Lucas 4
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jesus, cheio do Espírito Santo, voltou do Jordão e foi guiado pelo Espírito ao deserto
1Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
2por quarenta dias, sendo tentado pelo diabo. Ele não comeu nada naqueles dias. Depois, quando terminaram, ele teve fome.
2і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
3O diabo lhe disse: “Se você é o Filho de Deus, mande que esta pedra se transforme em pão.”
3І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
4Jesus lhe respondeu, dizendo: “Está escrito: 'Nem só de pão viverá o homem, mas de toda palavra de Deus.'”
4І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
5O diabo, levando-o a um alto monte, mostrou-lhe todos os reinos do mundo num instante.
5І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
6O diabo lhe disse: “Eu lhe darei toda esta autoridade e a glória deles, pois isso me foi entregue, e eu o dou a quem eu quiser.
6І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
7Portanto, se você me adorar, tudo será seu.”
7Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
8Jesus lhe respondeu: “Afaste-se de mim, Satanás! Pois está escrito: 'Ao Senhor, seu Deus, você adorará, e só a ele servirá.'”
8І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
9Ele o levou a Jerusalém, colocou-o no pináculo do templo e lhe disse: “Se você é o Filho de Deus, jogue-se daqui para baixo,
9І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
10pois está escrito: 'Aos seus anjos ele dará ordens a seu respeito, para o guardar;'
10писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
11e, 'Eles o susterão em suas mãos, para que você não tropece em alguma pedra.'”
11і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
12Jesus, respondendo, disse-lhe: “Foi dito: 'Você não tentará o Senhor, seu Deus.'”
12І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
13Quando o diabo terminou toda tentação, afastou-se dele até outra ocasião.
13І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
14Jesus voltou no poder do Espírito para a Galileia, e as notícias sobre ele se espalharam por toda a região ao redor.
14І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
15Ele ensinava nas sinagogas deles, sendo glorificado por todos.
15І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
16Ele foi a Nazaré, onde havia sido criado. Ele entrou, como era seu costume, na sinagoga no dia de sábado, e levantou-se para ler.
16І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
17O livro do profeta Isaías lhe foi entregue. Ele abriu o livro e encontrou o lugar onde estava escrito:
17І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
18“O Espírito do Senhor está sobre mim, porque ele me ungiu para pregar boas-novas aos pobres. Ele me enviou para curar os quebrantados de coração, para proclamar libertação aos cativos, recuperação da vista aos cegos, para libertar os oprimidos,
18Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
19e para proclamar o ano aceitável do Senhor.”
19проповідувати рік Господень приятний.
20Ele fechou o livro, devolveu-o ao assistente e sentou-se. Os olhos de todos na sinagoga estavam fixos nele.
20І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
21Ele começou a dizer-lhes: “Hoje, esta Escritura se cumpriu enquanto vocês a ouviam.”
21Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
22Todos davam testemunho a respeito dele e se maravilhavam com as palavras cheias de graça que ele dizia; e perguntavam: “Não é este o filho de José?”
22І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
23Ele lhes disse: “Sem dúvida vocês me citarão este provérbio: 'Médico, cure a si mesmo! Tudo o que ouvimos que foi feito em Cafarnaum, faça também aqui na sua cidade natal.'”
23І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
24Ele disse: “Em verdade lhes digo: nenhum profeta é bem aceito em sua cidade natal.
24Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
25Mas, em verdade lhes digo: havia muitas viúvas em Israel nos dias de Elias, quando o céu se fechou por três anos e seis meses, quando uma grande fome veio sobre toda a terra.
25По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
26Elias não foi enviado a nenhuma delas, senão a Sarepta, na terra de Sidom, a uma mulher que era viúva.
26та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
27Havia muitos leprosos em Israel no tempo do profeta Eliseu, contudo nenhum deles foi purificado, senão Naamã, o sírio.”
27І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
28Todos na sinagoga ficaram cheios de ira ao ouvirem essas coisas.
28І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
29Eles se levantaram, expulsaram-no da cidade e o levaram até o topo do monte sobre o qual a cidade deles estava construída, para que pudessem jogá-lo do penhasco.
29і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
30Mas ele, passando pelo meio deles, seguiu o seu caminho.
30Він же, пройшовши серед них, пійшов,
31Ele desceu a Cafarnaum, uma cidade da Galileia. Ele os ensinava no dia de sábado,
31і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
32e eles ficavam maravilhados com o seu ensino, pois ele falava com autoridade.
32І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
33Na sinagoga havia um homem que tinha um espírito de um demônio imundo; e ele gritou em alta voz,
33І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
34dizendo: “Ah! O que temos a ver com você, Jesus de Nazaré? Você veio para nos destruir? Eu sei quem você é: o Santo de Deus!”
34кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
35Jesus o repreendeu, dizendo: “Cale-se e saia dele!” Quando o demônio o derrubou no meio deles, saiu dele, sem lhe fazer mal algum.
35І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
36O espanto tomou conta de todos e eles falavam uns com os outros, dizendo: “Que palavra é esta? Pois com autoridade e poder ele dá ordens aos espíritos imundos, e eles saem!”
36І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
37As notícias sobre ele se espalhavam por todos os lugares da região ao redor.
37І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
38Ele se levantou, saiu da sinagoga e entrou na casa de Simão. A sogra de Simão estava sofrendo com uma febre alta, e eles lhe pediram que a ajudasse.
38Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
39Ele se inclinou sobre ela e repreendeu a febre, e a febre a deixou. Imediatamente ela se levantou e passou a servi-los.
39І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
40Quando o sol estava se pondo, todos os que tinham enfermos com várias doenças os trouxeram a ele; e ele impôs as mãos sobre cada um deles, e os curou.
40Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
41Demônios também saíam de muitos, gritando e dizendo: “Você é o Cristo, o Filho de Deus!” Repreendendo-os, ele não lhes permitia falar, porque sabiam que ele era o Cristo.
41Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
42Quando amanheceu, ele partiu e foi para um lugar deserto, e as multidões o procuravam, e foram até ele, e tentavam retê-lo, para que não se afastasse deles.
42Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
43Mas ele lhes disse: “Eu devo pregar o evangelho do Reino de Deus também às outras cidades. Por esse motivo fui enviado.”
43Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
44E ele pregava nas sinagogas da Galileia.
44І проповідував по школах Галилейських.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.