הבְּשׂוֹרָה הַקְּדוֹשָׁה עַל־פִּי לוּקָס 15
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ויהי בקרב אליו כל המוכסים והחטאים לשמע אותו׃
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
2וילונו הפרושים והסופרים לאמר הנה זה מקבל את החטאים ואכל אתם׃
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
3וידבר אליהם את המשל הזה לאמר׃
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
4מי זה האיש מכם אשר לו מאה כבשים ואבד לו אחד מהם ולא יטוש את התשעים ותשעה במדבר והלך אחרי האבד עד כי ימצאהו׃
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
5והיה כמצאו אתו ישימנו על כתפיו בשמחה׃
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
6ובא אל ביתו וקרא לאהביו ולשכניו יחד לאמר שמחו אתי כי מצאתי את שיי האבד׃
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
7אני אמר לכם כי כן תהיה שמחה בשמים על חוטא אחד השב יותר מעל תשעים ותשעה צדיקים אשר לא יצטרכו לתשובה׃
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
8או מי האשה אשר לה עשרה דרכמונים ואבד לה דרכמון אחד ולא תדליק נר ותטאטא את הבית ותחפש היטב עד כי תמצאהו׃
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
9והיה כמצאה אותו תקרא לרעותיה ולשכנותיה לאמר שמחנה אתי כי מצאתי את הדרכמון אשר אבד לי׃
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
10כן אני אמר לכם תהיה שמחה לנפי מלאכי אלהים על חוטא אחד אשר שב מחטאו׃
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11ויאמר איש אחד היו לו שני בנים׃
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
12ויאמר הצעיר אל אביו אבי תנה לי את חלק הרכוש אשר יפל לי ויחלק להם את הנחלה׃
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
13ויהי מקץ ימים ויאסף הבן הצעיר את הכל וילך אל ארץ רחוקה ושם פזר את רכשו וילך בדרך סובאים וזוללים׃
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14ואחרי כלותו את הכל היה רעב חזק בארץ ההיא ויחל להיות חסר לחם׃
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
15וילך וידבק באחד מבני המדינה בארץ ההיא וישלח אותו אל שדותיו לרעות חזירים׃
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
16ויתאו למלא את בטנו בחרובים אשר יאכלו החזירים ואין נתן לו׃
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
17וישב אל לבו ויאמר מה רבו שכירי אבי ויש להם לחם לשבע ואני אבד ברעב׃
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18אקומה נא ואלכה אל אבי ואמר אליו אבי חטאתי לשמים ולפניך׃
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19ונקלתי מהקרא עוד בנך שימני כאשר שכיריך׃
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20ויקם ויבא אל אביו עודנו מרחוק ואביו ראהו ויהמו מעיו וירץ ויפל על צואריו וישקהו׃
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
21ויאמר אליו הבן אבי חטאתי לשמים ולפניך ואני נקלתי מהקרא עוד בנך׃
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
22ויאמר האב אל עבדיו הוציאו את השמלה הטובה מכלן והלבישהו ותנו טבעת על ידו ונעלים ברגליו׃
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23והביאו את עגל המרבק וטבחו אתו ונאכלה ונשמח׃
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
24כי זה בני היה מת ויחי ואובד היה וימצא ויחלו לשמח׃
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
25ובנו הגדול היה בשדה ויהי כאשר בא ויקרב אל הבית וישמע קול זמרה ומחלות׃
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
26ויקרא אל אחד הנערים וישאל מה זאת׃
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27ויאמר אליו כי בא אחיך ויטבח אביך את עגל המרבק על אשר הושב לו שלם׃
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28ויחר לו ולא אבה לבוא הביתה ויצא אביו וידבר על לבו׃
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29ויען ויאמר אל אביו הנה זה שנים רבות אני עבד אתך ומימי לא עברתי את מצותך ומימי לא נתת לי גדי למען אשיש עם רעי׃
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
30ויבא בנך זה אשר בלע את נחלתך עם הזנות ותזבח לו את עגל המרבק׃
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
31ויאמר אליו בני אתה תמיד עמדי וכל אשר לי לך הוא׃
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
32אבל נכון לשוש ולשמח כי אחיך זה היה מת ויחי ואבד היה וימצא׃
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.