ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 8
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲚⲀⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲞϤ ⲚⲀϤⲘⲞϢⲒ ⲔⲀⲦⲀ ⲂⲀⲔⲒ ⲚⲈⲘ ϮⲘⲒ ⲈϤϨⲒⲰⲒϢ ⲞⲨⲞϨ ⲈϤϨⲒϢⲈⲚⲚⲞⲨϤⲒ ⲚϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲒⲒⲂ ⲈⲨⲚⲈⲘⲀϤ
1І сталось опісля, проходив Він городи й села, проповідуючи й благовіствуючи царство Боже; а дванайцять з ним,
2ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲔⲈϨⲒⲞⲘⲒ ⲚⲎ ⲈⲦⲀϤⲈⲢⲪⲀϦⲢⲒ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲈⲨϨⲰⲞⲨ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚϢⲰⲚⲒ ⲘⲀⲢⲒⲀ ⲐⲎ ⲈⲦⲞⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲤ ϪⲈ ϮⲘⲀⲄⲆⲀⲖⲒⲚⲎ ⲐⲎ ⲈⲦⲀϤϨⲒ ⲠⲒⲌ ⲚⲆⲈⲘⲰⲚ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲰⲦⲤ
2і деякі жінки, що були сцїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,
3ⲚⲈⲘ ⲒⲰⲀⲚⲚⲀ ⲦⲤϨⲒⲘⲒ ⲚⲬⲞⲨⲌⲀ ⲠⲒⲈⲠⲒⲦⲢⲞⲠⲞⲤ ⲚⲦⲈⲎⲢⲰⲆⲎⲤ ⲚⲈⲘ ⲤⲞⲨⲤⲀⲚⲚⲀ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲔⲈⲬⲰⲞⲨⲚⲒ ⲈⲨⲞϢ ⲚⲎ ⲈⲚⲀⲨϢⲈⲘϢⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲞⲨϨⲨⲠⲀⲢⲬⲞⲚⲦⲀ.
3і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого.
4ⲈϤⲐⲞⲨⲎⲦ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲘⲘⲎϢ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲚⲀⲨⲚⲎⲞⲨ ϨⲀⲢⲞϤ ⲔⲀⲦⲀ ⲂⲀⲔⲒ ⲠⲈϪⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ⲞⲨⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ
4Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю:
5ⲀϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲦⲤⲒϮ ⲈⲤⲒϮ ⲘⲠⲈϤϪⲢⲞϪ ⲞⲨⲞϨ ϦⲈⲚⲠϪⲒⲚⲐⲢⲈϤⲤⲒϮ ⲞⲨⲀⲒ ⲘⲈⲚ ⲀϤϨⲈⲒ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϨⲈⲘϨⲰⲘϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒϨⲀⲖⲀϮ ⲚⲦⲈⲦⲪⲈ ⲀⲨⲞⲨⲞⲘϤ.
5Вийшов сїяч сїяти насїннє своє; і, як він сїяв, инше впало край шляху; й попритоптувано його, й птаство небесне пожерло його.
6ⲞⲨⲞϨ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲀϤϨⲈⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲞⲨⲠⲈⲦⲢⲀ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲢⲰⲦ ⲀϤϢⲰⲞⲨⲒ ⲈⲐⲂⲈϪⲈ ⲘⲘⲞⲚⲦⲈϤ ϬⲚⲞⲚⲒ ⲘⲘⲀⲨ.
6А инше впало на камінь; і посходивши, посохло, бо не мало вогкости.
7ⲞⲨⲞϨ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲀϤϨⲈⲒ ϦⲈⲚⲐⲘⲎϮ ⲚⲚⲒⲤⲞⲨⲢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲢⲰⲦ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲤⲞⲨⲢⲒ ⲀⲨⲞϪϨϤ.
7А инше впало між тернину; й розвившись тернина з ним, поглушила його.
8ⲞⲨⲞϨ ⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲀϤϨⲈⲒ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲈⲐⲚⲀⲚⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲢⲰⲦ ⲀϤⲈⲚ ⲞⲨⲦⲀϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲢ ⲚⲔⲰⲂ ⲚⲀⲒ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲚⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲠⲈ ϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲘⲀϢϪ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲤⲰⲦⲈⲘ ⲘⲀⲢⲈϤⲤⲰⲦⲈⲘ.
8А инше впало на землю добру, й, зійшовши, дало овощ у сотеро. Се промовивши, покликнув: Хто має уші слухати, нехай слухає.
9ⲚⲀⲨϢⲒⲚⲒ ⲆⲈ ⲘⲘⲞϤ ⲚϪⲈⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ϪⲈ ⲞⲨ ⲦⲈ ⲦⲀⲒⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ.
9Питали ж Його ученики Його, кажучи: Що се за приповість оця?
10ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲐⲰⲦⲈⲚ ⲈⲦⲈⲤⲦⲞⲒ ⲚⲰⲦⲈⲚ ⲈⲈⲘⲒ ⲈⲚⲒⲘⲨⲤⲦⲎⲢⲒⲞⲚ ⲚⲦⲈϮⲘⲈⲦⲞⲨⲢⲞ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲠⲤⲰϪⲠ ⲆⲈ ϦⲈⲚϨⲀⲚⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ϨⲒⲚⲀ ⲈⲨⲚⲀⲨ ⲚⲦⲞⲨϢⲦⲈⲘⲚⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲨⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲦⲞⲨϢⲦⲈⲘⲤⲰⲦⲈⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲞⲨϢⲦⲈⲘⲔⲀϮ.
10Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.
11ϮⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲆⲈ ⲐⲀⲒ ⲦⲈ ⲠⲒϪⲢⲞϪ ⲠⲈ ⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
11Єсть же ся приповість: Насїннє, се слово Боже.
12ⲚⲎ ⲆⲈ ⲈⲦϦⲀⲦⲈⲚ ⲠⲒⲘⲰⲒⲦ ⲚⲈⲚⲎ ⲈⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲒⲦⲀ ϢⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲆⲒⲀⲂⲞⲖⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ϢⲀϤⲰⲖⲒ ⲘⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲞⲨϨⲎ ⲦϨⲒⲚⲀ ⲘⲎⲠⲰⲤ ⲚⲤⲈⲚⲀϨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲤⲈⲚⲞϨⲈⲘ.
12Ті, що край шляху, се, що слухають; опісля ж приходить диявол, та й забирає слово з серця їх, щоб віруючи не спасли ся.
13ⲚⲎ ⲆⲈ ⲈⲦϨⲒϪⲈⲚ ϮⲠⲈⲦⲢⲀ ⲚⲈⲚⲎ ϨⲞⲦⲀⲚ ⲀⲨϢⲀⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ϢⲀⲨϢⲈⲠ ⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲈⲢⲰⲞⲨ ϦⲈⲚⲞⲨⲢⲀϢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲒ ⲘⲘⲞⲚⲦⲞⲨ ⲚⲞⲨⲚⲒ ⲘⲘⲀⲨ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲀϨϮ ⲠⲢⲞⲤ ⲞⲨⲤⲎⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ϦⲈⲚⲠⲤⲎⲞⲨ ⲚⲞⲨⲠⲒⲢⲀⲤⲘⲞⲤ ϢⲀⲨⲬⲀⲦⲞⲦⲞⲨ ⲈⲂⲞⲖ.
13Що ж на каменї, се, що, вислухавши, з радістю приймають слово, та сї кореня не мають; до часу вірують, а під час спокуси відпадають.
14ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤϨⲈⲒ ϦⲈⲚⲚⲒⲤⲞⲨⲢⲒ ⲚⲀⲒ ⲚⲈⲚⲎ ⲈⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲒⲢⲰⲞⲨϢ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲘⲈⲦⲢⲀⲘⲀⲞ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϨⲨⲆⲞⲚⲎ ⲚⲦⲈⲠⲀⲒϪⲒⲚⲰⲚϦ ⲈⲨⲘⲞϢⲒ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ϢⲀⲨⲞϪϨⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲀⲨⲈⲚ ⲞⲨⲦⲀϨ ⲈⲂⲞⲖ.
14Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу.
15ⲪⲎ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤϨⲈⲒ ϦⲈⲚⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲈⲐⲚⲀⲚⲈϤ ⲚⲀⲒ ⲚⲈⲚⲎ ⲈⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲠⲒⲤⲀϪⲒ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲎⲦ ⲈⲚⲀⲚⲈϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲄⲀⲐⲞⲚ ⲈⲨⲀⲘⲞⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ϢⲀⲨⲈⲚ ⲞⲨⲦⲀϨ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲨⲠⲞⲘⲞⲚⲎ.
15Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню.
16ⲘⲠⲀⲢⲈ ϨⲖⲒ ϬⲈⲢⲈ ⲞⲨϦⲎⲂⲤ ⲚⲦⲈϤϨⲞⲂⲤϤ ϦⲈⲚⲞⲨⲤⲔⲈⲨⲞⲤ ⲒⲈ ⲚⲦⲈϤⲬⲀϤ ⲤⲀⲈϦⲢⲎ ⲒⲚⲞⲨϬⲖⲞϪ ⲀⲖⲖⲀ ⲈϢⲀⲨⲬⲀϤ ϨⲒϪⲈⲚ ⲞⲨⲖⲨⲬⲚⲒⲀ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲀⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲚⲦⲞⲨⲚⲀⲨ ⲈⲠⲒⲞⲨⲰⲒⲚⲒ.
16Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло.
17ⲘⲘⲞⲚ ⲠⲈⲦϨⲎⲠ ⲄⲀⲢ ϪⲈ ϤⲚⲀⲞⲨⲰⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲀⲚ ⲞⲨⲆⲈ ⲘⲘⲞⲚ ⲠⲈⲦⲬⲎⲠ ϪⲈ ⲤⲈⲚⲀⲈⲘⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲀⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤⲒ ⲈⲐⲘⲎϮ.
17Нема бо нїчого тайного, що не виявить ся, і нїчого втаєного, що не взнаєть ся і на яв не вийде.
18ⲀⲚⲀⲨ ⲞⲨⲚ ϪⲈ ⲈⲦⲀⲢⲈⲦⲈⲚⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲀϢ ⲚⲢⲎϮ ⲪⲎ ⲄⲀⲢ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲚⲦⲀϤ ⲈⲨⲈϮ ⲚⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲈⲘⲘⲞⲚ ⲚⲦⲀϤ ⲠⲒⲔⲈⲞⲨⲀⲒ ⲈⲦⲈϤⲘⲈⲨⲒ ⲈⲢⲞϤ ϪⲈ ϤⲈⲚⲦⲞⲦϤ ⲈⲨⲈⲞⲖϤ ⲚⲦⲞⲦϤ.
18Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не має, і що, здаєть ся, має, візьметь ся від него.
19ⲀⲤⲒ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲦⲈϤⲘⲀⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲤⲚⲎⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲀⲚ ⲠⲈ ⲈϮⲘⲀϮ ⲈⲢⲞϤ ⲈⲐⲂⲈ ⲠⲒⲘⲎϢ.
19Прийшла ж тодї до Него мати й брати Його, та й не могли зійтись із Ним за народом.
20ⲀⲨⲦⲀⲘⲞϤ ⲆⲈ ϪⲈ ⲒⲤ ⲦⲈⲔⲘⲀⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲈⲔⲤⲚⲎⲞⲨ ⲤⲈⲞϨⲒ ⲈⲢⲀⲦⲞⲨ ⲤⲀⲂⲞⲖ ⲈⲨⲞⲨⲰϢ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞⲔ.
20І сповістили Його, кажучи: Мати Твоя та брати Твої стоять надворі: хочуть Тебе бачити.
21ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲦⲀⲘⲀⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲀⲤⲚⲎⲞⲨ ⲚⲀⲒ ⲚⲈⲚⲎ ⲈⲦⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲠⲒⲤⲀϪⲒ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲒⲢⲒ ⲘⲘⲞϤ.
21Він же, озвавшись, рече до них: Мати моя та брати мої ті, хто слово Боже слухає і чинить його.
22ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲆⲈ ϦⲈⲚⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲒⲈϨⲞⲞⲨ ⲚⲐⲞϤ ⲀϤⲀⲖⲎⲒ ⲈⲞⲨϪⲞⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲘⲀⲐⲎⲦⲎⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲘⲀⲢⲈⲚϢⲈ ⲚⲀⲚ ⲈⲘⲎⲢ ⲈϮⲖⲨⲘⲚⲎ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲤⲰⲔ ⲈⲂⲞⲖ
22Стало ся ж одного дня, увійшов Він у човен, і ученики Його; й рече до них: Попливемо на той бік озера. І відчалили.
23ⲈⲨⲈⲢϨⲰⲦ ⲆⲈ ⲈϤⲈⲚⲔⲞⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲒ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈϮⲖⲨⲘⲚⲎ ⲚϪⲈⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲐⲎⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲔⲰϮ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲈⲢⲔⲒⲚⲆⲨⲚⲈⲨⲒⲚ.
23Як же плили, заснув Він; і найшла буря вітряна на озеро, й заливало їх, і були вони в опасностї.
24ⲈⲦⲀⲨⲒ ⲆⲈ ⲀⲨⲚⲈϨⲤⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲪⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲦⲈⲚⲚⲀⲦⲀⲔⲞ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲀϤⲈⲢⲈⲠⲒⲦⲒⲘⲀⲚ ⲘⲠⲒⲐⲎⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒϨⲰⲒⲘⲒ ⲚⲦⲈⲠⲒⲘⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϨⲈⲢⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚϪⲀⲘⲎ.
24Приступивши ж розбудили Його, кажучи: Наставниче, наставниче, погибаємо! Він же вставши, погрозив вітрові та буянню води; й зʼпинились, і настала тишина.
25ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲀϤⲐⲰⲚ ⲠⲈⲦⲈⲚⲚⲀϨϮ ⲚⲐⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲈⲦⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ ⲀⲨⲈⲢϢⲪⲎ ⲢⲒ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲚⲞⲨⲈⲢⲎⲞⲨ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ϨⲀⲢⲀ ⲠⲈ ⲪⲀⲒ ϪⲈ ϤⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲚⲚⲒⲔⲈⲐⲎⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲘⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲈⲤⲰⲦⲈⲘ ⲚⲀϤ.
25Рече ж їм: Де ж віра ваша? Вони ж полякані дивувались, кажучи один до одного: Хто ж оце сей, що й вітрам повелїває, і водї, і слухають Його?
26ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢϨⲰⲦ ⲈⲦⲬⲰⲢⲀ ⲚⲦⲈⲚⲒⲄⲈⲢⲄⲈⲤⲎ ⲚⲞⲤ ⲈⲦⲈ ⲐⲎ ⲦⲈ ⲈⲦϨⲒⲘⲎⲢ ⲞⲨⲂⲈ ϮⲄⲀⲖⲒⲖⲈⲀ.
26І переплили в землю Гадаринську, що по тім боцї Галилеї.
27ⲈⲦⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲠⲒⲔⲀϨⲒ ⲀϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϮⲂⲀⲔⲒ ⲈⲞⲨⲞⲚ ϨⲀⲚⲆⲈⲘⲰⲚ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲀϤⲈⲢⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲬⲢⲞⲚⲞⲤ ⲘⲠⲈϤϮϨⲂⲞⲤ ϨⲒⲰⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈϤϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲎⲒ ⲀⲖⲖⲀ ϦⲈⲚⲚⲒⲘϨⲀⲨ.
27Як же вийшов Він на землю, зустрів Його один чоловік з города, що мав біса з давнього часу, й одежі не вдягав, і в хатї не пробував, тільки по гробах.
28ⲈⲦⲀϤⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲀϤⲰϢ ⲈⲂⲞⲖ ⲀϤϨⲒⲦϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ϦⲀⲢⲀⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲀϤ ϦⲈⲚⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚⲤⲘⲎ ϪⲈ ⲀϦⲞⲔ ⲚⲈⲘⲎⲒ ⲠϢⲎⲢⲒ ⲘⲪⲚⲞⲨϮ ⲈⲦⲞⲚϦ ϮϮϨⲞ ⲈⲢⲞⲔ ⲘⲠⲈⲢϮⲘⲔⲀϨ ⲚⲎⲒ.
28Побачивши ж Ісуса і закричавши, припав до Него, й голосом великим промовив: Що менї і Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? благаю Тебе, щоб мене не мучив.
29ⲚⲈ ⲀϤϨⲞⲚϨⲈⲚ ⲄⲀⲢ ⲠⲈ ⲈⲦⲞⲦϤ ⲘⲠⲒⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲚⲀⲔⲀⲐⲀⲢⲦⲞⲚ ⲈⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚⲈⲀϤϨⲞⲖⲘⲈϤ ⲄⲀⲢ ⲠⲈ ⲚϨⲀⲚⲘⲎϢ ⲚⲬⲢⲞⲚⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈϢⲀⲨⲤⲞⲚϨϤ ⲠⲈ ⲚϨⲀⲚϨⲀⲖⲨⲤⲒⲤ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲠⲈⲆⲎⲤ ⲈⲨⲀⲢⲈϨ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈϢⲀϤⲤⲰⲖⲠ ⲚⲚⲒⲤⲚⲀⲨϨ ⲠⲈ ⲚⲦⲈϤϬⲰⲢⲈⲘ ⲚⲤⲰϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲈⲚⲒϢⲀϤⲈⲨ.
29Повелїв бо духові нечистому вийти з чоловіка: почасту бо схоплював його; й заковувано його в залїза та пута, й стережено; й, розбиваючи окови, бував гнаний од біса в пустиню.
30ⲀϤϢⲈⲚϤ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲠⲈ ⲠⲈⲔⲢⲀⲚ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲖⲈⲄⲒⲰⲚ ϪⲈ ⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲆⲈⲘⲰⲚ
30Питав же його Ісус, глаголючи: Яке тобі імя? Він же каже: Легион; бо бісів багато ввійшло в него.
31ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲠⲈ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤϢⲦⲈⲘⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϢⲈ ⲈⲪⲚⲞⲨⲚ
31І благали Його, щоб Він не велїв їм ійти в безодню.
32ⲚⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲞϨⲒ ⲆⲈ ⲚⲢⲒⲢ ⲘⲘⲀⲨ ⲈⲨⲘⲞⲚⲒ ϦⲈⲚⲠⲒⲦⲰⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲬⲀⲨ ⲈϢⲈ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲚⲎ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲬⲀⲨ.
32Був же там великий гурт свиней, що пас ся на горі; і благали Його, щоб дозволив їм в них увійти. І дозволив їм.
33ⲈⲦⲀⲨⲒ ⲆⲈ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒ ⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲚϪⲈⲚⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲀⲨϢⲈ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲚⲒⲈϢⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲤⲒ ⲚϪⲈϮⲀⲄⲈⲖⲎ ⲚⲢⲒⲢ ⲈϦⲢⲎⲒ ⲈϮⲖⲨⲘⲚⲎ ϦⲈⲚⲠⲒϪⲀϪⲢⲒⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲰϪϨ.
33Вийшовши ж біси з чоловіка, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в озеро, та й потонув.
34ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲐⲘⲞⲚⲒ ⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲀⲨⲪⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲦⲀⲘⲈ ⲚⲎ ⲈⲦϦⲈⲚ ϮⲂⲀⲔⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲦϦⲈⲚ ⲦⲔⲞⲒ.
34Побачивши ж пастухи, що сталось, повтїкали, й, пійшовши, сповістили по городах і по селах.
35ⲀⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲈⲚⲀⲨ ⲈⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲒ ϨⲀ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϪⲒⲘⲒ ⲘⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲈϤϨⲈⲘⲤⲒ ⲪⲎ ⲈⲦⲀ ⲚⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲒⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦϤ ⲈϤⲞⲒ ⲚⲤⲀⲂⲈ ⲈⲢⲈ ⲚⲈϤϨⲂⲰⲤ ⲦⲞⲒ ϨⲒⲰⲦϤ ⲈϤⲬⲎ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲚⲈⲚϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢϨⲞϮ
35Повиходили ж дивитись, що сталось, і прийшли до Ісуса, й знайшли сидячого чоловіка, що з него біси вийшли, одягненого й при розумі, в ногах у Ісуса, й злякались.
36ⲀⲨⲦⲀⲘⲰⲞⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲚⲎ ⲈⲦⲀⲨⲚⲀⲨ ϪⲈ ⲈⲦⲀϤⲚⲞϨⲈⲘ ⲚⲀϢ ⲚⲢⲎϮ ⲚϪⲈⲪⲎ ⲈⲚⲀⲢⲈ ⲚⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ⲚⲈⲘⲀϤ.
36Сповістили ж їх і ті, що бачили, як спас ся біснуватий.
37ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲘⲎϢ ⲦⲎⲢϤ ⲚⲦⲈϮⲠⲈⲢⲒⲬⲰⲢⲞⲤ ⲚⲦⲈⲚⲒⲄⲈⲢⲄⲈⲤⲎⲚⲞⲤ ϪⲈ ⲚⲦⲈϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲀⲢⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚϨⲞϮ ⲠⲈ ⲈⲚⲀⲨⲬⲎ ⲚϦⲎⲦⲤ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲀⲖⲎⲒ ⲈⲠϪⲞⲒ ⲀϤⲦⲀⲤⲐⲞ.
37І благав Його ввесь народ околицї Гадаринської вийти від них, бо страх великий обняв їх; Він же, ввійшовши в човен, вернув ся.
38ⲚⲀϤϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲢⲰⲘⲒ ⲪⲎ ⲈⲦⲀⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲆⲈⲘⲰⲚ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲈϤⲞϨⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲀϤⲞⲨⲞⲢⲠϤ ⲆⲈ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲀϤ
38Благав же Його чоловік, з котрого вийшли біси, щоб бути з Ним; відпустив же його Ісус, глаголючи:
39ϪⲈ ⲘⲀⲦⲀⲤⲐⲞ ⲈⲠⲈⲔⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲀϪⲒ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲀϤⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲈⲘⲀⲔ ⲚϪⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚϮⲂⲀⲔⲒ ⲦⲎⲢⲤ ⲈϤϨⲒⲰⲒϢ ⲚⲚⲎ ⲈⲦⲀϤⲀⲒⲦⲞⲨ ⲚⲀϤ ⲚϪⲈⲪⲚⲞⲨϮ.
39Вернись до дому твого та розкажи, скільки зробив тобі Господь. І пійшов він по всьому городу, проповідуючи, скільки зробив йому Ісус.
40ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲤⲐⲞ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲀϤϢⲞⲠϤ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲠⲒⲘⲎϢ ⲚⲀⲨϪⲞⲨϢⲦ ⲄⲀⲢ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲀϪⲰϤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈ.
40Стало ся ж, як вернувсь Ісус, прийняв Його народ: всї бо дожидали Його.
41ⲞⲨⲞϨ ϨⲎⲠⲠⲈ ⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲠⲈϤⲢⲀⲚ ⲠⲈ ⲒⲀⲒⲢⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲪⲀⲒ ⲚⲈⲞⲨⲀⲢⲬ ⲰⲚ ⲠⲈ ⲚⲦⲈϮⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲎ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤϨⲒⲦϤ ⲈϦⲢⲎⲒ ϦⲀⲦⲈⲚ ⲚⲈⲚϬⲀⲖⲀⲨϪ ⲚⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲀϤϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲈⲐⲢⲈϤⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲈⲠⲈϤⲎⲒ
41І ось прийшов чоловік, котрому ймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його.
42ϪⲈ ⲞⲨϢⲈⲢⲒ ⲘⲘⲀⲨⲀⲦⲤ ⲈⲚⲀⲤⲚⲦⲀϤ ⲠⲈ ⲈⲤϦⲈⲚ ⲒⲂ ⲚⲢⲞⲘⲠⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲐⲀⲒ ⲚⲀⲤⲚⲀⲘⲞⲨ ⲠⲈ ⲈϤⲚⲀⲒ ⲆⲈ ⲚϪⲈⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲚⲀⲨϨⲞϪϨⲈϪ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈ ⲚϪⲈⲚⲒⲘⲎϢ.
42Бо дочка єдина була в него лїт дванайцяти, і та вмирала. Як же йшов Він, народ тиснув ся до Него;
43ⲞⲨⲞϨ ⲞⲨⲤϨⲒⲘⲒ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲤⲚⲞϤ ⲬⲎ ϦⲀⲢⲞⲤ ⲘⲒⲂ ⲚⲢⲞⲘⲠⲒ ⲐⲀⲒ ⲈⲦⲀⲤϬⲞ ⲘⲠⲈⲤⲰⲚϦ ⲦⲎⲢϤ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲚⲒⲤⲎⲒⲚⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈⲤϢϪⲈⲘϪⲞⲘ ⲈⲐⲢⲞⲨⲈⲢⲪⲀϦⲢⲒ ⲈⲢⲞⲤ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲦⲈⲚ ϨⲖⲒ.
43і одна жінка, бувши в кровотічі років дванайцять, котра, на лїкарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись,
44ⲈⲦⲀⲤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ϨⲒⲪⲀϨⲞⲨ ⲀⲤϬⲒ ⲚⲈⲘ ⲠϢⲦⲀϮ ⲚⲦⲈⲠⲈϤϨⲂⲞⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲀⲦⲞⲦϤ ⲀϤⲞϨⲒ ⲚϪⲈⲠⲒⲤⲚⲞϤ ⲈⲚⲀϤϢⲀⲦ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲀⲢⲞⲤ.
44і, приступивши ззаду, приторкнулась до краю одежі Його, й зараз перестала кровотіч її.
45ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲈ ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲠⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲚⲈⲘⲎⲒ ⲈⲨϪⲰⲖ ⲆⲈ ⲈⲂⲞⲖ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲠⲈϪⲈ ⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲎ ⲈⲐⲚⲈⲘⲀϤ ϪⲈ ⲠⲒⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ ⲚⲒⲘⲎϢ ⲈⲦⲔⲰϮ ⲈⲢⲞⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦϨⲞϪϨⲈϪ ⲘⲘⲞⲔ.
45І рече Ісус: Хто приторкнув ся до мене? Як же всї відпирались, сказав Петр і ті, що з Ним: Наставниче, народ товпить ся та тиснеть ся до Тебе, а Ти кажеш: Хто приторкнувсь до мене?
46ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲠⲈⲦⲀϤϬⲒ ⲚⲈⲘⲎⲒ ⲀⲚⲞⲔ ⲄⲀⲢ ⲀⲒⲈⲘⲒ ⲈⲞⲨϪⲞⲘ ⲀⲤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲞⲒ.
46Ісус же рече: Приторкнув ся до мене хтось; я бо чув, що сила вийшла з мене.
47ⲈⲦⲀⲤⲚⲀⲨ ⲆⲈ ⲚϪⲈϮⲤϨⲒⲘⲒ ϪⲈ ⲘⲠⲈϤⲈⲢⲠⲰⲂϢ ⲀⲤⲒ ⲈⲤⲤⲐⲈⲢⲦⲈⲢ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀⲤϨⲒⲦⲤ ⲈϦⲢⲎⲒ ϦⲀⲢⲀⲦϤ ⲀⲤⲞⲨⲰⲚϨ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲠⲈⲘⲐⲞ ⲘⲠⲒⲖⲀⲞⲤ ⲦⲎⲢϤ ϪⲈ ⲈⲐⲂⲈⲞⲨ ⲚⲈⲦⲒⲀ ⲀⲤϬⲒ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲚⲈⲘ ⲠⲒⲢⲎϮ ⲈⲦⲀⲤⲞⲨϪⲀⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲤⲀⲦⲞⲦⲤ
47Бачивши ж жінка, що не втаїть ся, трясучись приступила й, припавши перед Ним, з якої причини приторкнулась до Него, сповістила Його перед усїм народом, і як одужала зараз.
48ⲚⲐⲞϤ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀⲤ ϪⲈ ⲦⲀϢⲈⲢⲒ ⲠⲈⲚⲀϨϮ ⲠⲈⲦⲀϤⲚⲀϨⲘⲒ ⲘⲀϢⲈ ⲚⲈϦⲈⲚⲞⲨϨⲒⲢⲎⲚⲎ.
48Він же рече їй: Бодрись, дочко: віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
49ⲈⲦⲒ ⲈϤⲤⲀϪⲒ ⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲀⲒ ⲚⲦⲈⲠⲒⲀⲢⲬⲎⲤⲨⲚⲀⲄⲰⲄⲞⲤ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲀⲤⲘⲞⲨ ⲚϪⲈⲦⲈⲔϢⲈⲢⲒ ⲘⲠⲈⲢϮϦⲒⲤⲒ ⲘⲠⲒⲢⲈϤϮⲤⲂⲰ.
49Ще Він промовляв, приходить один від шкільного старшини, кажучи Йому: Вмерла дочка твоя; не труди учителя.
50ⲒⲎⲤⲞⲨⲤ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲢⲈⲢϨⲞϮ ⲘⲞⲚⲞⲚ ⲚⲀϨϮ ⲞⲨⲞϨ ⲤⲚⲀⲚⲞϨⲈⲘ.
50Ісус же, почувши, озвав ся до него, глаголючи: Не бій ся; тільки віруй, то й спасеть ся.
51ⲈⲦⲀϤⲒ ⲆⲈ ⲈⲠⲒⲎⲒ ⲘⲠⲈϤⲬⲀ ϨⲖⲒ ⲈⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲚⲈⲘⲀϤ ⲈⲂⲎⲖ ⲈⲠⲈⲦⲢⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲀⲔⲰⲂⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲒⲰⲀⲚⲚⲎⲤ ⲚⲈⲘ ⲪⲒⲰⲦ ⲚϮⲀⲖⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲦⲈⲤⲘⲀⲨ.
51Увійшовши ж у господу, не пустив увійти нїкого, тільки Петра, та Якова, та Йоана, та батька дитини й матїр.
52ⲚⲀⲨⲢⲒⲘⲒ ⲆⲈ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲚⲈϨⲠⲒ ⲈⲢⲞⲤ ⲠⲈ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲘⲠⲈⲢⲢⲒⲘⲒ ⲘⲠⲈⲤⲘⲞⲨ ⲄⲀⲢ ⲚϪⲈϮⲀⲖⲞⲨ ⲀⲖⲖⲀ ⲀⲤⲚⲔⲞⲦ.
52Плакали ж усї й голосили по нїй; Він же рече: Не плачте; не вмерла, а спить.
53ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲤⲰⲂⲒ ⲘⲘⲞϤ ⲠⲈ ⲈⲨⲈⲘⲒ ϪⲈ ⲀⲤⲘⲞⲨ.
53І сьміялись вони з Него, знаючи, що вмерла.
54ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤϨⲒⲦⲞⲨ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲀⲘⲞⲚⲒ ⲚⲦⲈⲤϪⲒϪ ⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ϮⲀⲖⲞⲨ ⲦⲰⲞⲨⲚⲒ.
54Він же, випровадивши надвір усїх, і взявши за руку її, покликнув, глаголючи: Дївчинко, встань.
55ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲔⲞⲦϤ ⲈⲢⲞⲤ ⲚϪⲈⲠⲈⲤⲠⲚⲈⲨⲘⲀⲞⲨⲞϨ ⲤⲀⲦⲞⲦⲤ ⲀⲤⲦⲰⲚⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲀϨⲤⲀϨⲚⲒ ⲚⲦⲞⲨϮ ⲚⲀⲤ ⲈⲞⲨⲰⲘ.
55І вернув ся дух її, і встала зараз; і звелїв їй дати їсти.
56ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲦⲰⲘⲦ ⲚϪⲈⲚⲈⲤⲒⲞϮ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤϨⲞⲚϨⲈⲚ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϢⲦⲈⲘϪⲈ ⲪⲎ ⲈⲦⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲚϨⲖⲒ.
56І дивувались родителї її; Він же заповів їм нїкому не казати, що сталось.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.