Evangelo Di S. Luca 20
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1ED avvenne un di que' giorni, che, mentre egli insegnava il popolo nel tempio, ed evangelizzava, i principali sacerdoti, e gli Scribi, con gli anziani, sopraggiunsero.
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2E gli dissero: Dicci di quale autorità tu fai coteste cose; o, chi è colui che ti ha data cotesta autorità.
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3Ed egli, rispondendo, disse loro: Anch'io vi domanderò una cosa; e voi ditemela:
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
4Il battesimo di Giovanni era egli dal cielo, o dagli uomini?
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
5Ed essi ragionavan fra loro, dicendo: Se diciamo che era dal cielo, egli ci dirà: Perchè dunque non gli credeste?
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6Se altresì diciamo che era dagli uomini, tutto il popolo ci lapiderà; perciocchè egli è persuaso che Giovanni era profeta.
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7Risposero adunque che non sapevano onde egli fosse .
7І відказали, що не знають, звідкіля.
8E Gesù disse loro: Io ancora non vi dirò di quale autorità io fo queste cose.
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9POI prese a dire al popolo questa parabola. Un uomo piantò una vigna, e l'allogò a certi lavoratori, e se ne andò in viaggio, e dimorò fuori lungo tempo.
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
10E nella stagione mandò un servitore a que' lavoratori, acciocchè gli desser del frutto della vigna; ma i lavoratori, battutolo, lo rimandarono vuoto.
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
11Ed egli di nuovo vi mandò un altro servitore; ma essi, battuto ancora lui, e vituperatolo, lo rimandarono vuoto.
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
12Ed egli ne mandò ancora un terzo; ma essi, ferito ancora costui, lo cacciarono.
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13E il signor della vigna disse: Che farò? io vi manderò il mio diletto figliuolo; forse, quando lo vedranno, gli porteranno rispetto.
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14Ma i lavoratori, vedutolo, ragionaron fra loro, dicendo: Costui è l'erede; venite, uccidiamolo, acciocchè l'eredità divenga nostra.
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15E, cacciatolo fuor della vigna, l'uccisero. Che farà loro adunque il signor della vigna?
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16Egli verrà, e distruggerà que' lavoratori, e darà la vigna ad altri. Ma essi, udito ciò , dissero: Così non sia.
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17Ed egli, riguardatili in faccia, disse: Che cosa adunque è questo ch'è scritto: La pietra che gli edificatori hanno riprovata è divenuta il capo del cantone?
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
18Chiunque caderà sopra quella pietra sarà fiaccato, ed ella triterà colui sopra cui ella caderà.
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19ED i principali sacerdoti, e gli Scribi, cercavano in quella stessa ora di mettergli le mani addosso, perciocchè riconobbero ch'egli avea detta quella parabola contro a loro; ma temettero il popolo.
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20E, spiandolo, gli mandarono degl'insidiatori, che simulassero d'esser giusti, per soprapprenderlo in parole; per darlo in man della signoria, ed alla podestà del governatore.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
21E quelli gli fecero una domanda, dicendo: Maestro, noi sappiamo che tu parli ed insegni dirittamente, e che non hai riguardo alla qualità delle persone, ma insegni la via di Dio in verità;
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
22ecci egli lecito di pagare il tributo a Cesare, o no?
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23Ed egli, avvedutosi della loro astuzia, disse loro: Perchè mi tentate?
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
24Mostratemi un denaro; di cui porta egli la figura, e la soprascritta? Ed essi, rispondendo, dissero: Di Cesare.
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
25Ed egli disse loro: Rendete adunque a Cesare le cose di Cesare, e a Dio le cose di Dio.
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26E non lo poterono soprapprendere in parole davanti al popolo; e, maravigliatisi della sua risposta, si tacquero.
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27OR alcuni de' Sadducei, i quali pretendono non esservi risurrezione, accostatisi, lo domandarono, dicendo:
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
28Maestro, Mosè ci ha scritto, che se il fratello d'alcuno muore avendo moglie, e muore senza figliuoli, il suo fratello prenda la moglie, e susciti progenie al suo fratello.
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29Or vi furono sette fratelli; e il primo, presa moglie, morì senza figliuoli.
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
30E il secondo prese quella moglie, e morì anch'egli senza figliuoli.
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
31Poi il terzo la prese; e simigliantemente tutti e sette; e morirono senza aver lasciati figliuoli.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
32Ora, dopo tutti, morì anche la donna.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
33Nella risurrezione adunque, di chi di loro sarà ella moglie? poichè tutti e sette l'hanno avuta per moglie.
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
34E Gesù, rispondendo, disse loro: I figliuoli di questo secolo sposano, e son maritati;
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
35ma coloro che saranno reputati degni d'ottener quel secolo, e la risurrezion de' morti, non isposano, e non son maritati.
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
36Perciocchè ancora non possono più morire; poichè siano pari agli angeli; e son figliuoli di Dio, essendo figliuoli della risurrezione.
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37Or che i morti risuscitino, Mosè stesso lo dichiarò presso al pruno, quando egli nomina il Signore l'Iddio d'Abrahamo, e l'Iddio d'Isacco, e l'Iddio di Giacobbe.
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38Or egli non è Dio de' morti, anzi de' viventi; poichè tutti vivono per lui.
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
39Ed alcuni degli Scribi gli fecer motto, e dissero: Maestro, bene hai detto.
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40E non ardirono più fargli alcuna domanda.
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
41ED egli disse loro: Come dicono che il Cristo sia figliuolo di Davide?
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42E pur Davide stesso, nel libro de' Salmi, dice: Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra,
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
43finchè io abbia posti i tuoi nemici per iscannello de' tuoi piedi.
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44Davide adunque lo chiama Signore. E come è egli suo figliuolo?
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45ORA, mentre tutto il popolo stava ascoltando, egli disse a' suoi discepoli.
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46Guardatevi dagli Scribi, i quali volentieri passeggiano in vesti lunghe, ed amano le salutazioni nelle piazze, e i primi seggi nelle raunanze, e i primi luoghi ne' conviti.
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47I quali divorano le case delle vedove, eziandio sotto specie di far lunghe orazioni; essi ne riceveranno maggior condannazione.
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.