Lucangundru 18
Testamenta Marra (Dieri New Testament)Translation
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Nau bakana tanangu jeribaka jaura jatana wonti, jendrangundruja tana milingeru ngatjinanto ja wata walturinanto.
1Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
2Ja jatana wonti: „Ngura kulnuni kalala kuranietja kulno nganana wonti, nau Godandru wata japala nganana wonti, ja kanandru wata manngarina wonti.
2глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
3Mangawaru kulno nunkangupini ngurani nganana wonti, ja nani nunkangu wokarana wonti ja jatana wonti: «Ngana kulkamai ngakani talpalandru.»
3Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
4Ja nulu juri wata ngantjana wonti. Ngadani nau warawarapaterina wonti: «Ngani bakana Godandru wata japali ngananani, ja wata kana kulnundru manngarinani.
4І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
5Ngangau nandrupini mangawarujeli ngana jupai, ngato nana kulkala nganai; ngangau nania ngadani wokaraiati ja ngana nandraiati.»“
5то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
6Kapara jatana wonti: „Ngaranau, mina kalala kuranietja tjikatjika jatai!
6Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
7Godali kana kalkalkana nunkani wata kulkala nganai, tanali ditjini ja tinkani nunkangu karkai, ja tanangu manju kalumiltjamiltjarila nganai?
7Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
8Ngani jurangu jatai: Nulu tana nurujeli kulkala nganai. Kanaia Ngatamura wokaranani, Nulu bakana morlalu ngundrana mankamankala nganai?“ (Ngantjani‐jaura G. D. 11. Trinitatis.)
8Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
9Nau nina jeribaka jaura palpani jatana wonti, tana munta talku ngundraterina wonti ja kana nguruni gilbarina wonti:
9Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
10„Kana mandru tarana wonti Godaia pungani ngatjila; kulno Pharisaia nganana wonti, ja kulno mardatandra kampanietja.
10Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
11Pharisaia terkana wonti ja ngatjina wonti jeruja: «Godajai, ngato jidna jurakokai, ngangau ngani wata kana pilki jeribaka, watawatali maninietja, kana tjikatjika, pinta wokaribanietja, ja bakana wata naupini mardatandra kampanietja jeribaka.
11Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
12Pota mandru ngani milja ngamai ditji mara wora ja mandruni, ja marapratjanandru ngato buru kulno jinkiai pratjanandru ngato ngamalkai.»
12Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
13Ja mardatandra kampanietja worita terkana wonti, nau wata jertapaterina wonti milki tjenmala tarala pariwilpaia, a‐ai, nau munambiri nandraterina wonti ja jatana wonti: «Godajai, ngakangu kanani madlentjani kalumiltjamiltjariau!»
13А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
14Ngani jurangu jatai: Naupini morla talku ngarina tikana wonti pungaia nunkanaia nunkangu. Ngangau warle pirna ngankateriai, nau waka pantjila nganai, ja warle waka ngankateriai, nau pirna pantjila nganai.“
14Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
15Tanali bakana kupa waka nunkangu wokaralkana wonti, nulu tanana karakarananto; ja milieli jenia najina, tanali tauaua daudauana wonti.
15Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
16Jesujeli tanana karkana wonti ja jatana wonti: „Kupa waka worani patanau ngakangu wokarananto, ja tananaia wata daudauanau; ngangau tanangu Godaia milila nganai.
16Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
17Morlalu ngani jurangu jatai: Warle Godaia milila wata patai kupa wakali jeribaka, nau nunkangu wata wirila nganai.“
17Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
18Ja kana kaparali nina jakalkana wonti ja jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietja ngumujai, mina ngato ngankananto tepi ngurali maratunka manila?“
18І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
19Jesus nunkangu jatana wonti: „Minandru jundru ngana ngumu dikai? Wata kulno ngumu nganai, windri Goda kulnulu.
19Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
20Jirijiribani jaura jidni milkila: Wata pinta wokaribamai, wata narielu nandramai, wata kurieli maniamai, wata jedi jaura morlalu jatamai, ngaperi jinkani ja ngandri jinkani pirna ngundramai.“
20Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
21Nau jatana wonti: „Jenia pratjana ngato ngamalkai kupandru.“
21Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
22Jesujeli jenia ngarana, Nau nunkangu jatana wonti: „Windri kulno jundru wata ngamalkai: Pratjana mina jundru ngamalkai jinkau kalalaia, ja wangiwangini bakujeli jinkiau, ja jundru poto pirna pariwilpani ngamalkala nganai; ja tikau, ja ngakangu karipateriau!“
22Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
23Nulu jenia ngarana, nau ngaurongaurorina wonti, ngangau nau poto pirna nganana wonti.
23Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
24Jesujeli najina, nau ngaurongaurorinani, Nau jatana wonti: „Worderu mati tana kana poto pirna Godaia mililani wirila nganai!
24Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
25Morla ngaua nganai, Camuli kulno kuri pikiri wilpani palkingananto kana poto pirnani, nau Godaia mililani wirinanto.“
25Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
26Tanali jenia ngarana jatana wonti: „Warlengarla tepita manila nganai?“
26Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
27Nau jatana wonti: „Mina kanani ngandandariai, ngarla Godata wata ngandandariai.“
27Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.
28Petrus jatana wonti: „Mai, ngaiani pratjana woraranala ja jinkangu karipaterinala.“
28Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
29Nau tanangu jatana wonti: „Morlalu ngani jurangu jatai: Wata kulno nganai, nulu matja worarana punga kara, ngaperi ja ngandri kara, neji ngatata kara, noa kara, kupa kara, Godaia mililandru,
29Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
30Nulu wata pota marapu morla manila nganai nunkangupini miljarani, ja miljarani nau wokarala nganai tepi ngurali.“ (Ngantjani‐jaura G. D. Quinquagesimä.)
30та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
31Ja Nulu mili marapratjana patana wonti ja tanangu jatana wonti: „Mai, ngaiana Jerusalemia tarala nganai, ja jenia pratjana morlalu pantjila nganai, mina Propheta worali dakana wonti Kanaia Ngatamurandru.
31Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
32Ngangau tanali nina kana koni ngulkujeli jinkila nganai, ja tanali nina ngirkibala nganai ja nunkangu madlentji jatala nganai ja ngaltja worala nganai,
32Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
33Ja tanali nina wirieli nandrala nganai ja nari ngankala nganai; ja ditjini parkulani Nau jiritjila nganai.“
33і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
34Ja tanali jenia bulu ngujamana wonti, ja naupini jaura tanangu purru nganana wonti, ja tanali bulu patana wonti mina tanangu matja jatana.
34А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
35Jendranguta Nau Jericho karakara wokarana wonti, ja kana butju paltuni ngamana wonti potuni ngatjila.
35Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;
36Nulu matja ngarana, kana wolara wiri nganani, nulu jakalkana wonti mina jenia nganai.
36чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
37Tanali nunkangu kaukaubana wonti: „Jesus Nazaretala wiringala wapaia.“
37Сказали ж йому, що Ісус Назарянин іде мимо.
38Ja nau maritjina wonti ja jatana wonti: „Jesujai, Davidani ngatamurajai, ngakangu kalumiltjamiltjariau!“
38І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
39Tana ngopera wiringana nina daudauana wonti nau ngapurinanto; ja nau morla parparali maritjina wonti: „Davidani ngatamurajai, ngakangu kalumiltjamiltjariau!“
39А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
40Ja Jesus banbana wonti ja jirijiribana wonti nina nunkangu padakananto. Nau nunkangu matja karakara, Nulu nina jakalkana wonti
40Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
41Ja jatana wonti: „Mina jidni ngantjai, ngato jinkangu ngankananto?“ Nau jatana wonti: „Kaparajai, ngato najinanto.“
41глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.
42Ja Jesus nunkangu jatana wonti: „Najiamai! morlalu ngundranali jinkanali jidna kulkana warai.“
42А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
43Ja nurujeli nulu nakaldra najina wonti ja nunkangu karipaterina wonti ja Goda jurakokana wonti. Ja kana wolarali pratjanali jenia najina, Goda jurakokana wonti.
43І зараз прозрів, та й пійшов слїдом за Ним, прославляючи Бога; і ввесь народ, побачивши се, оддав хвалу Богові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.