Canticum Canticorum 1
Clementine Vulgate, 1598Translation
Clementine Vulgate, 1598
Kulish and Puluj Bible (1905)
1[ Sponsa Osculetur me osculo oris sui; quia meliora sunt ubera tua vino,
1Нехай він цїлує мене поцїлунком уст своїх! Ласкавість бо твоя над вино солодша.
2fragrantia unguentis optimis. Oleum effusum nomen tuum; ideo adolescentulæ dilexerunt te.
2Любими пахощами пахне імя твоє, наче миро розлите, тим то дївицї тебе улюбили.
3Chorus Adolescentularum Trahe me, post te curremus in odorem unguentorum tuorum. Introduxit me rex in cellaria sua; exsultabimus et lætabimur in te, memores uberum tuorum super vinum. Recti diligunt te.
3Притягни мене ʼд собі, — ми побіжимо за тобою; царь запровадить мене в палати свої, — будемо захвачуватись і радїте тобою, ласку твою над вино вихваляти; — о, не помилилися тим, що влюбили тебе!
4Sponsa Nigra sum, sed formosa, filiæ Jerusalem, sicut tabernacula Cedar, sicut pelles Salomonis.
4Дочки Ерусалимські! я смуглява собі, та гарна, мов ті намети Кедарські, мов килими в Соломона.
5Nolite me considerare quod fusca sim, quia decoloravit me sol. Filii matris meæ pugnaverunt contra me; posuerunt me custodem in vineis: vineam meam non custodivi.
5Ви не дивітесь, що я смуглява, — се сонце мене осмалило: Сини матері моєї погнївались на мене, заставили мене стерегти виноградник, — власного ж виноградника я не стерегла.
6Indica mihi, quem diligit anima mea, ubi pascas, ubi cubes in meridie, ne vagari incipiam post greges sodalium tuorum.
6Зʼясуй же, душі моїй любий: де ти пасеш? де о півднї опочиваєш? чом блукатись менї коло отар товарішів твоїх?
7Sponsus Si ignoras te, o pulcherrima inter mulieres, egredere, et abi post vestigia gregum, et pasce hædos tuos juxta tabernacula pastorum.
7Як сього ти не знаєш, найкрасша між женщинами, то йди слїдом за вівцями й паси кізлята твої уз шатер, що пастухи собі понапинали.
8Equitatui meo in curribus Pharaonis assimilavi te, amica mea.
8Ти, моя любо, в мене, мов та кобилиця в колесницї в Фараона, (згорда виступаєш).
9Pulchræ sunt genæ tuæ sicut turturis; collum tuum sicut monilia.
9Прегарні щоки твої в ланцюжках, шия в тебе у коралях;
10Murenulas aureas faciemus tibi, vermiculatas argento.
10Ланцюжки золоті зробимо тобі з срібними кропками.
11Sponsa Dum esset rex in accubitu suo, nardus mea dedit odorem suum.
11Доки царь був за столом своїм, видавав нард мій пахощі свої.
12Fasciculus myrrhæ dilectus meus mihi; inter ubera mea commorabitur.
12Милий мій — мов китиця мирри, у мене на грудях,
13Botrus cypri dilectus meus mihi in vineis Engaddi.
13Милий мій у мене — мов гроно кипрове в виноградниках Енгадських.
14Sponsus Ecce tu pulchra es, amica mea ! ecce tu pulchra es ! Oculi tui columbarum.
14Гарна ти, моя мила, о, яка ти гарна! очі в тебе гулубині.
15Sponsa Ecce tu pulcher es, dilecte mi, et decorus ! Lectulus noster floridus.
15А ти, мій любий — прехороший, уродливий! а постеля наша — мов трава зелена;
16Tigna domorum nostrarum cedrina, laquearia nostra cypressina.]
16Крівля домів наших — кедри, криша — кипариси.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.