⲀⲤⲐⲰϨⲤ ⲚⲚⲀϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲚⲞⲨⲤⲞϪⲈⲚ.
46Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
47ⲈⲐⲂⲈⲪⲀⲒ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀⲔ ϪⲈ ⲚⲈⲤⲚⲞⲂⲒ ⲈⲦⲞϢ ⲤⲈⲬⲎ ⲚⲀⲤ ⲈⲂⲞⲖ ϪⲈ ⲀⲤⲈⲢⲀⲄⲀⲠⲀⲚ ⲈⲘⲀϢⲰ ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈϢⲀⲨⲬⲀ ⲞⲨⲔⲞⲨϪⲒ ⲚⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ϢⲀϤⲈⲢⲀⲄⲀⲠⲀⲚ ⲚⲞⲨⲔⲞⲨϪⲒ.
47Тим глаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
48ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚⲀⲤ ϪⲈ ⲚⲈⲚⲞⲂⲒ ⲤⲈⲬⲎ ⲚⲈⲈⲂⲞⲖ.
48Рече ж їй: Оставляють ся гріхи твої.
49ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚϪⲞⲤ ⲚϦⲢⲎⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲐⲢⲞⲦⲈⲂ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲠⲈ ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲈⲢ ⲠⲔⲈⲬⲀⲚⲞⲂⲒ ⲈⲂⲞⲖ.
49І почали ті, що вкупі сидїли, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
50ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ⲚϮⲤϨⲒⲘⲒ ϪⲈ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲈϦⲈⲚⲞⲨϨⲒⲢⲎⲚⲎ ⲠⲈⲚⲀϨϮ ⲠⲈⲦⲀϤⲚⲀϨⲘⲒ.
50Рече ж до жінки: Віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.