Luc 15
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Tous les publicains et les gens de mauvaise vie s’approchaient de Jésus pour l’entendre.
1Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
2Et les pharisiens et les scribes murmuraient, disant: Cet homme accueille des gens de mauvaise vie, et mange avec eux.
2І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
3Mais il leur dit cette parabole:
3Сказав же до них приповість сю, глаголючи:
4Quel homme d’entre vous, s’il a cent brebis, et qu’il en perde une, ne laisse les quatre-vingt-dix-neuf autres dans le désert pour aller après celle qui est perdue, jusqu’à ce qu’il la retrouve?
4Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
5Lorsqu’il l’a retrouvée, il la met avec joie sur ses épaules,
5А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
6et, de retour à la maison, il appelle ses amis et ses voisins, et leur dit: Réjouissez-vous avec moi, car j’ai retrouvé ma brebis qui était perdue.
6І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
7De même, je vous le dis, il y aura plus de joie dans le ciel pour un seul pécheur qui se repent, que pour quatre-vingt-dix-neuf justes qui n’ont pas besoin de repentance.
7Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
8Ou quelle femme, si elle a dix drachmes, et qu’elle en perde une, n’allume une lampe, ne balaie la maison, et ne cherche avec soin, jusqu’à ce qu’elle la retrouve?
8Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
9Lorsqu’elle l’a retrouvée, elle appelle ses amies et ses voisines, et dit: Réjouissez-vous avec moi, car j’ai retrouvé la drachme que j’avais perdue.
9А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
10De même, je vous le dis, il y a de la joie devant les anges de Dieu pour un seul pécheur qui se repent.
10Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
11Il dit encore: Un homme avait deux fils.
11Рече ж: Один чоловік мав два сини,
12Le plus jeune dit à son père: Mon père, donne-moi la part de bien qui doit me revenir. Et le père leur partagea son bien.
12і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
13Peu de jours après, le plus jeune fils, ayant tout ramassé, partit pour un pays éloigné, où il dissipa son bien en vivant dans la débauche.
13І не по многих днях, зібравши все молодший син, відʼїхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
14Lorsqu’il eut tout dépensé, une grande famine survint dans ce pays, et il commença à se trouver dans le besoin.
14Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
15Il alla se mettre au service d’un des habitants du pays, qui l’envoya dans ses champs garder les pourceaux.
15І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
16Il aurait bien voulu se rassasier des carouges que mangeaient les pourceaux, mais personne ne lui en donnait.
16І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
17Étant rentré en lui-même, il se dit: Combien de mercenaires chez mon père ont du pain en abondance, et moi, ici, je meurs de faim!
17Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
18Je me lèverai, j’irai vers mon père, et je lui dirai: Mon père, j’ai péché contre le ciel et contre toi,
18Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
19je ne suis plus digne d’être appelé ton fils; traite-moi comme l’un de tes mercenaires.
19і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20Et il se leva, et alla vers son père. Comme il était encore loin, son père le vit et fut ému de compassion, il courut se jeter à son cou et le baisa.
20І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
21Le fils lui dit: Mon père, j’ai péché contre le ciel et contre toi, je ne suis plus digne d’être appelé ton fils.
21Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
22Mais le père dit à ses serviteurs: Apportez vite la plus belle robe, et l’en revêtez; mettez-lui un anneau au doigt, et des souliers aux pieds.
22Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
23Amenez le veau gras, et tuez-le. Mangeons et réjouissons-nous;
23і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
24car mon fils que voici était mort, et il est revenu à la vie; il était perdu, et il est retrouvé. Et ils commencèrent à se réjouir.
24бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
25Or, le fils aîné était dans les champs. Lorsqu’il revint et approcha de la maison, il entendit la musique et les danses.
25Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
26Il appela un des serviteurs, et lui demanda ce que c’était.
26І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
27Ce serviteur lui dit: Ton frère est de retour, et, parce qu’il l’a retrouvé en bonne santé, ton père a tué le veau gras.
27Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
28Il se mit en colère, et ne voulut pas entrer. Son père sortit, et le pria d’entrer.
28Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
29Mais il répondit à son père: Voici, il y a tant d’années que je te sers, sans avoir jamais transgressé tes ordres, et jamais tu ne m’as donné un chevreau pour que je me réjouisse avec mes amis.
29Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
30Et quand ton fils est arrivé, celui qui a mangé ton bien avec des prostituées, c’est pour lui que tu as tué le veau gras!
30як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
31Mon enfant, lui dit le père, tu es toujours avec moi, et tout ce que j’ai est à toi;
31Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
32mais il fallait bien s’égayer et se réjouir, parce que ton frère que voici était mort et qu’il est revenu à la vie, parce qu’il était perdu et qu’il est retrouvé.
32веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.