Evangelo Di S. Luca 22
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1OR la festa degli azzimi, detta la pasqua, si avvicinava.
1Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.
2E i principali sacerdoti, e gli Scribi, cercavano come lo farebbero morire, perciocchè temevano il popolo.
2І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.
3Or Satana entrò in Giuda, detto per soprannome Iscariot, il quale era del numero de' dodici.
3Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.
4Ed egli andò, e ragionò co' principali sacerdoti, e co' capitani, come egli lo metterebbe loro nelle mani.
4І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.
5Ed essi se ne rallegrarono, e patteggiarono con lui di dargli danari.
5І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.
6Ed egli promise di darglielo nelle mani; e cercava opportunità di farlo senza tumulto.
6І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.
7OR venne il giorno degli azzimi, nel qual conveniva sacrificar la pasqua.
7Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.
8E Gesù mandò Pietro e Giovanni, dicendo: Andate, apparecchiateci la pasqua, acciocchè la mangiamo.
8І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.
9Ed essi gli dissero: Ove vuoi che l 'apparecchiamo?
9Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?
10Ed egli disse loro: Ecco, quando sarete entrati nella città, voi scontrerete un uomo, portando un testo pien d'acqua; seguitatelo nella casa ov'egli entrerà.
10Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.
11E dite al padron della casa: Il Maestro ti manda a dire: Ov'è la stanza, nella quale io mangerò la pasqua co' miei discepoli?
11І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?
12Ed esso vi mostrerà una gran sala acconcia; quivi apparecchiate la pasqua .
12І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.
13Essi dunque, andati, trovaron come egli avea lor detto, ed apparecchiaron la pasqua.
13Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.
14E quando l'ora fu venuta, egli si mise a tavola, co' dodici apostoli.
14І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.
15Ed egli disse loro: Io ho grandemente desiderato di mangiar questa pasqua con voi, innanzi che io soffra.
15І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:
16Perciocchè io vi dico che non ne mangerò più, finchè tutto sia compiuto nel regno di Dio.
16глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.
17Ed avendo preso il calice, rendè grazie, e disse: Prendete questo calice , e distribuite lo tra voi;
17І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:
18perciocchè, io vi dico che non berrò più del frutto della vigna, finchè il regno di Dio sia venuto.
18глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.
19Poi, avendo preso il pane, rendè grazie, e lo ruppe, e lo diede loro, dicendo: Quest'è il mio corpo, il quale è dato per voi; fate questo in rammemorazione di me.
19І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.
20Parimente ancora, dopo aver cenato, diede loro il calice, dicendo: Questo calice è il nuovo patto nel mio sangue, il quale è sparso per voi.
20Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.
21Nel rimanente, ecco, la mano di colui che mi tradisce è meco a tavola.
21Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.
22E il Figliuol dell'uomo certo se ne va, secondo ch'è determinato; ma, guai a quell'uomo per cui egli è tradito!
22Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!
23Ed essi cominciarono a domandarsi gli uni gli altri, chi fosse pur quel di loro che farebbe ciò.
23І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.
24OR nacque ancora fra loro una contesa, chi di loro paresse che fosse il maggiore.
24Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.
25Ma egli disse loro: I re delle genti le signoreggiano, e coloro che hanno podestà sopra esse son chiamati benefattori.
25Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.
26Ma non già così voi; anzi, il maggiore fra voi sia come il minore, e quel che regge come quel che ministra.
26Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.
27Perciocchè, quale è il maggiore, colui ch'è a tavola, o pur colui che serve? non è egli colui ch'è a tavola? or io sono in mezzo di voi come colui che serve.
27Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.
28Or voi siete quelli che siete perseverati meco nelle mie tentazioni.
28Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.
29Ed io altresì vi dispongo il regno, siccome il Padre mio me l'ha disposto;
29І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,
30acciocchè voi mangiate, e beviate, alla mia tavola, nel mio regno; e sediate sopra de' troni, giudicando le dodici tribù d'Israele.
30щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
31IL Signore disse ancora: Simone, Simone, ecco, Satana ha richiesto di vagliarvi, come si vaglia il grano.
31Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;
32Ma io ho pregato per te, acciocchè la tua fede non venga meno; e tu, quando un giorno sarai convertito, conferma i tuoi fratelli.
32я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33Ma egli disse: Signore, io son presto ad andar teco, e in prigione, ed alla morte.
33Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.
34Ma Gesù disse: Pietro, io ti dico che il gallo non canterà oggi, prima che tu non abbi negato tre volte di conoscermi.
34Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.
35POI disse loro: Quando io vi ho mandati senza borsa, e senza tasca, e senza scarpe, avete voi avuto mancamento di cosa alcuna? Ed essi dissero: Di niuna.
35І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.
36Disse loro adunque: Ma ora, chi ha una borsa tolgala; parimente ancora una tasca; e chi non ne ha venda la sua vesta, e comperi una spada.
36Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.
37Perciocchè, io vi dico che conviene che eziandio questo ch'è scritto sia adempiuto in me: Ed egli è stato annoverato fra i malfattori. Perciocchè le cose, che sono scritte di me, hanno il lor compimento.
37Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.
38Ed essi dissero: Signore, ecco qui due spade. Ed egli disse loro: Basta.
38Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.
39POI, essendo uscito, andò, secondo la sua usanza, al monte degli Ulivi; e i suoi discepoli lo seguitavano anch'essi.
39І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.
40E giunto al luogo, disse loro: Orate, che non entriate in tentazione.
40Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.
41Allora egli fu divelto da loro, quasi per una gettata di pietra;
41А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,
42e postosi in ginocchioni, orava, dicendo: Padre, oh! volessi tu trasportar da me questo calice! ma pure, non la mia volontà, me la tua sia fatta.
42глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.
43Ed un angelo gli apparve dal cielo confortandolo.
43Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.
44Ed egli, essendo in agonia, orava vie più intentamente; e il suo sudore divenne simile a grumoli di sangue, che cadevano in terra.
44І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.
45Poi, levatosi dall'orazione, venne ai suoi discepoli, e trovò che dormivano di tristizia.
45І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,
46E disse loro: Perchè dormite? levatevi, ed orate, che non entriate in tentazione.
46і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.
47ORA, mentre egli parlava ancora, ecco una turba; e colui che si chiamava Giuda, uno de' dodici, andava davanti a loro, e si accostò a Gesù per baciarlo; perciocchè egli avea loro dato questo segno: Colui chi io bacerò è desso.
47Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.
48E Gesù gli disse: Giuda, tradisci tu il Figliuol dell'uomo con un bacio?
48Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?
49E coloro ch'erano della compagnia di Gesù, veggendo che cosa era per avvenire, dissero: Signore, percoteremo noi con la spada?
49Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?
50Ed un certo di loro percosse il servitore del sommo sacerdote, e gli spiccò l'orecchio destro.
50І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.
51Ma Gesù fece lor motto, e disse: Lasciate, basta! E, toccato l'orecchio di colui, lo guarì.
51І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.
52E Gesù disse a' principali sacerdoti, ed a' capi del tempio, ed agli anziani, che eran venuti contro a lui: Voi siete usciti contro a me con ispade, e con aste, come contro ad un ladrone.
52Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?
53Mentre io era con voi tuttodì nel tempio, voi non metteste mai le mani sopra me; ma quest'è l'ora vostra, e la podestà delle tenebre.
53Як що-дня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.
54ED essi lo presero, e lo menarono, e lo condussero dentro alla casa del sommo sacerdote; e Pietro lo seguitava da lungi.
54Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.
55Ed avendo essi acceso del fuoco in mezzo della corte, ed essendosi posti a sedere insieme, Pietro si sedette nel mezzo di loro.
55Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.
56Or una certa fanticella, vedutolo seder presso del fuoco, e guardatolo fiso, disse: Anche costui era con lui.
56Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.
57Ma egli lo rinnegò, dicendo: Donna, io nol conosco.
57Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.
58E, poco appresso, un altro, vedutolo, gli disse: Anche tu sei di quelli. Ma Pietro disse: O uomo, non sono.
58А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.
59E, infraposto lo spazio quasi d'un'ora, un certo altro affermava lo stesso , dicendo: In verità, anche costui era con lui; perciocchè egli è Galileo.
59І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.
60Ma Pietro disse: O uomo, io non so quel che tu dici. E subito, parlando egli ancora, il gallo cantò.
60Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.
61E il Signore, rivoltosi, riguardò Pietro. E Pietro si rammentò la parola del Signore, come egli gli avea detto: Avanti che il gallo canti, tu mi rinnegherai tre volte.
61І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.
62E Pietro se ne uscì, e pianse amaramente.
62І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.
63E COLORO che tenevano Gesù lo schernivano, percotendo lo .
63А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.
64E velatigli gli occhi , lo percotevano in su la faccia; e lo domandavano, dicendo: Indovina chi è colui che ti ha percosso.
64І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.
65Molte altre cose ancora dicevano contro a lui, bestemmiando.
65І иншого багато, хуливши, казали на Него.
66Poi, come fu giorno, gli anziani del popolo, i principali sacerdoti, e gli Scribi, si raunarono, e lo menarono nel lor concistoro.
66А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:
67E gli dissero: Sei tu il Cristo? diccelo. Ed egli disse loro: Benchè io vel dica, voi nol crederete.
67Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;
68E se altresì io vi fo qualche domanda, voi non mi risponderete, e non mi lascerete andare.
68коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.
69Da ora innanzi il Figliuol dell'uomo sederà alla destra della potenza di Dio.
69Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.
70E tutti dissero: Sei tu adunque il Figliuol di Dio? Ed egli disse loro: Voi lo dite, perciocchè io lo sono.
70І сказали всї: То се Ти Син Божий? Він же до них рече: Ви кажете, що се я.
71Ed essi dissero: Che abbiam più bisogno di testimonianza? poichè noi stessi l 'abbiamo udito dalla sua propria bocca.
71Вони ж сказали: На що нам ще сьвідчення? самі бо чули з уст Його.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.