Lukaj 23
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1TOUN pokon karoj ap kajinenda kalualan i ren Pilatuj.
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2Irail ari pikikidi impimpa i indada: Je diarada lap men et, me a kin kaweid japun aramaj akan o inapwiedi, ender nopwei on nanmarki, ap inda, me dene pein i Krijtuj o nanmarki.
2І стали винувати Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
3Pilatuj ari idok re a majani: Nanmarki en Juj akan komui? A kotin japen i majani: Komui me inda.
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4Pilatuj ap majani on jamero lapalap akan o pokon o: Jota dip, me i diar ren aramaj men et.
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5A irail nidinideki i indada: A kin kapeida aramaj ni a kaukawewe jili nan Iudaa, tapiada Kalilaa kokodo lel jap wet.
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всїй Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
6Pilatuj lao ronadar Kalilaa, ap idok, ma i aramaj en Kalilaa men.
6Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7A i lao ronadar, me kijan toun wein Erodej, ap kadarala I en Erodej, me pil kotikot Ierujalem ni ran oko.
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8Erodej lao majani Iejuj, ap perenda kaualap, pwe me warai a kin anane udial i, pweki me toto a ronadar iran i, o a pil kaporoporeki, me a pan udial kilel eu jan re a.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9I ari kalelapok re a ni majan toto. A i jota kotin man japen i.
9Питав же Його словами многими; Він же нїчого не відказав йому.
10A jamero lapalap o jaunkawewe kan kajinenda o impimpa I kaualap.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11A Erodej o na jaunpei kan mamaleki i o likauki i likau puetepuet o kapure won i ren Pilatuj.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, одягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12A ni ran ota Pilatuj o Erodej injenemau pena, pwe maj o ira imwintiti pena.
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня: жили бо перше, ворогуючи між собою.
13A Pilatuj kapokon pena jamero lapalap, o monjap, o aramaj akan,
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14Ap majani on irail: Komail wa don ia aramaj men et, dene kaweid japun aramaj akan. A kilan, i kalekalelapok re a mo ’mail, ap jota dip, me i diar ren aramaj men et, duen me komail katikatipiaki i.
14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15Erodej pil jo, pwe i kadar won i komail. A kilan, jota me a wiadar pwen kame kila i.
15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.
16Ari, i pan woki i ap lapwada.
16То, покаравши, відпущу Його.
17Pwe a pan udan lapwa dan irail meamen nin kamadip o.
17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)
18Irail karoj ap likelikwir indada: Kajapokela men et o lapwa don kit Parapaj!
18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,
19Me lokidokilar nan imaten aki moromoron eu o kamela en aramaj amen, me wiauier nan kanim o.
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.
20Pilatuj ari men lapwada Iejuj, ap pil majani on irail.
20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.
21A irail likelikwir indada: Kalopuela, kalopuela i!
21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22A majani on irail kajilepak: Pwe me jued da, me a wiadar? Jota me i diaradar re a, me i en kamata kila. Ari, i pan woki i ap lapwada.
22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23A irail nantion weriwereda nidinidiki i, me a en lopuela; o ar weriwer o en jamero lapalap akan lalaudelar.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24Pilatuj ap inda, me ar poeki poek en pwaida,
24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25Ap lapwada i, me lokido kilar nan imaten aki moromoron eu o kamela en aramaj amen, me irail poeki, ap mueid on irail Iejuj, en wiai on i duen injen arail.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26O ni arail kalua wei i, re ap jaikidi Jimon men Kirene, me kodo jan nan jap o. Ir ari kidan po a lopu, pwen wala murin Iejuj.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27O pokon kalaimun idauenla i, o li kai me janejan o mamaukeki i.
27Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28Jejuj kotin jaupei don irail majani: Li en Ierujalem akan, ender janejan kin ia, a janejan kin pein komail o noumail jeri kan.
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
29Pwe kilan, ni ran oko kokodo aramaj pan indinda: Meid pai li dapwan o irail me jota naitik, o didi kan, me jota kadidi!
29Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30Re ap pan pikikidi ekeker on nana kan: Pupedi on po at! O on dol akan: Kadupal kit edi!
30Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
31Pwe ma re wiadar mepukat on tuka maur, da me re pan wia on tuka monedi?
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32A pil lolap riamen ian i kalua wei kamela.
32Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
33Irail lao lei waja, me adaneki pondal en mon, ap kalo puela i o me lolap oko, amen ni pali maun o amen ni pali main.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
34Iejuj ap kotin majani: Jam (ai), Kom kotin maki on irail, pwe irail jaja, me re wiawia. Irail ari nene pajan japwilim a likau kan o kadoropwa kida.
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35Aramaj me u kankakil o monjap akan ian irail kapikapiti I indada: A kamaureda akai, i en kamaureda pein i, ma i Krijtuj japwilim en Kot.
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36A jaunpei kan pil kapikapiti i, kai on i, ki on i pinika,
36Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37Indada: Ma koe Nanmarki en Juj akan, en kapitila pein uk.
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38A pil intin eu, me intinidier ponanen i ni lokaia en Krik, o Latain, o Ipru: let Nanmarki en Juj akan.
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39A amen ren lolap oko, me lanadar, lalaue i indada: Kaidin koe Krijtuj Kapit i jan pein uk o kit!
39Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40Me teio ap japen, kapun on i indada: Koe pil jota majak Kot ni om ian kadeik wet?
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
41Pwe ata kalokolok me pun, pwe iduen ata wiawia kan, a ol men et jota wiadar meakot me jued.
41Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
42Ap potoan on Iejuj: Main, re kotin kupura ia, lao re kotida nan wei ar.
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43Iejuj ap kotin majani on i: Melel I indai on uk, ran wet koe pan ian ia mi nan paradij.
43І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
44Ni auer kawonu ap rotorotala nan jap karoj lao lel auer kaduau,
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
45O katipin rotorotala, o likau en pera en im en kaudok o dei pajan jan poa lei pa.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46Iejuj ap kotin kapitie laudeda majani: Jam (ai), i muei dalan nen i nan lim omui kan. A lao kotin majanier met, ap kotin poular.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
47A jaumaj en jaunpei o, ni a kilaner me wiauier, ap kapikapina Kot indada: Melel, aramaj men et me pun.
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48O aramaj karoj me pokon penaer pwen ian kilan, lao kilaner me wiauier, ap pikir maramar arail o pure pajan.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49A kompokepa kan karoj o li akan, me idauendo i jan Kalilaa, u kailawei, kilekilan mepukat.
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50O kilan ol amen, me mar a Iojep, jaunkapun amen, ol mau o pun amen,
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51Me jota apali on irail ni ar kapukapun o wiawia kan, men Arimatia, kanim eu en ludiia, me pil auiaui wein Kot,
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
52I me poto don Pilatuj poekipoeki kalep en Iejuj.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53I ari kidi jan i o kidimki pena likau linen kajelel o kidi on nan joujou, me weiweida nan paip, waja me jaikenta amen jaredi ia.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висїченому, де нїколи нїхто не лежав.
54A ran o ran en kaonop o japat korendor.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
55A li akan, me ian i kodido jan Kalilaa, pil ian udial joujou o, waja me kalep a nekinekid ia.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тїло Його.
56Irail ap purer o kaonopada potik kai o men ujor, re ap kamol ni ran en japat duen kujoned o.
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповідї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.