Lucangundru 20
Testamenta Marra (Dieri New Testament)Translation
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jendranguta ditji kulnuni, Nulu kana wolarani Godaia pungani ngujangujara jinkinani ja ngantjani jaura kaukaubanani, Priesta pirna ja jaura jinkinietja pinarani jela terkakana wonti ja nunkangu jatana wonti:
1І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
2„Ngaianingu jatamai, mina ngurulali jundru jenia ngankai, ja warle jinkangu ninapini ngurula jinkina warai?“
2і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
3Nulu kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Bakana ngato jurana jaura kulno jakalkala nganai, ja jura ngakangu jatananto:
3Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
4Johannini multibanila, pariwilpandru kara kanandru kara nganana wonti.“
4Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?
5Tana warawarabijiribamalina wonti ja jatana wonti: „Ngaiani jatanani: «Pariwilpandru,» Nauja jatala nganai: Minandru jura nunkangu wata morlalu ngundrana wonti?
5Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
6Ngaiani jatanani: «Kanandru,» kana wolarali ngaianina mardali diaiati, ngangau tanalia morlalu ngundrai, Johannes Prophata nganana wonti.
6Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7Ja tanali kalabana wonti: Ngaiani ko wodajerindru.“
7І відказали, що не знають, звідкіля.
8Ja Jesus tanangu jatana wonti: „Bakana ngani jurangu wata jatai, mina ngurulali ngato jenia ngankai.“
8А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9Nulu wonina wonti kana wolarani ninapini jeribaka jaura jatala: „Kana kulnujeli wain maru kurana wonti ja nina marunajinajibanietja worangu worarana wonti ja palkana wonti ditji marapu.
9Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
10Ditji talkuni nulu marunajinajibanietja worangu mili kulno jinpana wonti, tanali nunkangu wain maruja tandra jinkinanto; ja marunajinajibanietja worali nina nandrana wonti, ja nina kala jinpana wonti.
10І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
11Ja nakaldra nulu mili kulno jinpana wonti; bakana ninapini tanali nandrana wonti, ja nina ngirkibana wonti, ja nina kala jinpana wonti.
11І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
12Ja nulu mili kulno morla jinpana wonti; tanali bakana nunkangu tapa jinkina wonti, ja nina palarani worarana wonti.
12І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13Wain maruja kapara jatana wonti: «Mina ngato ngankananto? Ngato ngatamura ngantjalu ngakani jinpala nganai; tanali nina najinani, tana nintali warawararila nganai kara.»
13Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14Wain maru najinajibanietja worali nina najina wonti, tana ngankamalina wonti ja jatana wonti: «Naupini maratunkaia; ngaiani nina nari nandrananto maratunka ngaianani nganananto.»
14Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
15Ja tanali nina wain marundru palarani worarana wonti, ja nina nari ngankana wonti. Mina wain maruja kaparali tanangu ngankala nganai?
15І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
16Nau wokarala nganai, ja tananapini marunajinajibanietja worana nandrala nganai.“ Tanali jenia ngarana, tana tatakana wonti: „A‐ai.“
16Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
17Nulu tanana nguru talpana najina wonti ja jatana wonti: „Mina jenia nganai, matja dakanala parai: Naupini marda, nina wotinietjali worana wonti, nau marda buru pantjina wonti?
17Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
18Worana nunkangupini mardani puriai, nina nulu nankanankala nganai; worangu nau marda purila nganai, ninapini nulu turara ngankala nganai.“
18Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
19Ja Priesta pirnali ja jaura jinkinietjali wontina wonti nunkangupini ditjini mara nunkangu kurala, windri tana kana wolarandru japali nganana wonti; ngangau tanali ngujamana wonti, Nau tanangu ninapini jeribaka jaura jatana warai.
19І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
20Ja tanali nina matja najinajibana, tanali kurukuru najinajibanietja jinpana wonti, tanali jeljujeljujeli talku wondraterina wonti, tanali nina jaurali patananto, ja nina kana kaparani ja najinajibanietjaia ngurulani ngulkujeli jinkinanto.
20І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
21Ja tanali nina jekibana wonti ja jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, ngaiani milkila, jundru talku kaukaubai, ja ngujangujara jinkiai, ja manubaku nganai, ja morlalu Godaia paltundru ngujangujara jinkiai;
21І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
22Ngaianingu talku nganai, ngaiani mitaia kaparani kalala jinkinani kara, pani kara?“
22Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?
23Nulu tanani jeljujelju ngujamana wonti, ja Nau tanangu jatana wonti: „Minandru jura ngana wontjai?
23Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
24Ngakangu kalalaia mardatandra kulno wondralkamai. Waninunkani mudla ja jaura dirkalani nulia ngamalkai?“ Tanali kalabana wonti ja jatana wonti: „Mitaia kaparaia.“
24Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
25Nau tanangu jatana wonti: „Jinkianau kaparaia poto kaparani ja Godaia poto Godani!“
25Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
26Ja tanali ngandandarina wonti nina jaura kulnujeli patala kana wolarandru; ja nunkani kalabani jaurandru tana ngaruparana wonti ja ngapurina wonti.
26І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
27Sadducaia palpa nunkangu karakararina wonti, tana jatai: „Narila wata morla jiritjila nganai,“ ja nina jakalkana wonti ja jatana wonti:
27Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
28„Ngujangujara jinkinietjajai, Mosili ngaianingu dakana wonti, kana kulnuja nejieli, nulu noa ngamalkana warai, kupa pani palinani, ngatatajeli nunkanali nana widla patananto ja nejini nunkanani ngatamura jiritjibananto.
28говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
29Neji mara mara wora ja mandru nganana wonti; ja ngoperalali noa patana wonti ja kupa pani palina wonti;
29Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
30Ja mandrulali nana widla noa patana wonti, nau bakana kupa pani palina wonti.
30І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
31Ja parkulali nana patana monti, nunkangu jeribaka bakana tanali mara wora ja mandrujeli, ja tanali wata kupa worarana wonti ja palina wonti.
31І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
32Pratjanani ngadani bakana widla palina wonti.
32Опісля ж усїх умерла й жінка.
33Terkakani ditjini, waninunkani noa tanangundru nani nganala nganai? ngangau mara wora ja mandrujeli nana noa ngamalkana wonti.“
33Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
34Ja Jesujeli kalabana wonti ja tanangu jatana wonti: „Nunkanipini mitaia kupali noa patai ja noa pantjiai;
34І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
35Tana talku nganai jenipara milila ja narindru jiritjina manila, tanali wata noa patai ja noa pantjiai.
35которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
36Tana ngandandarila nganai palila, ngangau tana angelani jeribaka nganai ja Godaia kupa, ngangau tana narindru jiritjini kupa nganai.
36бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
37Narila jiritjila nganai, jenia bakana Mosili dilka nindrini wondrana wonti, worderu nulu Kaparani dikai: «Goda Abrahamani ja Goda Isaakani ja Goda Jakobani.»
37А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
38Goda wata naria Goda nganai, a‐ai, tepia; ngangau nunkangu tana pratjana tepi.“
38Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
39Jaura jinkinietja palpali kalabana wonti ja jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, jundru ngumu kaukaubana warai.“
39Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
40Tanali wata morla wontjana wonti nina minakulno jakalkala.
40І більш не сьміли питати Його нї про що.
41Nau tanangu jatana wonti: „Worderu tana jatai, Christus Davidani ngatamura nganai?
41Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
42Ja David munta wina jaurani jatai: «Kapara jatanala Kaparani ngakanani: Ngakangu ngunarani ngamana ngariau,
42А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
43Ngato talpala jinkani jinkangu tidnani kuranantulu, tidnaparani piri jeribaka.»
43доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
44Davidali nina Kapara dikanani, worderu Nau ngatamura nunkani nganai?“
44Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
45Kana wolarali jenia ngaranani, Nau milini nunkanani jatana wonti:
45Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
46„Ngamalkaterianau jaura jinkinietjandru, tanali ngantjai kati wirdieli wirarila, ja jaura murlali jinkimalini pirini, ja ngamani piri ngopera jaura pungani, ja ngamani piri ngopera buka pirnani;
46Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
47Tanali mangawaruja punga tajiai ja ngatjina wirdieli wondralkateriai. Tanalipini kalala morla pirna manila nganai.“
47що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.