Lucam 10
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Post hæc autem designavit Dominus et alios septuaginta duos: et misit illos binos ante faciem suam in omnem civitatem et locum, quo erat ipse venturus.
1Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
2Et dicebat illis: Messis quidem multa, operarii autem pauci. Rogate ergo dominum messis ut mittat operarios in messem suam.
2Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
3Ite: ecce ego mitto vos sicut agnos inter lupos.
3Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
4Nolite portare sacculum, neque peram, neque calceamenta, et neminem per viam salutaveritis.
4Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
5In quamcumque domum intraveritis, primum dicite: Pax huic domui:
5У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
6et si ibi fuerit filius pacis, requiescet super illum pax vestra: sin autem, ad vos revertetur.
6і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
7In eadem autem domo manete, edentes et bibentes quæ apud illos sunt: dignus est enim operarius mercede sua. Nolite transire de domo in domum.
7У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
8Et in quamcumque civitatem intraveritis, et susceperint vos, manducate quæ apponuntur vobis:
8І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
9et curate infirmos, qui in illa sunt, et dicite illis: Appropinquavit in vos regnum Dei.
9і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
10In quamcumque autem civitatem intraveritis, et non susceperint vos, exeuntes in plateas ejus, dicite:
10У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
11Etiam pulverem, qui adhæsit nobis de civitate vestra, extergimus in vos: tamen hoc scitote, quia appropinquavit regnum Dei.
11І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
12Dico vobis, quia Sodomis in die illa remissius erit, quam illi civitati.
12Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
13Væ tibi Corozain ! væ tibi Bethsaida ! quia si in Tyro et Sidone factæ fuissent virtutes quæ factæ sunt in vobis, olim in cilicio et cinere sedentes pœniterent.
13Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
14Verumtamen Tyro et Sidoni remissius erit in judicio, quam vobis.
14Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
15Et tu Capharnaum, usque ad cælum exaltata, usque ad infernum demergeris.
15І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
16Qui vos audit, me audit: et qui vos spernit, me spernit. Qui autem me spernit, spernit eum qui misit me.
16Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
17Reversi sunt autem septuaginta duo cum gaudio, dicentes: Domine, etiam dæmonia subjiciuntur nobis in nomine tuo.
17І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
18Et ait illis: Videbam Satanam sicut fulgor de cælo cadentem.
18Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
19Ecce dedi vobis potestatem calcandi supra serpentes, et scorpiones, et super omnem virtutem inimici: et nihil vobis nocebit.
19Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
20Verumtamen in hoc nolite gaudere quia spiritus vobis subjiciuntur: gaudete autem, quod nomina vestra scripta sunt in cælis.
20Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
21In ipsa hora exsultavit Spiritu Sancto, et dixit: Confiteor tibi Pater, Domine cæli et terræ, quod abscondisti hæc a sapientibus et prudentibus, et revelasti ea parvulis. Etiam Pater: quoniam sic placuit ante te.
21Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
22Omnia mihi tradita sunt a Patre meo. Et nemo scit quis sit Filius, nisi Pater: et quis sit Pater, nisi Filius, et cui voluerit Filius revelare.
22Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
23Et conversus ad discipulos suos, dixit: Beati oculi qui vident quæ vos videtis.
23І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
24Dico enim vobis quod multi prophetæ et reges voluerunt videre quæ vos videtis, et non viderunt: et audire quæ auditis, et non audierunt.
24глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
25Et ecce quidam legisperitus surrexit tentans illum, et dicens: Magister, quid faciendo vitam æternam possidebo?
25І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
26At ille dixit ad eum: In lege quid scriptum est? quomodo legis?
26Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
27Ille respondens dixit: Diliges Dominum Deum tuum ex toto corde tuo, et ex tota anima tua, et ex omnibus virtutibus tuis, et ex omni mente tua: et proximum tuum sicut teipsum.
27Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
28Dixitque illi: Recte respondisti: hoc fac, et vives.
28Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
29Ille autem volens justificare seipsum, dixit ad Jesum: Et quis est meus proximus?
29Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
30Suscipiens autem Jesus, dixit: Homo quidam descendebat ab Jerusalem in Jericho, et incidit in latrones, qui etiam despoliaverunt eum: et plagis impositis abierunt semivivo relicto.
30Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
31Accidit autem ut sacerdos quidam descenderet eadem via: et viso illo præterivit.
31Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
32Similiter et Levita, cum esset secus locum, et videret eum, pertransiit.
32Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
33Samaritanus autem quidam iter faciens, venit secus eum: et videns eum, misericordia motus est.
33Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
34Et appropians alligavit vulnera ejus, infundens oleum et vinum: et imponens illum in jumentum suum, duxit in stabulum, et curam ejus egit.
34і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
35Et altera die protulit duos denarios, et dedit stabulario, et ait: Curam illius habe: et quodcumque supererogaveris, ego cum rediero reddam tibi.
35а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
36Quis horum trium videtur tibi proximus fuisse illi, qui incidit in latrones?
36Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
37At ille dixit: Qui fecit misericordiam in illum. Et ait illi Jesus: Vade, et tu fac similiter.
37Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
38Factum est autem, dum irent, et ipse intravit in quoddam castellum: et mulier quædam, Martha nomine, excepit illum in domum suam,
38Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
39et huic erat soror nomine Maria, quæ etiam sedens secus pedes Domini, audiebat verbum illius.
39А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
40Martha autem satagebat circa frequens ministerium: quæ stetit, et ait: Domine, non est tibi curæ quod soror mea reliquit me solam ministrare? dic ergo illi ut me adjuvet.
40Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
41Et respondens dixit illi Dominus: Martha, Martha, sollicita es, et turbaris erga plurima,
41Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
42porro unum est necessarium. Maria optimam partem elegit, quæ non auferetur ab ea.
42одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.