Luka 22
Baibal Olcim (Matupi Chin)Translation
Baibal Olcim (Matupi Chin)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Yoom a ti uh vaidamding khotue tah yoei coeng.
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
2Te vaengah khosoihham rhoek neh cadaek rhoek loh pilnam te loei a rhih uh dongah Jesuh metla ng'ngawn eh tila a mae uh.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
3Te vaengah Satan loh hlainit khuikah hlangmi pakhat la aka om Iskariot a ti uh Judas te a kun thil.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
4Te dongah cet tih amih taengla Jesuh metla a voeih ham khaw khosoihham rhoek neh imtawt boei rhoek te a voek.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
5Te vaengah a uem uh tih anih te tangka paek ham a kotluep uh.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
6Ko a tluep puei tih, amih hlangping kah mikvoelh ah Jesuh voeih ham a tuethen te a dawn.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
7Vaidamding khohnin tah a pha coeng. Te vaengah yoom te ngawn ham a kuek.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
8Te dongah Peter neh Johan te a tueh tih, “ Cet rhoi lamtah mamih kah yoom n'caak ham te rhoekbah rhoi,” a ti nah.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
9Amih rhoi long khaw amah taengah, “Melam saii ham na ngaih?” a ti nah.
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
10Jesuh loh amih rhoi te, “ Khopuei la na kun rhoi vaengah, tuitang dongah tui aka phuei hlang pakhat loh nangmih rhoi te n'doe ni. Anih loh a kun thil im duela anih te vai rhoi ne .
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
11Te phoeiah im kungmah te , ' Nang taengah saya loh , ' Yinpanah tah melam a om, te ah te ka hnukbang rhoek te Yoom ka caak puei mai eh ,’ a ti ,’ ti nah .
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
12Anih loh imhman aka ka te a khoem tangtae la nangmih rhoi n'tueng bitni, te ah te rhoekbah rhoi,” a ti nah.
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
13A caeh rhoi vaengah a ti nah bangla a hmuh rhoi tih Yoom te a rhoekbah rhoi.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
14A tue loh a pha vaengah, amah taengkah caeltueih rhoek te a ngol puei.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
15Te phoeiah amih te, “ Ka patang hlanah nangmih neh Yoom caak ham he thincavat la ka hue .
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16Nangmih taengah kan thui, Pathen kah ram ah a soep hlan atah he he ka ca voel mahpawh,” a ti nah.
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17Boengloeng te a loh tih a uem phoeiah, “ He he lo uh lamtah namamih te tael uh thae .
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
18Nangmih taengah ka thui, tahae lamloh Pathen ram a pai hlan khuiah misur thaih te ka o voel mahpawh,” a ti nah.
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19Vaidam te a loh tih a uem phoeiah a aeh tih amih te a paek. Te vaengah, “He tah nangmih hamla ka paek ka pum ni. Kai poekkoepnah neh he he saii uh,” a ti nah.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20Te vanbangla boengloeng te khaw a vael uh tih, “ He boengloeng tah ka thii dongkah paipi thai ni, te tah nangmih ham long coeng .
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21Tedae caboei dongah kamah aka om puei kah a kut loh kamah m'voeih coeng he .
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22Hlang Capa tah a hmoel tangtae bangla cet pai dae, anih dongah hlang aka voei hlang te tah anunae,” a ti.
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23Te dongah te bang saii hamla aka caii te amih lakli ah u lam nim a pawk ve tila amamih khuiah koe oelh uh thae.
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24Te vaengah amih khuiah tanglue la om ham aka koih te unim tila, amamih khuiah tuituknah khaw om.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25Tedae amih taengah Jesuh loh, “ Namtom manghai rhoek loh amih a tulnoi uh tih a buem rhapsat te hlangrhoei rhoek la a khue uh .
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
26Tedae nangmih tah te tlam moenih, nangmih khuiah aka tanglue loh a noe bangla om saeh, hlang aka mawt long khaw aka thotat la om saeh .
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
27Te dongah aka vael neh aka thothat khuiah ulae aka tanglue? Aka vael te moenih a? Tedae kai tah nangmih lakli ah aka thotat lam ni ka om .
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28Nangmih tah kai kah cuekhalhnah khuikah he kai neh aka tukkai la na om uh .
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29Ram te a pa loh kai taengah a hal bangla nangmih taengah kai loh kang hal coeng .
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30Te daengah ni ka ram kah ka caboei dongah na caak na ok uh eh. Te vaengah Israel kah lai aka tloek koca hlainit te ngolkhoel soah na ngol thil uh ni .
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31Simon, Simon, Satan loh cang bangla hlaih ham nangmih n'laem coeng te .
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
32Kai tah nang kah tangnah te a muei pawt ham ni nang ham ka thangthui. Tedae na bal vaengah na manuca rhoek te duel nawn,” a ti nah.
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33Tedae Simon loh, “Boeipa, namah nen tah thongim neh duek paan ham khaw sikim la ka om ngawn ,” a ti nah.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34Jesuh loh, “Peter, namah taengah kan thui, kai hmat hamla voeithum na huek uh hlan atah tihnin ah ai khong mahpawh,” a ti nah.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35Te phoeiah amih te, Sungsa neh khokhom khuen kolla nangmih kan tueih vaengah pakhat khaw na hlavawt uh pawt nim?,” a ti nah. Te vaengah amih loh,” Om pawh,” a ti uh.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36Te phoeiah amih te, “Tedae tahae atah, sungkoi aka khueh loh khuen saeh, sungsa khaw khuen saeh. Aka khueh pawt loh a himbai te yoi saeh lamtah cunghang lai saeh .
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37Nangmih ham kan thui, a daek tangtae te kai soah a soep ham a kuek . ' Anih te lailak rhoek neh a tae thil,’ a ti, kai kawng loh hmakhah a pha,” a ti nah.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38Te vaengah amih loh, “Boeipa, cunghang yungnit om he,” a ti na uh. Te dongah Jesuh loh amih te, “ Rhoeh coeng te ,” a ti nah.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
39A khosing vanbangla cet tih Olive tlang te a paan. Te vaengah hnukbang rhoek long khaw anih te a vai uh.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40A hmuen a pha vaengah amih te, “Cuekhalhnah khuiah kun pawt ham thangthui uh,” a ti nah.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41Te phoeiah Jesuh tah amih taeng lamloh lungto dongat tluk ah khoe uh tih, khuklu cungkueng neh thangthui.
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
42Te vaengah, “A pa, na ngaih atah boengloeng he, kai taeng lamkah loh khoe mai. Tedae kai kongaih boel saeh lamtah namah kongaih la om saeh,” a ti.
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
43Te vaengah vaan lamkah puencawn te a taengah phoe tih anih te thaa a cong pah.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
44A thangthui te khaw thingthuelnah la mat a om pah. A hlantui khaw a thii cip bangla a om pah tih diklai la a bo pah.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
45Thangthuinah lamloh thoo tih hnukbang rhoek taengla a pawk vaengah a kothaenah lamloh a ih uh te a hmuh.
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46Te dongah amih te, “Balae tih, na ih uh? Thoo uh lamtah thangthui uh, te daengah ni cuekhalhnah khuila na kun uh pawt eh? ,” a ti nah.
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
47A thui vaengah hlangping tarha ha pawk. Te vaengah hlainit khuikah pakhat Judas a ti long te amih hmaiah a lamhma pah tih Jesuh te mok hamla a paan.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
48Tedae Jesuh loh amah te, “ Judas, moknah mai neh hlang capa te na voeih nama? ” a ti nah.
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
49A taengkah rhoek loh a hmuh uh vaengah aka om ham te, “Boeipa, cunghang neh ka boeng uh koinih ta,” a ti nauh.
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
50Te dongah amih khuikah pakhat loh khosoihham kah sal te a boeng tih a bantang hna a pat pah.
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51Tedae Jesuh loh a doo tih, “ Te te hlah laeh,” a ti nah. Te phoeiah a hna te a taek pah tih a hoeih sak.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52Te phoeiah Jesuh loh amah taengla aka pawk khosoihham rhoek neh bawkim kah imtawt boei rhoek, patong rhoek taengah, “ Dingca a, cunghang neh thingboeng neh na caeh thil uh .
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53Hnin takuem bawkim khuiah nangmih taengah ka om tih, kai soah kut na thueng uh moenih. Tedae tahae tue neh yinnah kah saithainah tah nangmih ah om,” a ti nah.
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54Jesuh te a tuuk uh phoeiah a mawt uh tih khosoihham im khuila a khuen uh. Tedae Peter long tah soeisoei a vai.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
55Te vaengah imtol kah a laklung ah hmai a toih uh tih a ngoltun uh hatah Peter khaw amih lakli ah ngol van.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56Tedae hmaivang ah aka ngol salnu pakhat loh anih a hmuh vaengah a hmaitang tih, “He khaw he anih taengah om,” a ti nah.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
57Tedae Peter loh basa tih, “Anih, ka ming moenih, huta,” a ti nah.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
58Rhaih a om phoeiah pakhat loh anih te hmuh tih, “Nang khaw amih taengah na om van,” a ti nah. Tedae Peter loh, “Hlang khaw he, kai ka om moenih,” a ti nah.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59Khonoek pakhat tluk a koe phoeiah a tloe pakhat loh, “Oltak ni, he khaw anih taengah om ta, amah khaw Galilee hlang ni, “rhap a ti nah.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
60Tedae Peter loh, “Hlang khaw he, banim na thui ka ming moenih,” a ti nah. Te tlam te a thui li vaengah ai pahoi khong.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61Te vaengah Peter te Boeipa loh a mael thil tih a sawt. Te daengah, ' Tihnin kah ai a khong hlanah kai voeithum nan huek uh tak ni,” a ti nah vaengkah Boeipa ol te Peter loh a thoelh.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
62Te dongah phawn cet tih hlawk hlawk rhap.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
63Jesuh te hlang rhoek loh a et uh phoeiah a tamdaeng uh tih a boh uh.
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
64Amah te a khuk uh tih a dawt uh vaengah, “Nang aka bael te unim phong lah,” a ti nauh.
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65A tloe nen khaw muep a salpham uh tih anih te a voek uh.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66Khothaih a pha vaengah pilnam kah kangham rhoek, khosoihham rhoek neh cadaek rhoek te tingtun uh. Te phoeiah Jesuh te amamih kah khoboei taengla a khuen uh.
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
67Te vaengah, “Khrih la na om atah kaimih taengah thui laeh,” a ti na uh. Tedae amih te, “Nangmih taengah kan thui cakhaw na tangnah uh loengloeng mahpawh .
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
68Kan dawt bal cakhaw nan doo uh loengloeng mahpawh .
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
69Tahae lamkah hlang capa tah Pathen kah thaomnah bantang ah aka ngol la om pueng ni,” a ti nah.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
70Tedae hlang boeih loh, “Nang tah Pathen capa la na om van a?” a ti na uh. Te dongah Jesuh loh amih te, “ Ka om te na thui uh coeng,” a ti nah.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71Te vaengah amih loh, “Laipai a ngoe pueng a te? A ka lamkah te mamih loh n'yaak uh coeng, ” a ti uh.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.