Lucas 19
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ele entrou e estava passando por Jericó.
1І вийшовши проходив через Єрихон.
2Havia ali um homem chamado Zaqueu. Ele era chefe dos cobradores de impostos e era rico.
2І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3Ele tentava ver quem era Jesus, e não conseguia por causa da multidão, porque era de baixa estatura.
3І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту.
4Ele correu adiante e subiu em um sicômoro para vê-lo, pois ele ia passar por ali.
4І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.
5Quando Jesus chegou àquele lugar, olhou para cima e o viu, e disse-lhe: “Zaqueu, desça depressa, pois hoje devo ficar em sua casa.”
5І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути.
6Ele se apressou, desceu e o recebeu com alegria.
6І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
7Quando viram isso, todos murmuraram, dizendo: “Ele entrou para hospedar-se com um homem pecador.”
7І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8Zaqueu levantou-se e disse ao Senhor: “Eis que, Senhor, dou a metade dos meus bens aos pobres. Se defraudei alguém em alguma coisa, restituo quatro vezes mais.”
8Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9Jesus lhe disse: “Hoje, a salvação chegou a esta casa, porque ele também é filho de Abraão.
9Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10Pois o Filho do Homem veio buscar e salvar o que estava perdido.”
10прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11Enquanto eles ouviam essas coisas, ele prosseguiu e contou uma parábola, porque estava perto de Jerusalém, e eles supunham que o Reino de Deus se manifestaria imediatamente.
11Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12Ele disse, portanto: “Certo homem nobre foi para um país distante para receber para si um reino e voltar.
12Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13Ele chamou dez dos seus servos e lhes deu dez moedas de mina, e disse-lhes: 'Façam negócios até que eu volte.'
13Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14Mas os seus cidadãos o odiavam, e enviaram uma delegação atrás dele, dizendo: 'Não queremos que este homem reine sobre nós.'
14Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
15“Quando ele voltou, tendo recebido o reino, mandou chamar aqueles servos a quem tinha dado o dinheiro, para saber o que haviam ganhado fazendo negócios.
15І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що зʼорудував.
16O primeiro apresentou-se diante dele, dizendo: 'Senhor, a sua mina rendeu mais dez minas.'
16Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17“Ele lhe disse: 'Muito bem, bom servo! Porque você foi fiel em algo muito pequeno, terá autoridade sobre dez cidades.'
17І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18“O segundo veio, dizendo: 'A sua mina, Senhor, rendeu cinco minas.'
18І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
19“Então ele lhe disse: 'E você terá autoridade sobre cinco cidades.'
19Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20Outro veio, dizendo: 'Senhor, eis aqui a sua mina, que guardei embrulhada em um lenço,
20Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21pois tive medo do senhor, porque é um homem rigoroso. O senhor tira o que não depositou e colhe o que não semeou.'
21боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22“Ele lhe disse: 'Eu o julgarei pelas suas próprias palavras, servo mau! Você sabia que sou um homem rigoroso, que tiro o que não depositei e colho o que não semeei.
22Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23Então, por que você não depositou o meu dinheiro no banco, para que, ao voltar, eu o recebesse com juros?'
23а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
24Ele disse aos que estavam ali: 'Tirem dele a mina e deem-na ao que tem as dez minas.'
24І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25“Eles lhe disseram: 'Senhor, ele tem dez minas!'
25(І казали йому: Пане, має десять мин.)
26'Pois eu lhes digo que a todo o que tem, mais será dado; mas daquele que não tem, até o que tem lhe será tirado.
26Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27Mas tragam aqui aqueles meus inimigos que não queriam que eu reinasse sobre eles, e matem-nos diante de mim.'”
27А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28Tendo dito essas coisas, ele foi adiante, subindo para Jerusalém.
28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29Quando ele se aproximou de Betesfagé e Betânia, no monte que se chama das Oliveiras, enviou dois dos seus discípulos,
29І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30dizendo: “Vão à aldeia em frente, na qual, ao entrarem, encontrarão amarrado um jumentinho, no qual nenhum homem jamais montou. Desamarrem-no e tragam-no.
30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31Se alguém lhes perguntar: 'Por que o estão desamarrando?' digam-lhe: 'O Senhor precisa dele.'”
31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32Os que foram enviados partiram e encontraram tudo exatamente como ele lhes tinha dito.
32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33Enquanto desamarravam o jumentinho, os seus donos lhes disseram: “Por que vocês estão desamarrando o jumentinho?”
33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34Eles disseram: “O Senhor precisa dele.”
34Вони ж сказали: Господеві його треба.
35Então eles o trouxeram a Jesus. Lançaram seus mantos sobre o jumentinho e fizeram Jesus montar nele.
35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36Enquanto ele avançava, eles estendiam seus mantos pelo caminho.
36Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37Quando ele já estava chegando perto, na descida do Monte das Oliveiras, toda a multidão dos discípulos começou a se alegrar e a louvar a Deus em alta voz por todas as obras maravilhosas que tinham visto,
37Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38dizendo: “Bendito é o Rei que vem em nome do Senhor! Paz no céu e glória nas alturas!”
38говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39Alguns dos fariseus no meio da multidão disseram-lhe: “Mestre, repreenda os seus discípulos!”
39А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40Ele lhes respondeu: “Eu lhes digo que, se estes se calarem, as pedras clamarão.”
40І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41Quando ele se aproximou, viu a cidade e chorou sobre ela,
41І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42dizendo: “Ah, se você, sim, você mesma, tivesse conhecido hoje o que lhe traria paz! Mas agora isso está oculto aos seus olhos.
42глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43Pois virão dias sobre você em que os seus inimigos levantarão uma barricada contra você, a cercarão e a apertarão de todos os lados,
43Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44e derrubarão por terra você e os seus filhos dentro de você. Eles não deixarão em você pedra sobre pedra, porque você não reconheceu o tempo da sua visitação.”
44І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45Ele entrou no templo e começou a expulsar os que ali compravam e vendiam,
45І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46dizendo-lhes: “Está escrito: 'A minha casa é casa de oração', mas vocês fizeram dela um 'covil de ladrões'!”
46глаголючи їм: Писано: Дом мій — дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47Ele ensinava diariamente no templo, mas os principais sacerdotes, os escribas e os líderes do povo procuravam destruí-lo.
47І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48Eles não conseguiam encontrar o que poderiam fazer, pois todo o povo ouvia atentamente cada palavra que ele dizia.
48І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.