Lukaj 10
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1MURIN mepukat Kaun o pil kotin piladar ijiakan o porone irail wei mo a ni wad riamen, en kakan jili nan kanim laud o tikitik kan, waja me a pein pan kotilan ia.
1Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2A kotin majani on irail: Rak me kalaimun, a toun dodok me malaulau; poeki ren Kaun en rak, en kadarala toun dodok nan a rak.
2Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3Komail kola; kilan, I kadar komail la dueta jippul akan nan pun en kidi en wei akan.
3Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4Komail der wewa ed en moni, de ed en jailok, de jut, o der ranamau on meamen nani al o.
4Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
5A ma komail pan pedelon on nan im eu, komail pan inda maj: Popol en mimi nan im wet!
5У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6A ma popol amen mi waja o, omail popol pan mimieta re a, a ma jo, omail popol pan pure don komail.
6і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7A komail pan mimieta nan im ota, o mana o nim, me mi re ’rail pwe toun dodok me waron pwain a. Komail der pedoi jan nan eu im ap kolon on nan eu.
7У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8A ma komail pan pedelon nan eu kanim, o re pan kajamo komail, i waja komail pan tunole, me pan wijike don komail.
8І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
9O kakelada me jomau kan, me mi waja o, o kaire kin irail: Wein Kot koren don komail.
9і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
10A ma komail pan pedelon nan eu kanim, o re jota pan kajamo komail, i waja komail pan pedoi nani al indada:
10У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11Pil pwel par, me ko don kit nan omail kanim, jipede don komail; ari jo, komail en aja, me wein Kot koren don komail.
11І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12I indai on komail, nan a pan manai on Jodom ni ran o jan kanim o.
12Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
13Juedi on uk Korajim! Juedi on Petjaida! Pwe ma manaman akan, me wiaui on uk er, wiaui on Tiruj o Jidon, nan melel, re pan kalula nan tuk en likau o nan paj.
13Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14A a pan manai on Tiruj o Jidon ni kadeik o jan komail.
14Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
15A koe Kapernaum, me paidar nanlan, pan pijikondi on nan pweleko.
15І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
16Me roneron komail, nan a kin roneron ia; o me mamaleki komail, nan a kin mamaleki ia. O me mamaleki, ia, nan a kin mamaleki, me kadar ia do.
16Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17Me ijiakan ap puredo, pereperen potoan on: Main, pil tewil akan udi on kit ni mar omui.
17І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18A kotin majani on irail: I kilaner Jatan likamata liol a pupedi jan nanlan.
18Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19Kilan, I ki on komail manaman, en tiakedi jerpent o jkorpion, o en poedi kel en imwintiti karoj. O jota meakot pan kajuedi on komail,
19Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
20Ari jo, komail der peren kida, me nen akan kin udi on komail, a komail peren kida me ad omail intinidier nanlan.
20Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21Ni auer ota Iejuj kotin perenda ni nen e majani: I kapina komui, Jam ai, kaun pan lan o jappa, me komui okila mepukat jan me lolekon o koiok kan, ap kajale on jeri pwelel akan! Ei Jam ai, pwe iduen me komui kupukupura.
21Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22Meakaroj muei on ia er jan ren Jam ai, o jota me aja japwilim a ol, pwe Jam eta. O jota me aja Jam, pwe japwilim a ol eta, o me japwilim a Ol pan kajale on.
22Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23I ap kotin jaupei don tounpadak kan, majani on irail eta: Meid pai por en maj akan me udial, me komail udialer.
23І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24Pwe I indai on komail, jaukop o nanmarki kan toto anane udial, me komail kin ududial, a re jota kilaner; a re men ronada, me komail kin roneron, ap jota ronadar.
24глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25A kilan, jaunkawewe men ap uda, kajonejon i potoan on: Jaunpadak, da me i en wiada. Pwen jojoki maur ioutuk?
25І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
26A kotin majani on i: Da me intinidier nan kapun o? Daduen om dondoropwe?
26Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
27A japen indada: Koe en pokon Kaun om Kot monion omunjok, o nen om unjok, o kel om unjok. o om Iamelam unjok, o men imp om dueta pein koe.
27Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28A kotin majani on i: Koe meid japen inen, wiada mepukat, a koe pan maurela.
28Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29A ap men ak kapunki pein I indan Iejuj: A ij men imp ai?
29Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
30A Iejuj kotin japen majani: Aramaj amen momait jan Ierujalem kodila leriko ap lodi on lolap akai, me ter jan a likau kan, o kame i, rap koieila; i ari pan mela.
30Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
31A jamero amen momaitela nani al ota. A ni a kilan i, ap daulul wei jan.
31Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32A leap amen pil dueta. Ni a leler waja o, kilan i, ap daulul wei jan.
32Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33A ol en Jamaria amen jailok jili ap pil weid waja o. Ni a kilaner i ap pokela,
33Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34Kola re a, o kidim pena a pwal akan, ap ki on le o wain lole o kamondi i pon dake pa man o, wala nan im en kairu eu, apapwali i.
34і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35Manda a pan jamala, ap ki on kaun en im o denar riau indan i: Apapwali i! A ma mekij pan dauli, i pan kapunala, ni ai pan puredo.
35а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36A ij ren ir jilimen, me koe wiaki men impan ol o, me lodi on lolap oko?
36Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37A japen: Me wiadar dodok kadek on i. Iejuj ap kotin majani on i: Ari, kowei alajan!
37Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
38A kadekadeo ni ar kotin jailokela, a kotilon on nan kijin kanim eu. Li amen mi waja o, ad a Marta, me kajamo i Ion on nan im a.
38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39Ri a li amen mia, me ad a Maria, me momod ni aluwilu en Iejuj, roneron a majan.
39А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40A Marta kajopijokki pein i a papa i. I ari potodo potoan on: Main, re jota kotin kupuroki ri ai li, me jota kin ian ia dodok? Re kotin padaki on i, en jauaja ia.
40Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41A Iejuj kotin japen majani on i: Marta, Marta, koe meid nonki o jopijokki okotme.
41Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42A me ta kot me kajampwal. Maria piladar pwaij mau, me jota pan katia jan.
42одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.