Luke 4
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness
1Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2for forty days, being tempted by the devil. He ate nothing in those days. Afterward, when they were completed, he was hungry.
2і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
3The devil said to him, “If you are the Son of God, command this stone to become bread.”
3І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4Jesus answered him, saying, “It is written, ‘Man shall not live by bread alone, but by every word of God.’”
4І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
5The devil, leading him up on a high mountain, showed him all the kingdoms of the world in a moment of time.
5І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6The devil said to him, “I will give you all this authority and their glory, for it has been delivered to me, and I give it to whomever I want.
6І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
7If you therefore will worship before me, it will all be yours.”
7Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8Jesus answered him, “Get behind me, Satan! For it is written, ‘You shall worship the Lord your God, and you shall serve him only.’”
8І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9He led him to Jerusalem and set him on the pinnacle of the temple, and said to him, “If you are the Son of God, cast yourself down from here,
9І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
10for it is written, ‘He will put his angels in charge of you, to guard you;’
10писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11and, ‘On their hands they will bear you up, lest perhaps you dash your foot against a stone.’”
11і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
12Jesus answering, said to him, “It has been said, ‘You shall not tempt the Lord your God.’”
12І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
13When the devil had completed every temptation, he departed from him until another time.
13І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee, and news about him spread through all the surrounding area.
14І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
15He taught in their synagogues, being glorified by all.
15І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
16He came to Nazareth, where he had been brought up. He entered, as was his custom, into the synagogue on the Sabbath day, and stood up to read.
16І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17The book of the prophet Isaiah was handed to him. He opened the book, and found the place where it was written,
17І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18“The Spirit of the Lord is on me, because he has anointed me to preach good news to the poor. He has sent me to heal the broken hearted, to proclaim release to the captives, recovering of sight to the blind, to deliver those who are crushed,
18Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19and to proclaim the acceptable year of the Lord.”
19проповідувати рік Господень приятний.
20He closed the book, gave it back to the attendant, and sat down. The eyes of all in the synagogue were fastened on him.
20І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
21He began to tell them, “Today, this Scripture has been fulfilled in your hearing.”
21Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
22All testified about him and wondered at the gracious words which proceeded out of his mouth; and they said, “Isn’t this Joseph’s son?”
22І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23He said to them, “Doubtless you will tell me this proverb, ‘Physician, heal yourself! Whatever we have heard done at Capernaum, do also here in your hometown.’”
23І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
24He said, “Most certainly I tell you, no prophet is acceptable in his hometown.
24Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25But truly I tell you, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up three years and six months, when a great famine came over all the land.
25По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
26Elijah was sent to none of them, except to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.
26та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
27There were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet, yet not one of them was cleansed, except Naaman, the Syrian.”
27І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28They were all filled with wrath in the synagogue as they heard these things.
28І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29They rose up, threw him out of the city, and led him to the brow of the hill that their city was built on, that they might throw him off the cliff.
29і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30But he, passing through the middle of them, went his way.
30Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31He came down to Capernaum, a city of Galilee. He was teaching them on the Sabbath day,
31і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32and they were astonished at his teaching, for his word was with authority.
32І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33In the synagogue there was a man who had a spirit of an unclean demon; and he cried out with a loud voice,
33І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34saying, “Ah! what have we to do with you, Jesus of Nazareth? Have you come to destroy us? I know who you are: the Holy One of God!”
34кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35Jesus rebuked him, saying, “Be silent and come out of him!” When the demon had thrown him down in the middle of them, he came out of him, having done him no harm.
35І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
36Amazement came on all and they spoke together, one with another, saying, “What is this word? For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out!”
36І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
37News about him went out into every place of the surrounding region.
37І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
38He rose up from the synagogue and entered into Simon’s house. Simon’s mother-in-law was afflicted with a great fever, and they begged him to help her.
38Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39He stood over her and rebuked the fever, and it left her. Immediately she rose up and served them.
39І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40When the sun was setting, all those who had any sick with various diseases brought them to him; and he laid his hands on every one of them, and healed them.
40Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41Demons also came out of many, crying out and saying, “You are the Christ, the Son of God!” Rebuking them, he didn’t allow them to speak, because they knew that he was the Christ.
41Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42When it was day, he departed and went into an uninhabited place and the multitudes looked for him, and came to him, and held on to him, so that he wouldn’t go away from them.
42Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43But he said to them, “I must preach the good news of God’s Kingdom to the other cities also. For this reason I have been sent.”
43Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44He was preaching in the synagogues of Galilee.
44І проповідував по школах Галилейських.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.