Luc 12
Louis Segond 1910Translation
Louis Segond 1910
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Sur ces entrefaites, les gens s’étant rassemblés par milliers, au point de se fouler les uns les autres, Jésus se mit à dire à ses disciples: Avant tout, gardez-vous du levain des pharisiens, qui est l’hypocrisie.
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2Il n’y a rien de caché qui ne doive être découvert, ni de secret qui ne doive être connu.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3C’est pourquoi tout ce que vous aurez dit dans les ténèbres sera entendu dans la lumière, et ce que vous aurez dit à l’oreille dans les chambres sera prêché sur les toits.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4Je vous dis, à vous qui êtes mes amis: Ne craignez pas ceux qui tuent le corps et qui, après cela, ne peuvent rien faire de plus.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
5Je vous montrerai qui vous devez craindre. Craignez celui qui, après avoir tué, a le pouvoir de jeter dans la géhenne; oui, je vous le dis, c’est lui que vous devez craindre.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
6Ne vend-on pas cinq passereaux pour deux sous? Cependant, aucun d’eux n’est oublié devant Dieu.
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7Et même les cheveux de votre tête sont tous comptés. Ne craignez donc point: vous valez plus que beaucoup de passereaux.
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8Je vous le dis, quiconque me confessera devant les hommes, le Fils de l’homme le confessera aussi devant les anges de Dieu;
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9mais celui qui me reniera devant les hommes sera renié devant les anges de Dieu.
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
10Et quiconque parlera contre le Fils de l’homme, il lui sera pardonné; mais à celui qui blasphémera contre le Saint-Esprit il ne sera point pardonné.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11Quand on vous mènera devant les synagogues, les magistrats et les autorités, ne vous inquiétez pas de la manière dont vous vous défendrez ni de ce que vous direz;
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12car le Saint-Esprit vous enseignera à l’heure même ce qu’il faudra dire.
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13Quelqu’un dit à Jésus, du milieu de la foule: Maître, dis à mon frère de partager avec moi notre héritage.
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
14Jésus lui répondit: O homme, qui m’a établi pour être votre juge, ou pour faire vos partages?
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15Puis il leur dit: Gardez-vous avec soin de toute avarice; car la vie d’un homme ne dépend pas de ses biens, fût-il dans l’abondance.
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16Et il leur dit cette parabole: Les terres d’un homme riche avaient beaucoup rapporté.
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17Et il raisonnait en lui-même, disant: Que ferai-je? Car je n’ai pas de place pour serrer ma récolte.
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18Voici, dit-il, ce que je ferai: j’abattrai mes greniers, j’en bâtirai de plus grands, j’y amasserai toute ma récolte et tous mes biens;
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
19et je dirai à mon âme: Mon âme, tu as beaucoup de biens en réserve pour plusieurs années; repose-toi, mange, bois, et réjouis-toi.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20Mais Dieu lui dit: Insensé! Cette nuit même ton âme te sera redemandée; et ce que tu as préparé, pour qui cela sera-t-il?
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21Il en est ainsi de celui qui amasse des trésors pour lui-même, et qui n’est pas riche pour Dieu.
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
22Jésus dit ensuite à ses disciples: C’est pourquoi je vous dis: Ne vous inquiétez pas pour votre vie de ce que vous mangerez, ni pour votre corps de quoi vous serez vêtus.
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
23La vie est plus que la nourriture, et le corps plus que le vêtement.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
24Considérez les corbeaux: ils ne sèment ni ne moissonnent, ils n’ont ni cellier ni grenier; et Dieu les nourrit. Combien ne valez-vous pas plus que les oiseaux!
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25Qui de vous, par ses inquiétudes, peut ajouter une coudée à la durée de sa vie?
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26Si donc vous ne pouvez pas même la moindre chose, pourquoi vous inquiétez-vous du reste?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27Considérez comment croissent les lis: ils ne travaillent ni ne filent; cependant je vous dis que Salomon même, dans toute sa gloire, n’a pas été vêtu comme l’un d’eux.
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
28Si Dieu revêt ainsi l’herbe qui est aujourd’hui dans les champs et qui demain sera jetée au four, à combien plus forte raison ne vous vêtira-t-il pas, gens de peu de foi?
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
29Et vous, ne cherchez pas ce que vous mangerez et ce que vous boirez, et ne soyez pas inquiets.
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
30Car toutes ces choses, ce sont les païens du monde qui les recherchent. Votre Père sait que vous en avez besoin.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31Cherchez plutôt le royaume de Dieu; et toutes ces choses vous seront données par-dessus.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32Ne crains point, petit troupeau; car votre Père a trouvé bon de vous donner le royaume.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33Vendez ce que vous possédez, et donnez-le en aumônes. Faites-vous des bourses qui ne s’usent point, un trésor inépuisable dans les cieux, où le voleur n’approche point, et où la teigne ne détruit point.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
34Car là où est votre trésor, là aussi sera votre cœur.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35Que vos reins soient ceints, et vos lampes allumées.
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36Et vous, soyez semblables à des hommes qui attendent que leur maître revienne des noces, afin de lui ouvrir dès qu’il arrivera et frappera.
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37Heureux ces serviteurs que le maître, à son arrivée, trouvera veillant! Je vous le dis en vérité, il se ceindra, les fera mettre à table, et s’approchera pour les servir.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38Qu’il arrive à la deuxième ou à la troisième veille, heureux ces serviteurs, s’il les trouve veillant!
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39Sachez-le bien, si le maître de la maison savait à quelle heure le voleur doit venir, il veillerait et ne laisserait pas percer sa maison.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40Vous aussi, tenez-vous prêts, car le Fils de l’homme viendra à l’heure où vous n’y penserez pas.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41Pierre lui dit: Seigneur, est-ce à nous, ou à tous, que tu adresses cette parabole?
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42Et le Seigneur dit: Quel est donc l’économe fidèle et prudent que le maître établira sur ses gens, pour leur donner la nourriture au temps convenable?
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43Heureux ce serviteur, que son maître, à son arrivée, trouvera faisant ainsi!
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44Je vous le dis en vérité, il l’établira sur tous ses biens.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45Mais, si ce serviteur dit en lui-même: Mon maître tarde à venir; s’il se met à battre les serviteurs et les servantes, à manger, à boire et à s’enivrer,
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46le maître de ce serviteur viendra le jour où il ne s’y attend pas et à l’heure qu’il ne connaît pas, il le mettra en pièces, et lui donnera sa part avec les infidèles.
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47Le serviteur qui, ayant connu la volonté de son maître, n’a rien préparé et n’a pas agi selon sa volonté, sera battu d’un grand nombre de coups.
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48Mais celui qui, ne l’ayant pas connue, a fait des choses dignes de châtiment, sera battu de peu de coups. On demandera beaucoup à qui l’on a beaucoup donné, et on exigera davantage de celui à qui l’on a beaucoup confié.
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49Je suis venu jeter un feu sur la terre, et qu’ai-je à désirer, s’il est déjà allumé?
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
50Il est un baptême dont je dois être baptisé, et combien il me tarde qu’il soit accompli!
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
51Pensez-vous que je sois venu apporter la paix sur la terre? Non, vous dis-je, mais la division.
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52Car désormais cinq dans une maison seront divisés, trois contre deux, et deux contre trois;
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53le père contre le fils et le fils contre le père, la mère contre la fille et la fille contre la mère, la belle-mère contre la belle-fille et la belle-fille contre la belle-mère.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54Il dit encore aux foules: Quand vous voyez un nuage se lever à l’occident, vous dites aussitôt: La pluie vient. Et il arrive ainsi.
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55Et quand vous voyez souffler le vent du midi, vous dites: Il fera chaud. Et cela arrive.
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56Hypocrites! Vous savez discerner l’aspect de la terre et du ciel; comment ne discernez-vous pas ce temps-ci?
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57Et pourquoi ne discernez-vous pas de vous-mêmes ce qui est juste?
57Чом же й про себе не судите право?
58Lorsque tu vas avec ton adversaire devant le magistrat, tâche en chemin de te dégager de lui, de peur qu’il ne te traîne devant le juge, que le juge ne te livre à l’officier de justice, et que celui-ci ne te mette en prison.
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59Je te le dis, tu ne sortiras pas de là que tu n’aies payé jusqu’à la dernière pite.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.