Евангелие от Луки

Old Testament

New Testament

Chapter 22

Евангелие от Луки

Synodal Translation (Син…

Read in

Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)Judson Burmese Bible (1840)Chamorro: Gospels, Acts and PsalmsChinese Union Version, punctuated (Simplified)Chinese Union Version, punctuated (Traditional)Coptic New TestamentCoptic New Testament (Bohairic)Kralice Bible (1613)Testamenta Marra (Dieri New Testament)Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)Berean Standard BibleDouay-Rheims Bible, American Edition (1899)King James Version with ApocryphaWorld English BibleLondona Biblio (Esperanto, 1910)Louis Segond 1910Lutherbibel 1912Greek New Testament, word by word (STEPBible TAGNT)Greek New Testament: 1904 Patriarchal Text (Byzantine)Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Greek New Testament: Textus ReceptusSBL Greek New TestamentBaibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)Modern Hebrew BibleDiodati Bibbia 1885Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Bible Mutal (Kosraean)Clementine Vulgate, 1598Baibal Olcim (Matupi Chin)Meriam Mir GospelsOld Persian Version (ترجمه قدیم)Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptSynodal Translation (Синодальный перевод)Daničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicReina-Valera 1909Biblia Takatifu (Swahili): New Testament portionsFreedom Bible (Thai)Tongan Bible, Revised West VersionKulish and Puluj Bible (1905)Vietnamese Bible (1923 translation)
vs Kulish and Puluj B…

Compare with

Smith–Van Dyck Arabic Bible (فان دايك)Brezhoneg (Breton Gospels, 1827)Judson Burmese Bible (1840)Chamorro: Gospels, Acts and PsalmsChinese Union Version, punctuated (Simplified)Chinese Union Version, punctuated (Traditional)Coptic New TestamentCoptic New Testament (Bohairic)Kralice Bible (1613)Testamenta Marra (Dieri New Testament)Petrus Canisius Bible, 1939 (De Heilige Schrift)Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)Berean Standard BibleDouay-Rheims Bible, American Edition (1899)King James Version with ApocryphaWorld English BibleLondona Biblio (Esperanto, 1910)Louis Segond 1910Lutherbibel 1912Greek New Testament, word by word (STEPBible TAGNT)Greek New Testament: 1904 Patriarchal Text (Byzantine)Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)Greek New Testament: Textus ReceptusSBL Greek New TestamentBaibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)Modern Hebrew BibleDiodati Bibbia 1885Freedom Bible (フリーダム・バイブル)Korean Bible, 1910 (한국어 성경)Bible Mutal (Kosraean)Clementine Vulgate, 1598Baibal Olcim (Matupi Chin)Meriam Mir GospelsOld Persian Version (ترجمه قدیم)Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptDaničić–Karadžić Bible (1868), CyrillicReina-Valera 1909Biblia Takatifu (Swahili): New Testament portionsFreedom Bible (Thai)Tongan Bible, Revised West VersionKulish and Puluj Bible (1905)Vietnamese Bible (1923 translation)Stop comparing
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Евангелие от Луки 22

Synodal Translation (Синодальный перевод)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
2и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
3Вошел же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
4и он пошел, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
5Они обрадовались и согласились дать ему денег;
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
6и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
7Настал же день опресноков, в который надлежало заколоть пасхального агнца,
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
8и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
9Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
10Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдет он,
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
11и скажите хозяину дома: Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
12И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
13Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
14И когда настал час, Он возлег, и двенадцать Апостолов с Ним,
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
15и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16ибо сказываю вам, что уже не буду есть ее, пока она не совершится в Царствии Божием.
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите ее и разделите между собою,
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
18ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придет Царствие Божие.
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Мое, которое за вас предается; сие творите в Мое воспоминание.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22впрочем, Сын Человеческий идет по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предается.
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
26а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий - как служащий.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
27Ибо кто больше: возлежащий, или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28Но вы пребыли со Мною в напастях Моих,
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моем, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
32но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34Но Он сказал: говорю тебе, Петр, не пропоет петух сегодня, как ты трижды отречешься, что не знаешь Меня.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чем недостаток? Они отвечали: ни в чем.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: и к злодеям причтен. Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
39И, выйдя, пошел по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41И Сам отошел от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
42говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем не Моя воля, но Твоя да будет.
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
43Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
44И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
45Встав от молитвы, Он пришел к ученикам, и нашел их спящими от печали
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
47Когда Он еще говорил это, появился народ, а впереди его шел один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошел к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
48Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаешь Сына Человеческого?
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
49Бывшие же с Ним, видя, к чему идет дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
50И один из них ударил раба первосвященникова, и отсек ему правое ухо.
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Петр же следовал издали.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
55Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Петр между ними.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
57Но он отрекся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
58Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Петр сказал этому человеку: нет!
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59Прошло с час времени, еще некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
60Но Петр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда еще говорил он, запел петух.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Петр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: прежде нежели пропоет петух, отречешься от Меня трижды.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
62И, выйдя вон, горько заплакал.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
63Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
64и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65И много иных хулений произносили против Него.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
67и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
68если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
69отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
70И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71Они же сказали: какое еще нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.