Luke 16
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jesus also said to His disciples, “There was a rich man whose manager was accused of wasting his possessions.
1Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
2So he called him in to ask, ‘What is this I hear about you? Turn in an account of your management, for you cannot be manager any longer.’
2І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.
3The manager said to himself, ‘What shall I do, now that my master is taking away my position? I am too weak to dig and too ashamed to beg.
3Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
4I know what I will do, so that after my removal from management, people will welcome me into their homes.’
4Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.
5And he called in each one of his master’s debtors. ‘How much do you owe my master?’ he asked the first.
5І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
6‘A hundred measures of olive oil,’ he answered. ‘Take your bill,’ said the manager. ‘Sit down quickly, and write fifty.’
6Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
7Then he asked another, ‘And how much do you owe?’ ‘A hundred measures of wheat,’ he replied. ‘Take your bill and write eighty,’ he told him.
7Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
8The master commended the dishonest manager because he had acted shrewdly. For the sons of this age are more shrewd in dealing with their own kind than are the sons of light.
8І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.
9I tell you, use worldly wealth to make friends for yourselves, so that when it is gone, they will welcome you into eternal dwellings.
9І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
10Whoever is faithful with very little will also be faithful with much, and whoever is dishonest with very little will also be dishonest with much.
10Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
11So if you have not been faithful with worldly wealth, who will entrust you with true riches?
11Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
12And if you have not been faithful with the belongings of another, who will give you belongings of your own?
12І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
13No servant can serve two masters. Either he will hate the one and love the other, or he will be devoted to the one and despise the other. You cannot serve both God and money.”
13Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
14The Pharisees, who were lovers of money, heard all of this and were scoffing at Jesus.
14Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
15So He said to them, “You are the ones who justify yourselves before men, but God knows your hearts. For what is prized among men is detestable before God.
15І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же знає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
16The Law and the Prophets were proclaimed until John. Since that time, the gospel of the kingdom of God is being preached, and everyone is forcing his way into it.
16Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобуває його.
17But it is easier for heaven and earth to pass away than for a single stroke of a pen to drop out of the Law.
17Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
18Anyone who divorces his wife and marries another woman commits adultery, and he who marries a divorced woman commits adultery.
18Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
19Now there was a rich man dressed in purple and fine linen, who lived each day in joyous splendor.
19Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив що-дня пишно.
20And a beggar named Lazarus lay at his gate, covered with sores
20Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
21and longing to be fed with the crumbs that fell from the rich man’s table. Even the dogs came and licked his sores.
21і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
22One day the beggar died and was carried by the angels to Abraham’s side. And the rich man also died and was buried.
22Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.
23In Hades, where he was in torment, he looked up and saw Abraham from afar, with Lazarus by his side.
23І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.
24So he cried out, ‘Father Abraham, have mercy on me and send Lazarus to dip the tip of his finger in water and cool my tongue. For I am in agony in this fire.’
24І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
25But Abraham answered, ‘Child, remember that during your lifetime you received your good things, while Lazarus received bad things. But now he is comforted here, while you are in agony.
25Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
26And besides all this, a great chasm has been fixed between us and you, so that even those who wish cannot cross from here to you, nor can anyone cross from there to us.’
26Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
27‘Then I beg you, father,’ he said, ‘send Lazarus to my father’s house,
27Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
28for I have five brothers. Let him warn them, so that they will not also end up in this place of torment.’
28маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
29But Abraham replied, ‘They have Moses and the prophets; let your brothers listen to them.’
29Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
30‘No, father Abraham,’ he said, ‘but if someone is sent to them from the dead, they will repent.’
30Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
31Then Abraham said to him, ‘If they do not listen to Moses and the prophets, they will not be persuaded even if someone rises from the dead.’”
31Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.