Luka 12
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1To tiah kroek laek ai kaminawk nawnto amkhueng o moe, maeto hoi maeto ang et o naah, anih mah a hnukbang kaminawk khaeah, Hmaloe koekah, angsah thaih Farasinawk ih taeh thung hoiah acoe oh.
1Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
2Amtueng thaih han ai ah khuk ih hmuen tidoeh om ai; panoek thaih han ai ah, hawk ih hmuen tidoeh om mak ai.
2Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
3To pongah khoving ah na thuih o ih lok to khodai ah thaih o tih; imthung ah naa ah thuih duem ih lok to imphu nuiah taphong o tih.
3Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
4Ampuinawk kang thuih o, Takpum paduek pacoengah, tidoeh sah thai ai kaminawk to zii o hmah.
4Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
5Toe na zit o han koi to kang thuih o coek han: a hum pacoengah, hell thungah va thaih, Anih to zii oh; ue, kang thuih o, Anih to zii oh.
5Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
6Parit tavaa pangato phoisa hnetto hoiah zawh o na ai maw? Toe hnetto thung ih maeto mataeng doeh Sithaw mah pahnet ai.
6Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
7Na lu nui ih sam mataeng doeh kroek boih. To pongah zii o hmah: nangcae loe parit tavaa pongah atho na oh o kue.
7Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
8Kang thuih o, Mi kawbaktih doeh kaminawk hmaa ah kai angdoe haih kami loe, Sithaw ih van kaminawk hmaa ah kami Capa mah anih to angdoe haih toeng tih:
8Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
9toe kaminawk hmaa ah kai pahnawt kami loe, Sithaw ih van kaminawk hmaa ah anih to ka pahnawt toeng han.
9Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
10Mi kawbaktih doeh kami Capa kasae thui kami loe, tahmenhaih om tih: toe Kacai Muithla kasae thui kami loe tahmenhaih om mak ai.
10І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
11Sineko ah lokcaek kaminawk hoi ukkungnawk hmaa ah ang hoih o naah, kawbangmaw lok ka pathim han, to tih ai boeh loe timaw ka pathim han, to tih ai boeh loe timaw ka thuih han, tito mawn o hmah:
11Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
12to atue nathuem roe ah na thuih han ih lok to Kacai Muithla mah na patuk tih, tiah a naa.
12бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
13Amkhueng kaminawk thung ih maeto mah anih khaeah, Patukkung, kam nawk mah qawk ang pazet hanah na thui paeh, tiah a naa.
13Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
14Toe Anih mah to kami khaeah, Kami, mi mah maw nanghnik salakah lokcaek han ih, to tih ai boeh loe qawk pazet hanah ang suek? tiah a naa.
14Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
15Jesu mah nihcae khaeah, Acoe oh, kamthlai hmoek koehhaih to ayae oh: kami hinghaih loe a tawnh ih hmuenmaenawk nuiah amha ai, tiah a naa.
15Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
16To pacoengah anih mah hae patahhaih lok hae nihcae khaeah thuih pae: angraeng maeto ih lawk loe thingthai qumpo paroeai tacawt:
16Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
17to pongah anih mah palung thungah, Thingthai qumpo suekhaih ahmuen ka tawn ai boeh, timaw ka sak han? tiah a poek.
17і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
18To pacoengah anih mah, Hae tiah ka sak han: tapupnawk to ka phraek moe, kalen kueah ka sak han; to ahmuen ah thingthai qumpo hoi hmuenmaenawk to ka suek boih han, tiah a thuih.
18І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
19Ka hinghaih pakhra khaeah, Kahing pakhra, saning kasawk ah patoh hanah hmuenmaenawk na patung mang boeh; kamongah om ah loe, caa ah, nae ah loe, kanawm ah khosah ah, tiah ka naa han, tiah a poek.
19І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
20Toe Sithaw mah anih khaeah, Nang kamthu, vai qum ah na hinghaih pakhra to dueh tih boeh: duek pacoengah to hmuenmaenawk to mi mah maw toep tih, tiah a naa.
20Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
21Angmah taham ah hmuenmae patung kami loe to tiah oh, anih loe Sithaw ah angraeng kami na ai ni, tiah a naa.
21Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
22Anih mah a hnukbang kaminawk khaeah, To pongah kang thuih o, Timaw ka caak han; takpum hanah, timaw kang khuk han, tiah na hing hanah mawn o hmah.
22Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим зʼодягнетесь.
23Hinghaih loe caaknaek pongah lokpui kue, takpum loe khukbuen pongah lokpui kue.
23Душа більша їжі, а тїло одежі.
24Pangaahnawk to poek o noek ah: nihcae loe cangti haeh o ai, cang doeh aat o ai; cang suekhaih im hoi tapup doeh tawn o ai; toe Sithaw mah nihcae to pacah: nangcae loe tavaanawk pongah atho na oh o kue na ai maw?
24Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
25Nangcae thungah mi mah maw mawnh pongah a hinghaih dong maeto thap thaih?
25Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
26Hmuen tetta mataeng doeh na sah o thai ai to mah, tipongah kalah hmuennawk pongah mawnhaih na tawnh o loe?
26Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
27Lily pawknawk kawbangmaw qoeng o tahang, tito poek o noek ah: nihcae loe toksah o ai, pathlah doeh kae o ai; toe kang thuih o, Solomon mah a lensawkhaih boih hoi amthoep naah hae apawk thung ih apawk maeto mataeng doeh pha ai vop.
27Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не зʼодягав ся, як одна з сих.
28Vaihni loe lawk ah oh, khawnbang ah loe hmai thungah vah han kaom, phroh mataeng doeh Sithaw mah to tih khoek to khukbuen hoiah pathoep nahaeloe; Aw tanghaih tamsi kaminawk, nangcae taoe cae loe kawkruk maw anih mah khukbuen hoiah pathoep tih?
28Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так зʼодягає; то як більше вас, маловіри?
29Timaw ka caak moe, ka naek han, tiah pakrong o hmah, palunghaenghaih doeh tawn o hmah.
29І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
30Long kaminawk mah ni to baktih hmuennawk to pakrong o: hae hmuennawk nang toeng o, tito nangcae Ampa mah panoek.
30того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
31Toe nangcae loe Sithaw mah siangpahrang ah ukhaih prae to pakrong oh; hae hmuennawk boih hae na thap pae tih.
31Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
32Tamsi tuucaanawk, zii o hmah; nangcae Ampa mah prae to nangcae khae paek han koeh.
32Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
33Na tawnh o ih hmuennawk to zaw oh loe, kamtang kaminawk khaeah paek oh; nangmacae hanah kaprawn thai ai phoisa bawm to sah oh, kamro thai ai, kamqu mah pha thai ai moe, karaa mah doeh caa thai ai, van prae ah tangka to patung oh.
33Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
34Na hmuenmae ohhaih ahmuen ah, na palungthin doeh om tih.
34Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
35Kaengkaeh angzaeng oh loe, hmaiim pa-aang o coek ah;
35Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
36Anih angzoh moe, thok takhuek naah, nihcae mah anih han thok paong pae phrat hanah, zu paluemhaih poihkung hoiah kamlaem, angmacae ih angraeng kazing kaminawk baktiah om oh.
36і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
37Angraeng angzoh naah iip ai ah kazing tamnanawk loe tahamhoih o: loktang kang thuih o, anih loe kaengkaeh angzaeng ueloe, buhcaak hanah nihcae to anghnusak tih, anih loe angzo ueloe, nihcae to caaknaek paek tih.
37Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
38Atue hnetto naah maw, to tih ai boeh loe thumto naah maw, angraeng angzoh naah a mikhnuk ah amsakcoek tamnanawk loe tahamhoih o.
38І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
39Toe hae hae panoek oh, im tawnkung mah natuek naah maw kamqu angzo tih, tiah panoek nahaeloe, a im amrosak han ai ah, anih mah toep tih.
39Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
40To pongah nangcae doeh amsak o coek ah: Kami Capa loe na poek o ai ih atue ah angzo tih, tiah a naa.
40Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
41Piter mah anih khaeah, Angraeng, na thuih ih patahhaih lok loe kaicae han ih maw, to tih ai boeh loe kaminawk boih han ih? tiah a naa.
41Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
42Angraeng mah, Atue mah phak naah kalah tamnanawk to buh pacah moe, angraeng mah imthung ukkung ah suek han ih oep kaom palungha im khenzawnkung loe mi maw?
42Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
43Angmah ih angraeng angzoh naah a mikhnuk ah toksah, tamna loe tahamhoih.
43Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
44Loktang kang thuih o, to kami loe angraeng mah tawnh ih hmuennawk boih nuiah ukkung ah suem tih.
44По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
45Toe to tamna mah, Ka angraeng loe angzo hnai mak ai, tiah a palung thung hoiah poek moe, tamna nongpa hoi nongpatanawk to a boh, a naek moe, a caak pacoengah, mu paqui nahaeloe,
45Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
46to tamna ih angraeng loe anih mah poek ai ih ani, panoek ai ih niah angzo tih, anih to takroek pat ueloe, tanghaih tawn ai kaminawk hoi nawnto a hak han koi ahmuen to paek tih.
46прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
47Angmah ih angraeng koehhaih to panoek, toe amsakcoek ai, angraeng koehhaih baktiah toksah ai tamna loe, bop pak palak tih.
47Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
48Toe angraeng koehhaih sak han panoek ai pongah hmuen sah pazae tamna loe, kana parai ah bop mak ai. Mi kawbaktih doeh kapop ah paek ih kami khaeah, kapop ah hni tih: kapop ah ap ih kami khaeah, kapop kue ah hni o tih.
48Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
49Long nuiah hmai pakhrak han ih ni kang zoh; hmai kangh boih ai ah loe ka koehhaih akoep ai.
49Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? — тільки щоб запалав уже.
50Toe tuinuemhaih paek hanah ka tawn vop; to tiah akoep ai karoek to kawkrukmaw ka patang vop tih!
50Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
51Long nuiah angdaehhaih ohsak hanah kang zoh, tiah na poek o maw? Kang thuih o, to tiah na ai ni; tapraek han ih ni kang zoh:
51Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
52vaihi hoi kamtong pangato kaom imthung takoh to ampraek o tih, thumto hoi hnetto, hnetto hoi thumto misa ah angcoeng o tih.
52буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
53Ampa hoi a capa, amno hoi a canu, amni hoi langah, misa ah angcoeng o ueloe, ampraek o tih, tiah a naa.
53Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
54Anih mah kaminawk khaeah, Niduem bang hoi angthawk tahang tamai to na hnuk o naah, nangcae mah, Kho angzo tih, tiah na thuih o; na thuih o ih baktih toengah, kho angzoh.
54Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
55Aloih bang ih takhi song naah loe, nangcae mah, Bae tih, tiah na thuih o; na thuih o ih baktih toengah oh.
55А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
56Nangcae angsah thaih kaminawk! Van hoi long hma ah kaom hmuen kawng loe na panoek o; toe tikhoe vaihi thuem ah kaom atue loe na panoek o ai loe?
56Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
57Ue, tipongah katoeng hmuen sak hanah na panoek o thai ai loe?
57Чом же й про себе не судите право?
58Na misa hoi nawnto lokcaekhaih im ah na caeh hoi naah, loklam ah anih hoi angdaehhaih to sah ah; to tih ai nahaeloe anih mah lokcaekkung khaeah na hoi tih, lokcaekkung mah angraeng khaeah na caeh haih ueloe, angraeng mah thongim thungah na va tih.
58Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
59Kang thuih o, rong han koi laiba na kii o ai karoek to na loih o mak ai, tiah a naa.
59Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.