Lucangundru 10
Testamenta Marra (Dieri New Testament)Translation
Testamenta Marra (Dieri New Testament)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Ngadani Kaparali mili marapratjana pota mara wora ja mandru kalkalkana wonti, ja tanana mandru ja mandru nunkangu ngopera jinpana wonti ngura pirnaia ja wakaia, woderi Nau jertapaterina wonti munta wokarala.
1Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2Nau tanangu jatana wonti: „Kampananto marapu parai, ja ngankanietja windri ngalje; jendrania Kampani Kaparani ngatjianau, Nulia ngankanietja worana jinpananto nunkani kampanaia.
2Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3Wapanau! mai, ngato jurana jinpai tjipi kuparu jeribaka pandipandi mandrani.
3Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4Wata billi, wata pailtji, ja wata tidnaputa mandranau; ja bakana wata kulnuni mandurini jaura jinkianau.
4Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
5Mina pungani jura wirila nganai, ngopera jatanau: «Murla nunkangupini pungani nganaiatimai!»
5У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6Ja naka murlaia kupa ngananani, jurani mura nunkangu wokarala nganai; ja pani, nau jurangu tikala nganai.
6і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7Nunkangupini pungani ngamanimai; tajianimai ja tapanimai mina tanali ngamalkai; ngangau ngankanietjani talku nganai nunkani kalala; wata punga kulnundru punga nguruja wapanau.
7У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8Ja mina ngurani jura wirila nganai, ja tanali jurana patanani, naka tajianimai mina tanali jurangu kurai.
8І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
9Ja nunkangupini ngurani kana muntja tepi ngankanau, ja tanangu jatanau: Godaia milila jurangu karakara wokarala wapaia.
9і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
10Mina ngurani jura wirila nganai, ja tanali jurana wata patanani, tanani paltuni dunkanimai ja jatanimai:
10У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11Bakana nina puturu, nau jurani ngurandru ngaianangu tidnani parai, ngaiani jurangu kantikantiai; windri jenia ngujamanau, jurangu Godaia milila karakara wokarala wapaia.
11І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12Ngani jurangu jatai: Sodom mitalali kalala morla waka manila nganai kalala ditjini nunkangupini ngurani.
12Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
13Jakajai jinkangu Choraziniai! Jakajai jinkangu Bethsaidajai! Ngangau Tyrus ja Sidon ngurani jenia pirnala pantjinani, judlangu pantjinala, pudla nurujeli kati murumurunto ja turuputani madlentjandru karitjinanto.
13Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14Tyrus ja Sidon mitalali kalala morla waka manila nganai kalala ditjini, judlangu.
14Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
15Ja jidni Kapernaum, jidni miririna pariwilpaia, turujelu jidni ngarila nganai!
15І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
16Warle jurana ngarai, nulu ngana ngarai; ja warle jurana worarai, nulu ngana worarai; ja warle ngana worarai, nulu ninaia worarai, Nulia ngana jinpanala.“
16Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17Tana marapratjana pota mara wora ja mandru mankinali tikana wonti ja jatana wonti: „Kaparajai, bakana kutji wora ngaianingu jinkani talani wodatarana ngamana warai.“
17І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18Nau tanangu jatana wonti: „Ngato Satan talara praitji jeribaka pariwilpandru ngarinani najina warai.
18Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19Mai, ngato jurangu ngurula jinkiai tjutjuni ja katninuntini nankana wirarinanto, ja talpalaia ngurulani pratjanani, ja tanali jurana wata jupala nganai.
19Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
20Wata jendrangundruja mankianimai, jurangu kutji wora wadatarana ngamai, a‐ai, jendrania mankianimai, ngangau tala jurani pariwilpani matja dakana parai.“
20Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21Nunkangupini ditjini Jesus Jaolali mankina wonti ja jatana wonti: „Ngato Jidnana Ngaperiai, Kapara pariwilpaia ja mitaia, jurakokala wapaia; ngangau Jundru jenia kana kirini ja ngujamanietjani kutibana warai ja kupani tinkari ngankana warai; kau Ngaperiai, jeruja jinkangu manju nganana wonti.
21Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22Ngaperali ngakanali ngakangu warupoto jinkina wonti; ja wata kulnujeli ngujamai, worana Ngatamura nganai, windri Ngapili, ja worana Ngili nganai, windri Ngatamurajeli, ja worangu Ngatamurajeli ngantjai jenia tinkari ngankala.“ (Ngantjani‐jaura G. D. 13. Trinitatis.)
22Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23Ja Nulu mili mudlakalkana wonti ja jatana wonti: „Murlali pirna tana milki, tanali najiai mina jura najiai!
23І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24Ngangau ngani jurangu jatai: Propheta ja mitaia kapara marapujeli wolkareli nganana wonti jenia najila mina jura najiai, ja wata najina wonti; ja jenia ngarala mina jura ngarai, ja wata ngarana wonti.“
24глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25Ja mai, jirijiribani jauraia ngujangujara jinkinietja terkakana wonti ja jatana wonti: „Ngujangujara jinkinietjajai, mina ngato ngankananto tepi ngurali maratunka ngamalkala?“
25І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
26Nau nunkangu jatana wonti: „Mina jirijiribani jaurani dakanala parai? Worderu jundru warapai?“
26Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
27Nulu kalabana wonti ja jatana wonti: „Jundru Goda Kapara jinkani ngantjamai ngarali jinkanali, mungarali jinkanali, ja manujeli jinkanali; ja ngurala jinkani jidna munta jeribaka.“
27Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28Nau nunkangu jatana wonti: „Jundru talku kalabana warai; jenia ngankau, ja jidni tepi ngamala nganai!“
28Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29Nau jertapaterina wonti talku ngankaterila ja Jesungu jatana wonti: „Worana ngurala ngakani nganai?“
29Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
30Jesujeli kalabana wonti ja jatana wonti: „Kana kulno Jerusalemingundru Jerichoja ngarina wonti, ja watawatali maninietjali kati nunkani dukarana wonti ja nina nandrana wonti ja kutingana wonti, ja nina ngampu nari worarana wonti.
30Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
31Priesta kulno nunkangupini paltuni manubaku ngarina wonti; ja nulu nina najina, nau wiringana wonti.
31Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32Jeruja bakana Levita kulno nunkangupini pirini wokarana wonti, ja nina najina wonti ja wiringana wonti.
32Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33Ja Samarita kana palkana wonti ja nina dankana wonti, ja nulu nina najina, nau kalumiltjamiltjarina wonti.
33Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34Ja nau karakararina wonti, ja nulu nina tapa karana wonti, ja gildi ja waina nangana wonti; ja nulu nina ngantini nunkanani kurana tarana wonti ja wapalkana wonti nguraia, ja nina ngamalkana wonti.
34і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35Ja nguramaranani nulu mardatandra mandru dukarana wonti ja punga ngamalkanietjani jinkina kurana wonti ja jatana wonti: «Ninaia ngamalkau, ja jundru morla tintanani, ngato jinkila tikala nganai ngani tikana.»
35а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36Mina jundru ngundrai, worana tanangu parkulani ngurala nganana wonti nunkangu, nau watawatali maninietjani matja purina?“
36Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37Nau jatana wonti: „Naupini kalumiltjamiltjarinala nunkangu.“ Ja Jesus nunkangu jatana wonti: „Wapau, ja nunkangupini jeribaka ngankamai!“
37Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
38Jendranguta tana palkana, Nau ngura kulnuni wokara wonti; ja widla kulnujeli, tala nankani Martha, nina pungani nankanani patana wonti.
38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39Ja nandru kaku kulno ngamalkana wonti, tala nankani Maria, nani bakana ngamana ngarina wonti Jesungu tidnani jaura nunkani ngarila.
39А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40Marthandru jiglerali ngankana wonti nunkangu mili nganala. Nani wokarana wonti ja jatana wonti: „Kaparajai, jenia jinkangu baku nganai, kakujeli ngakanali ngana kulnulu worarai mili nganala? Jatamai nankangu, nandruja ngakangu marangokananto!“
40Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41Jesujeli kalabana wonti ja jatana wonti: „Marthajai, Marthajai, jundru marapuni manujeli ngundrai ja ngankai.
41Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42Kulno jundru ngamalkananto. Mariandru poto ngumu kalkalkana warai, jenia wata kulnujeli nankangundru manila nganai.“
42одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.