ⲖⲞⲨⲔⲞⲚ 15
Coptic New Testament (Bohairic)Translation
Coptic New Testament (Bohairic)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ⲚⲀⲨϦⲰⲚⲦ ⲆⲈ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲚⲒⲦⲈⲖⲰⲚⲎⲤ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲈⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲢⲞϤ.
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
2ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀⲨⲬⲢⲈⲘⲢⲈⲘ ⲚϪⲈⲚⲒⲪⲀⲢⲒⲤⲈⲞⲤ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲤⲀϦ ⲈⲨϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲪⲀⲒ ϢⲰⲠ ⲚⲚⲒⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲈⲢⲞϤ ⲞⲨⲞϨ ϤⲞⲨⲰⲘ ⲚⲈⲘⲰⲞⲨ.
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
3ⲀϤϪⲈ ⲦⲀⲒⲠⲀⲢⲀⲂⲞⲖⲎ ⲚⲰⲞⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
4ϪⲈ ⲚⲒⲘ ⲚⲢⲰⲘⲒ ⲈⲦϦⲈⲚ ⲐⲎⲚⲞⲨ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚⲦⲈϤ ⲢⲚⲈⲤⲰⲞⲨ ⲘⲘⲀⲨ ⲀϤϢⲀⲚⲦⲀⲔⲈ ⲞⲨⲀⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲘⲎ ⲘⲠⲀϤⲬⲀ ⲠⲒϤⲐ ⲚⲤⲰϤ ϨⲒ ⲠϢⲀϤⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲚⲦⲈϤⲔⲰϮ ⲚⲤⲀⲪⲎ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲔⲞ ϢⲀⲦⲈϤϪⲈⲘϤ.
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
5ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲀⲚϪⲈⲘϤ ϢⲀϤⲦⲀⲖⲞϤ ⲈϪⲈⲚ ⲚⲈϤⲘⲞϮ ⲈϤⲢⲀϢⲒ.
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
6ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲀⲚⲒ ⲈⲠⲒⲎⲒ ϢⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲈⲚⲈϤϢⲪⲎⲢ ⲚⲈⲘ ⲚⲈϤⲐⲈϢⲈⲨ ⲈϤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲞⲨ ϪⲈ ⲢⲀϢⲒ ⲚⲈⲘⲎⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ϪⲈ ⲀⲒϪⲒⲘⲒ ⲘⲠⲀⲈⲤⲰⲞⲨ ⲈⲦⲀϤⲦⲀⲔⲞ.
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
7ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲢⲀϢⲒ ⲚⲀϢⲰⲠⲒ ϦⲈⲚⲦⲪⲈ ⲈϪⲈⲚ ⲞⲨⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲚⲞⲨⲰⲦ ⲈϤⲈⲢⲘⲈⲦⲀⲚⲞⲒⲚ ⲒⲈ ⲈϪⲈⲚ ⲠⲒϤⲐ ⲚⲐⲘⲎⲒ.
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
8ⲒⲈ ⲚⲒⲘ ⲚⲤϨⲒⲘⲒ ⲈⲦⲈ ⲞⲨⲞⲚⲦⲈⲤ ⲒⲚϪⲈⲤⲔⲒϮ ⲘⲘⲀⲨ ⲈϢⲰⲠ ⲀⲤϢⲀⲚⲦⲀⲔⲈ ⲞⲨⲒ ⲘⲘⲰⲞⲨ ⲘⲎ ⲘⲠⲀⲤϬⲈⲢⲈ ⲞⲨϦⲎⲂⲤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲤⲤⲀⲢϨ ⲠⲒⲎⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲤⲔⲰϮ ϦⲈⲚⲞⲨϤⲒⲢⲰⲞⲨϢ ϢⲀⲦⲈⲤϪⲈⲘⲤ.
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
9ⲞⲨⲞϨ ⲈϢⲰⲠ ⲀⲤϢⲀⲚϪⲈⲘⲤ ϢⲀⲤⲘⲞⲨϮ ⲈⲚⲈⲤϢⲪⲎⲢ ⲚⲈⲘ ⲚⲈⲤⲐⲈϢⲈⲨ ⲈⲤϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ϪⲈ ⲢⲀϢⲒ ⲚⲈⲘⲎⲒ ϪⲈ ⲀⲒϪⲒⲘⲒ ⲚⲦⲀϪⲈⲤⲔⲒϮ ⲈⲦⲀⲤⲦⲀⲔⲞ.
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
10ⲠⲀⲒⲢⲎϮ ϮϪⲰ ⲘⲘⲞⲤ ⲚⲰⲦⲈⲚ ϪⲈ ϢⲀⲢⲈ ⲞⲨⲢⲀϢⲒ ϢⲰⲠⲒ ⲘⲠⲈⲘⲐⲞ ⲚⲚⲒⲀⲄⲄⲈⲖⲞⲤ ⲚⲦⲈⲪⲚⲞⲨϮ ⲈϪⲈⲚ ⲞⲨⲢⲈϤⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲚⲞⲨⲰⲦ ⲈϤⲈⲢⲘⲈⲦⲀⲚⲞⲒⲚ.
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11ⲠⲈϪⲀϤ ⲆⲈ ϪⲈ ⲚⲈⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲢⲰⲘⲒ ⲈⲞⲨⲞⲚⲦⲈϤ ϢⲎⲢⲒ ⲂⲘⲘⲀⲨ.
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
12ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈϪⲈ ⲠⲒⲔⲞⲨϪⲒ ⲈⲦⲈⲚϦⲎⲦⲞⲨ ⲘⲠⲈϤⲒⲰⲦ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲘⲞⲒ ⲚⲎⲒ ⲚⲦⲀⲦⲞⲒ ⲚⲦⲈϮⲞⲨⲤⲒⲀ ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲀϤⲪⲰϢ ⲘⲠⲒⲰⲚϦ ⲈϨⲢⲀⲨ.
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
13ⲞⲨⲞϨ ⲘⲈⲚⲈⲚⲤⲀ ⲞⲨⲘⲎϢ ⲚⲈϨⲞⲞⲨ ⲀⲚ ⲀϤⲐⲰⲞⲨⲦ ⲚϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲚϪⲈⲠⲒⲔⲞⲨϪⲒ ⲚϢⲎⲢⲒ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲈⲠϢⲈⲘⲘⲞ ⲈⲞⲨⲬⲰⲢⲀ ⲈⲤⲞⲨⲎⲞⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϪⲈⲢ ⲦⲈϤⲞⲨⲤⲒⲀ ⲈⲂⲞⲖ ⲘⲘⲀⲨ ⲈϤⲞⲚϦ ϦⲈⲚⲞⲨⲘⲈⲦⲀⲦⲞⲨϪⲀⲒ.
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14ⲈⲦⲀϤⲞⲨⲰ ⲆⲈ ⲈϤϬⲞ ⲚϨⲰⲂ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲈⲂⲞⲖ ⲀϤϢⲰⲠⲒ ⲚϪⲈⲞⲨⲚⲒϢϮ ⲚϨⲂⲰⲚ ϦⲈⲚϮⲬⲰⲢⲀ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲐⲞϤ ϨⲰϤ ⲀϤⲈⲢϨⲎ ⲦⲤ ⲚⲈⲢϦⲀⲈ
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
15ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈ ⲚⲀϤ ⲀϤⲦⲞⲘϤ ⲈⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲒⲢⲈⲘⲂⲀⲔⲒ ⲚⲦⲈϮⲬⲰⲢⲀ ⲈⲦⲈⲘⲘⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲞⲨⲞⲢⲠϤ ⲈⲦⲔⲞⲒ ⲈⲘⲞⲚⲒ ⲚϨⲀⲚⲈϢⲀⲨ.
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
16ⲞⲨⲞϨ ⲚⲀϤⲈⲢⲈⲠⲒⲐⲨⲘⲒⲚ ⲈⲘⲀϨ ϦⲎⲦϤ ⲈⲂⲞⲖ ϦⲈⲚⲚⲒϪⲒⲚⲒⲢⲒ ⲚⲎ ⲈⲚⲀⲨⲞⲨⲞⲘⲞⲨ ⲚϪⲈⲚⲒⲈϢⲀⲨ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲈⲘⲘⲞⲚ ϨⲖⲒ ϮⲚⲀϤ ⲠⲈ.
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
17ⲈⲦⲀ ⲠⲈϤϨⲎⲦ ⲆⲈ ⲒⲈⲢⲞϤ ⲠⲈϪⲀϤ ϪⲈ ⲞⲨⲞⲚ ⲞⲨⲎⲢ ⲚⲢⲈⲘⲂⲈⲬⲈ ⲚⲦⲈⲠⲀⲒⲰⲦ ⲠⲒⲰⲒⲔ ⲞⲒ ⲚϨⲞⲨⲞ ⲈⲢⲰⲞⲨ ⲀⲚⲞⲔ ⲆⲈ ϮⲚⲀⲦⲀⲔⲞ ⲘⲠⲀⲒⲘⲀ ϦⲈⲚⲞⲨϨⲂⲰⲚ.
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18ϮⲚⲀⲦⲰⲚⲦ ⲚⲦⲀϢⲈ ⲚⲎⲒ ϨⲀ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲀϪⲞⲤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲀⲒⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲈⲦⲪⲈ ⲚⲈⲘ ⲠⲈⲔⲘⲐⲞ ⲈⲂⲞⲖ.
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19ⲚϮⲘⲠϢⲀ ⲀⲚ ϪⲈ ⲈⲐⲢⲞⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲒ ϪⲈ ⲠⲈⲔϢⲎⲢⲒ ⲀⲢⲒⲦ ⲘⲪⲢⲎϮ ⲚⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲈⲔⲢⲈⲘⲂⲈⲬ Ⲉ.
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲦⲰⲚϤ ⲀϤⲒ ϨⲀ ⲠⲈϤⲒⲰⲦ ⲈⲦⲒ ⲆⲈ ⲒⲤϪⲈⲚ ⲈϤⲞⲨⲎⲞⲨ ⲘⲘⲞϤ ⲀϤⲚⲀⲨ ⲈⲢⲞϤ ⲚϪⲈⲠⲈϤⲒⲰⲦ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϢⲈⲚϨⲎⲦ ⲀϤϬⲞϪⲒ ⲀϤϨⲒⲦϤ ⲈϪⲈⲚ ⲦⲈϤⲚⲀϨⲂⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤϮⲪⲒ ⲈⲢⲰϤ
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
21ⲠⲈϪⲈ ⲠⲈϤϢⲎⲢⲒ ⲆⲈ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀⲒⲰⲦ ⲀⲒⲈⲢⲚⲞⲂⲒ ⲈⲦⲪⲈ ⲚⲈⲘ ⲠⲈⲔⲘⲐⲞ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϮⲘⲠϢⲀ ⲀⲚ ϪⲈ ⲈⲐⲢⲞⲨⲘⲞⲨϮ ⲈⲢⲞⲒ ϪⲈ ⲠⲈⲔϢⲎ ⲢⲒ.
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
22ⲠⲈϪⲈ ⲠⲈϤⲒⲰⲦ ⲆⲈ ⲚⲚⲈϤⲈⲂⲒⲀⲒⲔ ⲬⲰⲖⲈⲘ ⲀⲚⲒⲞⲨⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚϮϨⲞⲨⲒϮ ⲚⲤⲦⲞⲖⲎ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲎⲒⲤ ϨⲒⲰⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲀ ⲞⲨϢϬⲞⲨⲢ ⲈⲦⲈϤϪⲒϪ ⲚⲈⲘ ⲞⲨⲐⲰⲞⲨⲒ ⲈⲚⲈϤϬⲀⲖⲀⲨϪ.
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲒⲞⲨⲒ ⲘⲠⲒⲘⲀⲤⲒ ⲈⲦϢⲀⲚⲈⲨϢ ϢⲀⲦϤ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲚⲞⲨⲰⲘ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲚⲞⲨⲚⲞϤ ⲘⲘⲞⲚ.
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
24ϪⲈ ⲠⲀϢⲎⲢⲒ ⲪⲀⲒ ⲚⲀϤⲘⲰⲞⲨⲦ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲰⲚϦ ⲚⲀϤⲦⲀⲔⲎⲞⲨⲦ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚϪⲈⲘϤ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲨⲈⲢϨⲎⲦⲤ ⲚⲞⲨⲚⲞϤ ⲘⲘⲰⲞⲨ.
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
25ⲠⲈϤⲚⲒϢϮ ⲆⲈ ⲚϢⲎⲢⲒ ⲚⲀϤⲬⲎ ϦⲈⲚⲦⲔⲞⲒ ⲞⲨⲞϨ ϨⲰⲤ ⲈϤⲚⲎⲞⲨ ⲈϨⲢⲎⲒ ⲀϤϦⲰⲚⲦ ⲈⲠⲒⲎⲒ ⲀϤⲤⲰⲦⲈⲘ ⲈⲞⲨⲤⲨⲘⲪⲰⲚⲒⲀ ⲚⲈⲘ ϨⲀⲚⲬⲞⲢⲞⲤ.
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
26ⲞⲨⲞϨ ⲈⲦⲀϤⲘⲞⲨϮ ⲈⲞⲨⲀⲒ ⲚⲚⲒⲀⲖⲰⲞⲨⲒ ⲚⲀϤϢⲒⲚⲒ ⲘⲘⲞϤ ϪⲈ ⲞⲨ ⲚⲈⲚⲀⲒ
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲈⲔⲤⲞⲚ ⲀϤⲒ ⲞⲨⲞϨ ⲠⲈⲔⲒⲰⲦ ϢⲰⲦ ⲘⲠⲒⲘⲀⲤⲒ ⲈⲦϢⲀⲚⲈⲨϢ ϪⲈ ⲀϤϬⲒⲦϤ ⲈϤⲞⲨⲞϪ.
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28ⲀϤϪⲰⲚⲦ ⲆⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲈϤⲞⲨⲰϢ ⲈⲒ ⲈϦⲞⲨⲚ ⲠⲈϤⲒⲰⲦ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲈⲂⲞⲖ ⲚⲀϤϮϨⲞ ⲈⲢⲞϤ ⲠⲈ.
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲈⲢⲞⲨⲰ ⲠⲈϪⲀϤ ⲘⲠⲈϤⲒⲰⲦ ϪⲈ ⲒⲤ ⲞⲨⲎⲢ ⲚⲢⲞⲘⲠⲒ ϮⲞⲒ ⲘⲂⲰⲔ ⲚⲀⲔ ⲞⲨⲞϨ ⲘⲠⲒⲈⲢⲤⲀⲂⲞⲖ ⲚⲞⲨⲈⲚⲦⲞⲖⲎ ⲚⲦⲀⲔ ⲈⲚⲈϨ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚⲞⲔ ⲘⲠⲈⲔϮ ⲚⲞⲨⲘⲀⲤⲒ ⲘⲂⲀⲈⲘⲠⲒ ⲚⲎⲒ ⲈⲚⲈϨ ϨⲒⲚⲀ ⲚⲦⲀⲞⲨⲚⲞϤ ⲘⲘⲞⲒ ⲚⲈⲘ ⲚⲀϢⲪⲎⲢ.
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
30ϨⲞⲦⲈ ⲆⲈ ⲈⲦⲀϤⲒ ⲚϪⲈⲠⲈⲔϢⲎⲢⲒ ⲪⲀⲒ ⲈⲦⲀϤⲞⲨⲰⲘ ⲘⲠⲈϤⲰⲚϦ ⲚⲈⲘ ⲚⲒⲠⲞⲢⲚⲞⲤ ⲀⲔϢⲰⲦ ⲚⲀϤ ⲘⲠⲒⲘⲀⲤⲒ ⲈⲦϢⲀⲚⲈⲨϢ
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
31ⲚⲐⲞϤ ⲆⲈ ⲠⲈϪⲀϤ ⲚⲀϤ ϪⲈ ⲠⲀϢⲎⲢⲒ ⲚⲐⲞⲔ ⲬⲎ ⲚⲈⲘⲎⲒ ⲚⲤⲎⲞⲨ ⲚⲒⲂⲈⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲎ ⲈⲦⲈⲚⲞⲨⲒ ⲦⲎⲢⲞⲨ ⲚⲞⲨⲔ ⲚⲈ.
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
32ⲚⲀⲤⲘⲠϢⲀ ⲚⲦⲈⲚⲞⲨⲚⲞϤ ⲘⲘⲞⲚ ⲞⲨⲞϨ ⲚⲦⲈⲚⲢⲀϢⲒ ϪⲈ ⲠⲈⲔⲤⲞⲚ ⲪⲀⲒ ⲚⲀϤⲘⲰⲞⲨⲦ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲀϤⲰⲚϦ ⲚⲀϤⲦⲀⲔⲎⲞⲨⲦ ⲠⲈ ⲞⲨⲞϨ ⲀⲚϪⲈⲘϤ.
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.