Luke 23
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The whole company of them rose up and brought him before Pilate.
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2They began to accuse him, saying, “We found this man perverting the nation, forbidding paying taxes to Caesar, and saying that he himself is Christ, a king.”
2І стали винувати Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертає народ і забороняє кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос-цар.
3Pilate asked him, “Are you the King of the Jews?” He answered him, “So you say.”
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4Pilate said to the chief priests and the multitudes, “I find no basis for a charge against this man.”
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5But they insisted, saying, “He stirs up the people, teaching throughout all Judea, beginning from Galilee even to this place.”
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всїй Юдеї, почавши від Галилеї аж посї.
6But when Pilate heard Galilee mentioned, he asked if the man was a Galilean.
6Пилат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7When he found out that he was in Herod’s jurisdiction, he sent him to Herod, who was also in Jerusalem during those days.
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8Now when Herod saw Jesus, he was exceedingly glad, for he had wanted to see him for a long time, because he had heard many things about him. He hoped to see some miracle done by him.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9He questioned him with many words, but he gave no answers.
9Питав же Його словами многими; Він же нїчого не відказав йому.
10The chief priests and the scribes stood, vehemently accusing him.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11Herod with his soldiers humiliated him and mocked him. Dressing him in luxurious clothing, they sent him back to Pilate.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, одягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12Herod and Pilate became friends with each other that very day, for before that they were enemies with each other.
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня: жили бо перше, ворогуючи між собою.
13Pilate called together the chief priests, the rulers, and the people,
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14and said to them, “You brought this man to me as one that perverts the people, and behold, having examined him before you, I found no basis for a charge against this man concerning those things of which you accuse him.
14каже до них: Привели ви менї чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, нїякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15Neither has Herod, for I sent you to him, and see, nothing worthy of death has been done by him.
15та й нї Ірод; посилав бо Його до него, й ось нїчого достойного смерти не знайдено в Ньому.
16I will therefore chastise him and release him.”
16То, покаравши, відпущу Його.
17Now he had to release one prisoner to them at the feast.
17(Треба ж йому було відпускати їм що-сьвята одного.)
18But they all cried out together, saying, “Away with this man! Release to us Barabbas!”—
18Закричали ж вони всї разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам Вараву,
19one who was thrown into prison for a certain revolt in the city, and for murder.
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городї, і за убийство, вкинуто в темницю.
20Then Pilate spoke to them again, wanting to release Jesus,
20Знов же Пилат покликнув, хотївши відпустити Ісуса.
21but they shouted, saying, “Crucify! Crucify him!”
21Вони ж кричали: Розпни, розпни Його!
22He said to them the third time, “Why? What evil has this man done? I have found no capital crime in him. I will therefore chastise him and release him.”
22Він же втретє каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23But they were urgent with loud voices, asking that he might be crucified. Their voices and the voices of the chief priests prevailed.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи, Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24Pilate decreed that what they asked for should be done.
24Пилат же присудив, щоб сталось по просьбі їх.
25He released him who had been thrown into prison for insurrection and murder, for whom they asked, but he delivered Jesus up to their will.
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26When they led him away, they grabbed one Simon of Cyrene, coming from the country, and laid the cross on him to carry it after Jesus.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27A great multitude of the people followed him, including women who also mourned and lamented him.
27Ійшло ж слїдом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28But Jesus, turning to them, said, “Daughters of Jerusalem, don’t weep for me, but weep for yourselves and for your children.
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по менї, а по собі плачте і по дїтях ваших.
29For behold, the days are coming in which they will say, ‘Blessed are the barren, the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.’
29Бо ось прийдуть днї, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30Then they will begin to tell the mountains, ‘Fall on us!’ and tell the hills, ‘Cover us.’
30Тодї стануть говорити горам: Упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте нас.
31For if they do these things in the green tree, what will be done in the dry?”
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32There were also others, two criminals, led with him to be put to death.
32Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
33When they came to the place that is called “The Skull”, they crucified him there with the criminals, one on the right and the other on the left.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
34Jesus said, “Father, forgive them, for they don’t know what they are doing.” Dividing his garments among them, they cast lots.
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35The people stood watching. The rulers with them also scoffed at him, saying, “He saved others. Let him save himself, if this is the Christ of God, his chosen one!”
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36The soldiers also mocked him, coming to him and offering him vinegar,
36Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37and saying, “If you are the King of the Jews, save yourself!”
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38An inscription was also written over him in letters of Greek, Latin, and Hebrew: “THIS IS THE KING OF THE JEWS.”
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39One of the criminals who was hanged insulted him, saying, “If you are the Christ, save yourself and us!”
39Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40But the other answered, and rebuking him said, “Don’t you even fear God, seeing you are under the same condemnation?
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
41And we indeed justly, for we receive the due reward for our deeds, but this man has done nothing wrong.”
41Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
42He said to Jesus, “Lord, remember me when you come into your Kingdom.”
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43Jesus said to him, “Assuredly I tell you, today you will be with me in Paradise.”
43І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
44It was now about the sixth hour, and darkness came over the whole land until the ninth hour.
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
45The sun was darkened, and the veil of the temple was torn in two.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46Jesus, crying with a loud voice, said, “Father, into your hands I commit my spirit!” Having said this, he breathed his last.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
47When the centurion saw what was done, he glorified God, saying, “Certainly this was a righteous man.”
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48All the multitudes that came together to see this, when they saw the things that were done, returned home beating their chests.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49All his acquaintances and the women who followed with him from Galilee stood at a distance, watching these things.
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50Behold, there was a man named Joseph, who was a member of the council, a good and righteous man
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51(he had not consented to their counsel and deed), from Arimathaea, a city of the Jews, who was also waiting for God’s Kingdom.
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподївавсь царства Божого;
52This man went to Pilate, and asked for Jesus’ body.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусового.
53He took it down and wrapped it in a linen cloth, and laid him in a tomb that was cut in stone, where no one had ever been laid.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висїченому, де нїколи нїхто не лежав.
54It was the day of the Preparation, and the Sabbath was drawing near.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
55The women who had come with him out of Galilee followed after, and saw the tomb and how his body was laid.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тїло Його.
56They returned and prepared spices and ointments. On the Sabbath they rested according to the commandment.
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповідї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.