Luka 16
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Anih loe a hnukbang kaminawk khaeah hae tiah thuih pae let, Angraeng maeto oh, anih loe phoisa pakuem kami maeto tawnh; to phoisa pakuem kami mah angraeng ih hmuennawk to pasaengh pae king boeh, tiah thuih pae o.
1Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
2To naah angraeng mah phoisa pakuem kami to kawk moe, Ka thaih ih na tamthang loe kawbangmaw oh? Na pakuem ih phoisa cazin to na patuek ah: nang loe kai ih phoisa pakuem kami ah na om mak ai boeh, tiah a naa.
2І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.
3To naah phoisa pakuem kami mah, kawbangmaw ka oh han boeh, phoisa pakuem kami ah ka ohhaih hoiah ka angraeng mah ang pathok boeh: kai loe long ka takae thai ai, minawk khaeah hnik han ih doeh ka zat koek.
3Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
4Phoisa pakuemhaih tok hoi pathok pacoengah, kaminawk mah angmacae im ah kai lak o thai hanah, ka sak han koi tok to ka panoek boeh, tiah a poek.
4Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.
5To pongah anih mah angraeng ih laiba tawn kaminawk to angmah khaeah kawk boih moe, hmaloe koek kami khaeah, Ka angraeng ih laiba nazetto maw na tawnh? tiah a dueng.
5І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
6Anih mah, Situi tahhaih boengloeng cumvaito, tiah a naa. Phoisa pakuem kami mah anih khaeah, Laiba cazin to na sin ah, karangah anghnu ah loe, quipangato ah tarik ah, tiah a naa.
6Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
7To pacoengah kalah maeto khaeah, Nang loe nazetto maw na coi? tiah a dueng. Anih mah, Canghum noekhaih cumvaito, tiah a naa. Phoisa pakuem kami mah anih khaeah, Laiba cazin to la ah loe, cumvai tazetto ah tarik ah, tiah a naa.
7Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
8Katoeng ai phoisa pakuem kami loe palunghahaih hoiah toksak pongah, angraeng mah anih to pakoeh: hae long nuiah kaom kaminawk loe a toksak o naah, aanghaih thung kaom kaminawk pongah doeh palungha o kue.
8І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.
9Kang thuih o, Katoeng ai long nui ih hmuenmae to nangmah ih ampui ah ohsak hanah patoh oh, to tiah ni na duek o naah, hmuenmae mah dungzan ohhaih ahmuen ah na om o sak tih.
9І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
10Hmuen zetta nuiah oepthok kami loe, hmuen zetpui nuiah doeh oepthoh: hmuen zetta nuiah oepthok ai kami loe hmuen zetpui nuiah doeh oepthok ai.
10Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
11To pongah long nui hmuen ah mataeng doeh oepthok ah na om ai nahaeloe, mi mah maw nang to angraeng tangtanghaih hmuen pakuemkung ah na suem tih.
11Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
12Minawk ih hmuen nuiah oepthok ah na om ai nahaeloe, mi mah maw nangmah ih hmuen ah kaom han koi hmuen to na paek tih?
12І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
13Kawbaktih tamna mah doeh angraeng hnetto ih toksak pakaep thai ai: angraeng maeto a hnukma moe, kalah maeto palung han oh; to tih ai boeh loe maeto patawnh moe, kalah maeto prawt han oh. Sithaw tok hoi long tok to na pakaep thai mak ai, tiah a naa.
13Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
14Phoisa palung hmoek Farasi kaminawk mah hae lok hae thaih o naah, anih to pahnui o thuih.
14Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
15Jesu mah nihcae khaeah, minawk hmaa ah loe katoeng kami baktiah na oh o; toe Sithaw mah loe nangcae ih palungthin to panoek: kaminawk hmaa ah kasang ah khingya ih hmuen loe Sithaw mikhnuk ah panuet thok hmuen ah ni oh.
15І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же знає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
16Kaalok hoi tahmaanawk ih lok loe Johan dung khoek to ni oh: to nathuem hoi kamtong Sithaw mah siangpahrang ah ukhaih prae tamthang to taphong o boeh, kaminawk boih mah a thungah akun thai hanah tha pathok o.
16Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобуває його.
17Kaalok tetta anghmat pongah loe, long hoi van anghmat han zoi kue.
17Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
18Mi kawbaktih doeh a zu to pakhrah moe, kalah nongpata la kami loe, a zu laep ah zaehaih sah kami ah oh: a sava mah pakhrak ih nongpata zu haih kami doeh, a zu leap ah zaehaih sah kami ah ni oh.
18Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
19Angraeng maeto oh, anih loe kahni kamling hoi kahoih puu kahni to angkuk moe, ni thokkruek kanawm acaeng.
19Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив що-дня пишно.
20Angraeng ih khongkha taengah, Lazaru, tiah ahmin kaom buh hni kami maeto oh, takpum loe ahmaa hoiah koi,
20Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
21anih loe angraeng ih caboi hoi kakrah caaknoinawk to caak hanah a koeh: toe uinawk angzoh o moe, anih ih ahmaa to palaeh pae o.
21і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
22Buh hnih kami loe duek, to naah van kaminawk mah anih to Abraham ih saoek ah tapom pae o: angraeng kami doeh duek toeng, anih loe aphum o.
22Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.
23Anih loe hell thungah patangkhang, van bang a khet tahang naah, Abraham saoek nuiah kaom, Lazaru to ahmuen kangthla hoiah a hnuk.
23І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.
24Anih loe hangh moe, Pa Abraham, ka nuiah palungnathaih tawn raeh, Lazarus mah a bangpazung to tui thungah nup moe, kai ih palai ah tui kangqai ang pacaa pae hanah patoeh raeh; kai loe hae ih hmai kangqong hoiah patang ka khang boeh, tiah a naa.
24І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
25Toe Abraham mah, Capa, nang loe na hing thungah kahoih hmuennawk to na hak, to baktih toengah Lazaru doeh kasae hmuennawk to a hak, tito panoek ah: toe anih loe vaihi monghaih to hnuk boeh moe, nang loe patang na khang boeh.
25Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
26Hae hmuennawk boih pacoengah, nang hoi kaicae salakah kalen parai tahawt to oh boeh: to pongah mi kawbaktih mah doeh hae ahmuen hoiah nang khaeah caeh thai mak ai, to baktih toengah mi kawbaktih mah doeh to ih ahmuen hoiah haeah angzo thai mak ai, tiah a naa.
26Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
27To naah angraeng mah, pa, tahmenhaih kang hnik, Lazaru to kam pa im ah patoeh raeh:
27Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
28nawkamya pangato ka tawnh vop; hae patangkhanghaih ahmuen ah nihcae angzoh o toeng han ai ah, Lazarus mah nihcae khaeah thui pae rae nasoe, tiah a naa.
28маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
29Abraham mah, anih khaeah, Mosi hoi tahmaanawk a tawnh o bae; nihcae ih lok to tahngai o nasoe, tiah a naa.
29Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
30Anih mah, to tih na ai ni, pa Abraham: kadueh thung hoiah kami maeto nihcae khaeah caeh nahaeloe, nihcae mah dawnpakhuem o tih, tiah a naa.
30Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
31Abraham mah anih khaeah, Nihcae mah Mosi hoi tahmaanawk ih lok to tahngai o ai nahaeloe, duek thung hoiah angthawk let kami mah nihcae to pacae khing cadoeh, tahngai o mak ai, tiah a naa.
31Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.