Luke 10
Berean Standard BibleTranslation
Berean Standard Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1After this, the Lord appointed seventy-two others and sent them two by two ahead of Him to every town and place He was about to visit.
1Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2And He told them, “The harvest is plentiful, but the workers are few. Ask the Lord of the harvest, therefore, to send out workers into His harvest.
2Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3Go! I am sending you out like lambs among wolves.
3Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4Carry no purse or bag or sandals. Do not greet anyone along the road.
4Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
5Whatever house you enter, begin by saying, ‘Peace to this house.’
5У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6If a man of peace is there, your peace will rest on him; if not, it will return to you.
6і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7Stay at the same house, eating and drinking whatever you are offered. For the worker is worthy of his wages. Do not move around from house to house.
7У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8If you enter a town and they welcome you, eat whatever is set before you.
8І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
9Heal the sick who are there and tell them, ‘The kingdom of God is near you.’
9і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
10But if you enter a town and they do not welcome you, go into the streets and declare,
10У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11‘Even the dust of your town that clings to our feet, we wipe off as a testimony against you. Yet be sure of this: The kingdom of God is near.’
11І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12I tell you, it will be more bearable on that day for Sodom than for that town.
12Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
13Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! For if the miracles that were performed in you had been performed in Tyre and Sidon, they would have repented long ago, sitting in sackcloth and ashes.
13Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14But it will be more bearable for Tyre and Sidon at the judgment than for you.
14Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
15And you, Capernaum, will you be lifted up to heaven? No, you will be brought down to Hades!
15І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
16Whoever listens to you listens to Me; whoever rejects you rejects Me; and whoever rejects Me rejects the One who sent Me.”
16Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17The seventy-two returned with joy and said, “Lord, even the demons submit to us in Your name.”
17І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18So He told them, “I saw Satan fall like lightning from heaven.
18Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19Behold, I have given you authority to tread on snakes and scorpions, and over all the power of the enemy. Nothing will harm you.
19Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
20Nevertheless, do not rejoice that the spirits submit to you, but rejoice that your names are written in heaven.”
20Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21At that time Jesus rejoiced in the Holy Spirit and declared, “I praise You, Father, Lord of heaven and earth, because You have hidden these things from the wise and learned, and revealed them to little children. Yes, Father, for this was well-pleasing in Your sight.
21Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22All things have been entrusted to Me by My Father. No one knows who the Son is except the Father, and no one knows who the Father is except the Son and those to whom the Son chooses to reveal Him.”
22Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23Then Jesus turned to the disciples and said privately, “Blessed are the eyes that see what you see.
23І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24For I tell you that many prophets and kings desired to see what you see but did not see it, and to hear what you hear but did not hear it.”
24глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25One day an expert in the law stood up to test Him. “Teacher,” he asked, “what must I do to inherit eternal life?”
25І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
26“What is written in the Law?” Jesus replied. “How do you read it?”
26Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
27He answered, “‘Love the Lord your God with all your heart and with all your soul and with all your strength and with all your mind’ and ‘Love your neighbor as yourself.’”
27Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28“You have answered correctly,” Jesus said. “Do this and you will live.”
28Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29But wanting to justify himself, he asked Jesus, “And who is my neighbor?”
29Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
30Jesus took up this question and said, “A man was going down from Jerusalem to Jericho when he fell into the hands of robbers. They stripped him, beat him, and went away, leaving him half dead.
30Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
31Now by chance a priest was going down the same road, but when he saw him, he passed by on the other side.
31Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32So too, when a Levite came to that spot and saw him, he passed by on the other side.
32Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33But when a Samaritan on a journey came upon him, he looked at him and had compassion.
33Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34He went to him and bandaged his wounds, pouring on oil and wine. Then he put him on his own animal, brought him to an inn, and took care of him.
34і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35The next day he took out two denarii and gave them to the innkeeper. ‘Take care of him,’ he said, ‘and on my return I will repay you for any additional expense.’
35а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36Which of these three do you think was a neighbor to the man who fell into the hands of robbers?”
36Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37“The one who showed him mercy,” replied the expert in the law. Then Jesus told him, “Go and do likewise.”
37Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
38As they traveled along, Jesus entered a village where a woman named Martha welcomed Him into her home.
38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39She had a sister named Mary, who sat at the Lord’s feet listening to His message.
39А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40But Martha was distracted by all the preparations to be made. She came to Jesus and said, “Lord, do You not care that my sister has left me to serve alone? Tell her to help me!”
40Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41“Martha, Martha,” the Lord replied, “you are worried and upset about many things.
41Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42But only one thing is necessary. Mary has chosen the good portion, and it will not be taken away from her.”
42одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.