Luke 4
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Then Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness,
1Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2where for forty days He was tempted by the devil. He ate nothing during those days, and when they had ended, He was hungry.
2і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
3The devil said to Him, “If You are the Son of God, tell this stone to become bread.”
3І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4But Jesus answered, “It is written: ‘Man shall not live on bread alone.’”
4І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
5Then the devil led Him up to a high place and showed Him in an instant all the kingdoms of the world.
5І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6“I will give You authority over all these kingdoms and all their glory,” he said. “For it has been relinquished to me, and I can give it to anyone I wish.
6І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
7So if You worship me, it will all be Yours.”
7Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8But Jesus answered, “It is written: ‘Worship the Lord your God and serve Him only.’”
8І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9Then the devil led Him to Jerusalem and set Him on the pinnacle of the temple. “If You are the Son of God,” he said, “throw Yourself down from here.
9І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
10For it is written: ‘He will command His angels concerning You to guard You carefully;
10писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11and they will lift You up in their hands, so that You will not strike Your foot against a stone.’”
11і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
12But Jesus answered, “It also says, ‘Do not put the Lord your God to the test.’”
12І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
13When the devil had finished every temptation, he left Him until an opportune time.
13І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14Jesus returned to Galilee in the power of the Spirit, and the news about Him spread throughout the surrounding region.
14І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
15He taught in their synagogues and was glorified by everyone.
15І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
16Then Jesus came to Nazareth, where He had been brought up. As was His custom, He entered the synagogue on the Sabbath. And when He stood up to read,
16І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17the scroll of the prophet Isaiah was handed to Him. Unrolling it, He found the place where it was written:
17І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18“The Spirit of the Lord is on Me, because He has anointed Me to preach good news to the poor. He has sent Me to proclaim liberty to the captives and recovery of sight to the blind, to release the oppressed,
18Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19to proclaim the year of the Lord’s favor.”
19проповідувати рік Господень приятний.
20Then He rolled up the scroll, returned it to the attendant, and sat down. The eyes of everyone in the synagogue were fixed on Him,
20І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
21and He began by saying, “Today this Scripture is fulfilled in your hearing.”
21Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
22All spoke well of Him and marveled at the gracious words that came from His lips. “Isn’t this the son of Joseph?” they asked.
22І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23Jesus said to them, “Surely you will quote this proverb to Me: ‘Physician, heal yourself! Do here in Your hometown what we have heard that You did in Capernaum.’”
23І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
24Then He added, “Truly I tell you, no prophet is accepted in his hometown.
24Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25But I tell you truthfully that there were many widows in Israel in the time of Elijah, when the sky was shut for three and a half years and great famine swept over all the land.
25По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
26Yet Elijah was not sent to any of them, but to the widow of Zarephath in Sidon.
26та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
27And there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet. Yet not one of them was cleansed—only Naaman the Syrian.”
27І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28On hearing this, all the people in the synagogue were enraged.
28І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29They got up, drove Him out of the town, and led Him to the brow of the hill on which the town was built, in order to throw Him over the cliff.
29і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30But Jesus passed through the crowd and went on His way.
30Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31Then He went down to Capernaum, a town in Galilee, and on the Sabbath He began to teach the people.
31і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32They were astonished at His teaching, because His message had authority.
32І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33In the synagogue there was a man possessed by the spirit of an unclean demon. He cried out in a loud voice,
33І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34“Ha! What do You want with us, Jesus of Nazareth? Have You come to destroy us? I know who You are—the Holy One of God!”
34кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35But Jesus rebuked the demon. “Be silent!” He said. “Come out of him!” At this, the demon threw the man down before them all and came out without harming him.
35І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
36All the people were overcome with amazement and asked one another, “What is this message? With authority and power He commands the unclean spirits, and they come out!”
36І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
37And the news about Jesus spread throughout the surrounding region.
37І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
38After Jesus had left the synagogue, He went to the home of Simon, whose mother-in-law was suffering from a high fever. So they appealed to Jesus on her behalf,
38Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39and He stood over her and rebuked the fever, and it left her. And she got up at once and began to serve them.
39І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40At sunset, all who were ill with various diseases were brought to Jesus, and laying His hands on each one, He healed them.
40Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41Demons also came out of many people, shouting, “You are the Son of God!” But He rebuked the demons and would not allow them to speak, because they knew He was the Christ.
41Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42At daybreak, Jesus went out to a solitary place, and the crowds were looking for Him. They came to Him and tried to keep Him from leaving.
42Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43But Jesus told them, “I must preach the good news of the kingdom of God to the other towns as well, because that is why I was sent.”
43Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44And He continued to preach in the synagogues of Judea.
44І проповідував по школах Галилейських.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.