Luka 19
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jerikho te a kun thil tih a hil.
1І вийшовши проходив через Єрихон.
2Te vaengah hlang pakhat, a ming ah Zakkhaeus la a khue te lawt om. Anih tah mangmu boei neh kuirhang la om.
2І ось чоловік, на ймя званий Закхей, а був він старший між митниками, й був заможний.
3Anih long khaw Jesuh te hmuh hamla a toem. Tedae a pumrho he merheh la a om dongah hlangping te aep thai pawh.
3І бажав бачити Ісуса, хто Він, та не зміг за народом, бо малого був зросту.
4Tedae a khum ham te a om coeng dongah a hmai la a khal tih amah hmuh ham thaibah dongla yoeng.
4І, побігши наперед, вилїз на шовковицю, щоб подивитись на Него; бо туди мав проходити.
5Tekah hmuen la a pha vaengah Jesuh tah oeloe tih anih te, “ Zakkhaeus, a loe la rhum, tihnin ah nang im ah ka naeh ham a kuek,” a ti nah.
5І, як прийшов на те місце, споглянувши Ісус, побачив його, й рече до него: Закхею, злїзь боржій додолу; сьогоднї бо в дому твоїм треба менї бути.
6Te dongah suntla tok tih Jesuh a doe te omngaih coeng.
6І злїз він боржій, і прийняв Його радїючи.
7Boeih a hmuh uh vaengah cai uh tih, “Hlang tholh taengah pah hamla kun,” a ti uh.
7І бачивши всї, нарікали, кажучи: Що до грішника чоловіка пійшов у гостину.
8A pai neh Zakkhaeus loh Boeipa taengah, “Boeipa, Ka khuehtawn he rhakthuem he khodaeng rhoek ka paek. Hlang khat khat kah hno khat khat ni ka rhawt pah bal atah rhaepli la ka thuung coeng he,” a ti nah.
8Ставши ж Закхей, каже до Господа: Ось половину достатку мого, Господи, даю вбогим; і коли кого чим обидив, віддаю вчетверо.
9Te dongah anih te Jesuh loh, “ Anih tah Abraham capa la a om van dongah tihnin ah tah khangnah loh he imkhui la pai coeng .
9Рече ж до него Ісус: Що сьогоднї спасеннє домові сьому сталось, бо й він син Авраамів:
10Hlang Capa ha pawk he aka poci te toem ham neh khang ham rhoe pai ni,” a ti.
10прийшов бо Син чоловічий, щоб шукати й спасати погибше.
11Jerusalem a pha tom vaengah a yaak neh Pathen kah ram a tueng hamla cai tomlael coeng tila a poek dongah nuettahnah pakhat te a thap tih a thui.
11Як же слухали вони се, додавши сказав приповість: бо був Він близько Єрусалиму, й думали вони, що зараз має царство Боже явитись.
12Te dongah, “ Tongpa hlangtang pakhat tah, a ram loh ham kho hla la cet tih ha voei hamla cai .
12Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13Te dongah a sal hlangrha te a khue tih mina lungrha te amih taengah a paek. Te phoeiah amih te , ' Amah ka pawk hil thimpom uh ,’ a ti nah .
13Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14Tedae a pilnam rhoek loh anih te a hmuhuet uh. Te dongah amah hnukah laipai tloep a tueih uh tih , ' Kaimih soah a manghai ham he ka ngaih uh moenih ,’ a ti na uh .
14Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
15Ram te a loh tih amah ha mael vaengah tah tangka a paek a sal rhoek te amah taengla a khue tih metla a thimpom uh khaw ming hamla a dawt .
15І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що зʼорудував.
16Te vaengah aka pawk lamhma loh , ' Boeipa, nang kahmina pakhat te mina parha ka kum thil ,’ a ti nah .
16Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17Te vaengah anih te , ' Then, sal then a yit dongah uepom la na om tih, kho parha soah saithainah aka khueh la om laeh ,’ a ti nah .
17І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18Aka pawk pabae long khaw , ' Nang kah, mina loh mina panga a sak boeipa ,’ a ti nah .
18І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
19Anih khaw , ' Nang loh kho panga om thil van ,’ a ti nah .
19Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20Te phoeiah pakhat loh ha pawk tih , ' Boeipa, nang kah mina tah himbaica khuiah ka khueh tih ka tung he .
20Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21Dikkhih dikkhaeh hlang la na om dongah namah khaw kang rhih. Na khueh pawt te na phueih tih na tuh pawt te na ah ,’ a ti nah .
21боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22Anih te tah , ' Na ka lamkah vanbangla nang taengah ol ka tloek ni, sal thae aw, kai he dikkhih dikkhaeh hlang la ka om te na ming coeng. Ka khueh pawt te ka poh tih ka tuh pawt te ka ah het a?
22Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23Te vaengah balae tih ka tangka te caboei dongla na tloeng pawh. Kai ka pawk vaengah a casai neh ka dang kolo mako,” a ti nah .
23а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.
24Te phoeiah aka pai rhoek te , ' Anih taengkah mina te lo uh lamtah mina lungrha aka khueh te pae uh ,’ a ti nah .
24І рече стоячим коло него: Візьміть від него мину, а дайте маючому десять мин.
25Te vaengah anih te , ' Boeipa, mina parha a khueh ta ,’ a ti na uh .
25(І казали йому: Пане, має десять мин.)
26Nangmih taengah ka thui, Aka khueh boeih te a paek thil vetih, aka khueh pawt tah a khueh te khaw a loh pahni .
26Глаголю бо вам: Що всякому маючому дасть ся, від немаючого ж і, що має, візьметь ся від него.
27Tedae amih soah kai manghai sak ham ngaih pawh ka rhal rhoek te pahoi hang khuen uh lamtah ka hmaiah ngawn uh ,’ a ti nah,” te a thui pah.
27А ворогів моїх тих, що не хочуть, щоб царював над ними, приведїть сюда, та й повбивайте передо мною.
28Te te a thui phoeiah a hmai la cet tih Jerusalem la luei.
28І, промовивши се, пійшов далїй, ідучи в Єрусалим.
29Olives tlang a ti uh taengkah Bethphage neh Bethany te vat a pha vaengah hnukbang panit te a tueih tih,
29І сталось, як наближавсь до Витфагиї та Витаниї, до гори, званої Оливної, післав двох з учеників своїх,
30“ Rhaldan kah kho la cet rhoi, a khuila na kun rhoi vaengah laakca a pael te na hmuh rhoi ni. Te soah hlang ngol noek pawt dae hlam lamtah hang khuen rhoi .
30глаголючи: Ідїть у село, що перед вами, у котре ввійшовши, знайдете осля привязане, що на него нїхто з людей нїколи не сїдав. Одвязавши його, приведїть.
31khat loh nangmih rhoi te , ' Ba ham lae na hlam? ' tila n ' dawt atah , ' Boeipa loh a ngoe , ' ti nah,” a ti nah.
31І коли хто вас поспитає: На що одвязуєте? так скажіть йому: Що Господеві треба його.
32Te dongah a tueih rhoi loh a caeh rhoi vaengah a ti nah bangla a hmuh rhoi.
32Пійшовши ж послані, знайшли, як Він сказав їм.
33laak ca te a hlam rhoi vaengah a boei loh amih rhoi te, “Balae tih laak ca te na hlam rhoi,” a ti nah.
33Як же одвязували вони осля, казали господарі його до них: На що одвязуєте осля?
34Te rhoi long khaw, “Boeipa loh a ngoe,” a ti nah.
34Вони ж сказали: Господеві його треба.
35Te te Jesuh taengla a khuen rhoi. Te phoeiah laak ca te a himbai neh a khuk uh tih Jesuh te a soah a ngol sak uh.
35І привели його до Ісуса; й, накинувши свою одежу на осля, посадили Ісуса.
36A caeh vaengah a himbai te long ah a phaih uh.
36Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37Olives tlang kah singling te a pha tom vaengah a thaomnah te hnukbang rhaengpuei loh pahoi boeih a hmuh uh. Te boeih nen te omngaih uh tih Pathen te ol neh rhuprhup a thangthen uh.
37Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38“Boeipa ming neh aka pawk manghai tah a yoethen, vaan ah ngaimongnah, thangpomnah tah a sangkoek ah om saeh,” a ti uh.
38говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39Te dongah hlangping lamkah Pharisee hlangvang loh amah te, “Saya, na hnukbang rhoek te toel lah,” a ti nah.
39А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40Tedae a doo tih, “ Nangmih taengah ka thui, amih paa uh koinih lungto rhoek loh pang uh ni,” a ti nah.
40І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41Khopuei te a tueng tom vaengah a rhah thil.
41І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42“ Tahae kah ngaimongnah he nang long khaw tihnin ah na ming koinih, tedae na mikhmuh lamloh a thuh coeng .
42глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.
43Khohnin loh nang taengla ha pawk vetih na rhal rhoek loh nang te vaam n'too thil ni. Te vaengah nang te n'dum vetih voeivang ah nang te ng ' et ni .
43Бо прийдуть днї на тебе, й обкинуть вороги твої валами тебе, та й обляжуть тебе, й стиснуть тебе звідусюди.
44Te phoeiah namah neh na khuikah na ca rhoek te a hnaa uh ni. Namamih kah hiphoelnah tue te na ming pawt yueng, na khuikah lungto sokah lungto pakhat pataeng hmaai uh mahpawh,” a ti nah.
44І з землею зрівняють тебе й дїти твої у тобі; і не зоставлять у тобі каменя на каменї; бо не розумів єси часу одвідин твоїх.
45Bawkim la a kun neh hno aka yoi rhoek te a vai.
45І ввійшовши у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих,
46Amih te, “' Ka im tah thangthuinah im la om ni , ' tila a daek coeng dae nangmih loh dingca rhoek kah khuirhung la na saii uh,” a ti nah.
46глаголючи їм: Писано: Дом мій — дом молитви; ви ж його зробили вертепом розбійників.
47Te phoeiah hnin takuem bawkim khuiah om tih a thuituen. Tedae khosoihham rhoek, cadaek rhoek neh pilnam kah a congkhang long tah anih te poci sak ham a mae uh.
47І навчав що-дня в церкві. Архиєреї ж та письменники й значні людські шукали Його вбити.
48Tedae pilnam loh Jesuh te a hmaitoh tih boeih a hnatun dongah metla a saii uh ham khaw ming uh pawh.
48І не знайшли, що б зробити Йому; народ бо ввесь горнувсь до Него, слухаючи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.